Рішення № 11902048, 25.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.10 р.                     Справа № 18/169                               

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу виробничого підприємства „Техмаш” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Слов’янськолія”м. Слов’янськ Донецької області

про стягнення 178554,35 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Булигіна А.В.– дов.

від відповідача: Синицька Л.В. – дов.

Акціонерне товариство закритого типу виробниче підприємство „Техмаш” звернулось з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Слов’янськолія” 54526,44 грн. річних та 124027,91 грн. збитків від інфляції, а всього 178554,35 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2010 р. скасовано рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2010 р. та додаткове рішення від 09.02.2010 р. у справі № 3/62 і прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги про стягнення боргу, а також пені, річних та інфляційних, нарахованих за період з 01.11.2008 р. по 06.05.2009р. У зв’язку з тим, що боргові зобов’язання відповідачем так і не виконані позивач просить суд стягнути з відповідача річні за період з 06.05.2009 р. по 10.08.2010 р. та інфляційні за період з травня 2009 р. по липень 2010 р.

Відповідач у судовому засіданні висловив заперечення проти позову з посиланням на те, що позивачем в порушення умов договора недодержаний досудовий порядок врегулювання спору і тому позовна заява не підлягає розгляду у господарському суді.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.02.2010 р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення по справі № 3/62, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1701578,00 грн., з яких: 1442185,01 грн. – основний борг, 128018,00 грн. – пеня, 16002,00 грн. – 3% річних, та 115373,00 грн. – індекс інфляції, а 09.02.2010 р. у цій справі було прийнято ще додаткове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 44292,83 грн., 3% річних в сумі 6164,19 грн. та індексу інфляції в сумі 25961,13 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2010 р. рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2010 р. та додаткове рішення від 09.02.2010 р. у справі № 3/62 скасовані і прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу, а також пені, річних та інфляційних, нарахованих за період з 01.11.2008 р. по 06.05.2009 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2010 р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2010 р. залишена без змін. Таким чином відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набуло законної сили з 26.04.2010 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не надані суду докази сплати боргу, відповідачем правомірно нараховані річні та інфляційні, але період їх нарахування вибраний невірно з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 115 цього Кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення, тому інфляційні та річні, нараховані після набуття рішенням чинності не підлягають стягненню. Таку позицію займає Вищий господарський суд України (постанова від 12.08.2010 р. по справі № 13/238).

Позивачем річні нараховані за період з 01.05.2009 р. по 10.08.2010 р. у сумі 54526,44 грн., в той час, як підлягають нарахуванню за період з 01.05.2009 р. по 26.04.2010 р. у сумі 42791,41 грн.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за період з травня 2009 р. по липень 2010 р. у сумі 124027,91 грн., в той час як підлягають нарахуванню за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., але внаслідок того, що у травні 2009 р. – липні 2010 р. інфляція не зафіксована, сума інфляційних нарахувань не змінюється.

Таким чином інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі 124027,91 грн.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки звернення до суду за захистом порушених прав є конституційним правом особи, яке не може бути порушено

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання спору за домовленістю між собою.

Така домовленість між сторонами відсутня.

Крім того недодержання порядку досудового врегулювання спору не є підставою для відмови у позові або залишення позову без розгляду. Таку правову позицію займає Верховний Суд України.

Беручи до уваги, що позовні вимоги частково обґрунтовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу виробничого підприємства „Техмаш” м. Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства „Слов’янськолія” м. Слов’янськ Донецької області про стягнення 178554,35 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Слов’янськолія” м. Слов’янськ Донецької області (84112, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, 85; р/р 26008039104202 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків МФО 351005; код ЄДРПОУ 25105616) на користь Акціонерного товариства закритого типу виробничого підприємства „Техмаш” м. Дніпропетровськ (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 118/1; р/р 26007112863001 в Індустріальному відділенні КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровська МФО 305299; код ЄДРПОУ 13437402) 42791,41 грн. річних, 124027,91 грн. інфляційних, 1668,19 грн. державного мита та 220,49 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Повний текст рішення підписаний 29.10.2010 р.

Суддя