Ухвала суду № 119019195, 07.05.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" травня 2024 р. Справа № 300/2122/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Біньковська Н.В., судді Матуляк Я.П., Главач І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Космірак Н.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними дії в частині невиплати пенсії, що не відповідає нарахованому розміру у повному обсязі; зобов`язати виплачувати пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% у відповідності нарахованому повному обсязі призначеної згідно норм ч.1 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахованої у порядку постанов КМУ №795 від 30.10.2013року, №486 від 12.07.2017 року на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №300/329/19 від 08.07.2019 року з урахування рішення Калуського міськрайонного суду у справі №345/1834/16-а від 19.08.2016 року - з 01.12.2018 року; зобов`язання відновити та виплатити заборговану суму 76141,21 грн. за період з 01.12.2018 року по 08.07.2019 року; зобов`язати провести нарахування та виплату недоплаченої суми пенсії по інвалідності за період з 01.03.2021 року по даний час.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2022, в задоволенні позовних вимогах відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову Івано-Франківський окружний адміністративний суд, покликаючись на приписи статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Законів №3668-VI від 08.07.2011, №1774-VIII від 06.12.2016) та статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, вказав, що враховуючи обов`язковість судового рішення у справі №300/1644/21, відповідач правомірно переглянув доплату 76141,21 грн., яка була обчислена за період з 01.12.2018 по 07.07.2019 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №300/329/19, оскільки правова оцінка щодо законності і обґрунтованості перерахунку пенсії з обмеженням граничного розміру пенсії була надана Восьмим апеляційним адміністративним судом в постанові від 25.08.2021 у справі №300/1644/21, а зазначена сума обчислена без врахування максимального розміру пенсії. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача в частині невиплати пенсії позивачу, що не відповідає нарахованому розміру у повному обсязі, зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію у відповідності нарахованому повному обсязі, зазначеному у протоколі (розпорядженні), без врахування максимального розміру пенсії, зобов`язання відновити та виплатити заборговану суму - 76141,21 грн. за період з 01.12.2018 по 08.07.2019 та зобов`язання провести нарахування та виплату недоплаченої суми пенсії по інвалідності за період з 01.03.2021 по даний час.

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022, відповідно до змісту якої просить: скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 в справі №300/2122/22; ухвалити нове рішення з урахуванням рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)2024 в справі №3-123/2023(229/23) від 20.03.2024.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 20 березня 2024 року рішенням Другого Сенату Конституційного суду України №2-р(ІІ)2024 у справі №3-123/2023(229/23) припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Вважає, що виключними обставинами про перегляд судового рішення від 09.09.2022 є рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)2024 справа №3-123/2023 (229/23) від 20 березня 2024 року, яким статті двох Законів України, на підставі яких Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №300/2122/22 від 09 вересня 2022 року приймалося рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, визнано неконституційними. Просить заяву задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якому стосовно задоволення заяви заперечує. Зазначає, що набрання законною силою рішенням Конституційного суду України є вагомою обставиною до спірних правовідносин, однак ця обставина не може вважатися нововиявленою, оскільки виникла після ухвалення рішення суду від 09.09.2022 в справі №300/2122/22. Просить в задоволенні заяви відмовити (а.с.2 т.2).

Заявник та представник заявника в судовому засіданні заяву підтримали з зазначених у ній підстав. Просять заяву задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання про розгляд заяви без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, перевіривши матеріали справи та обґрунтування заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, заявник визначає підставою для перегляду ухваленого у цій справі судового рішення, наявність виключної обставини, передбаченої пунктом 1 частини 5статті 361 КАС України, а саме, встановлену Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Так, Конституційний Суд України 20.03.2024 в справі № 3-123/2023 (229/23) ухвалив Рішення № 2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.6 ст.361 КАС України).

За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

В постанові від 19.02.2021 у справі №808/1628/18 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила позицію, згідно з якою судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п`ятоїстатті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави. Також вказано, що рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.

В подальшому наведена правова позиція щодо застосування приписів пункту 1 частини 5статті 361 КАС Українибула підтримана об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2022 у справі №140/2217/19, в ухвалі від22.12.2022у справі №805/1312/16-а та в постанові від 07.07.2023 у справі №818/1793/18, Верховним Судом в постанові від 11.04.2024 у справі №280/1992/21.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував і під час розгляду заяв про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справах №600/1450/20-а, №140/11713/20, №240/35883/21, №200/5229/20-а, №420/1255/21, №160/6238/20, №420/1319/21, №420/4572/20, № 380/21729/21, № 580/2313/20, № 620/4397/20.

Відповідно до положень частини 1 статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням наведених правових позицій щодо перегляду судових рішень, які набрали законної сили, з підстави, визначеної пунктом 1 частини 5статті 361 КАС України, колегія суддів зазначає, що рішенням суду від 09.09.2022 в цій справі, про перегляд якого за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся ОСОБА_1 , в задоволенні позову відмовлено. Вказане судове рішення не може вважатись невиконаним в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, оскільки таке судове рішення набрало законної сили та не передбачає примусового виконання, а тому не може переглядатися за виключними обставинами.

Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від13.07.2017 №2136-VIII. В частині першій статті 97 вказаного Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної (ретроактивної) дії й не змінює нормативно правового регулювання, відповідно до якого суд вирішував спір. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 (пункт 2) визначено, що припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системивід 8 липня 2011 року № 3668VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофивід 28 лютого 1991 року № 796XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофивід 28 лютого 1991 року № 796XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже правові приписи, визнанні неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 за виключними обставинами, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статями 241-243, 248, 250, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі №300/2122/22, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Головуючий суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.

Суддя /підпис/ Главач І.А.

Ухвала складена в повному обсязі 13.05.2024.