Рішення № 119000966, 14.05.2024, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11131/23

Провадження№2/359/763/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі по тексту - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, яким просило стягнути з ОСОБА_1 на власну користь заборгованість за кредитним договором № від 10 листопада 2021 року в розмірі 20190 грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Вимоги обґрунтовано тим, що 10 листопада 2021 рому між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2037997001, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 21789 грн. 00 коп. на споживчі потреби зі строком повернення до 10 травня 2023 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

21 жовтня 2022 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №21/10/22 про відступлення права вимоги за кредитним договором та за реєстром боржників передано позивачу право вимоги до відповідача. Через неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка становить 20190 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20189 грн. 18 коп., заборгованості за відсотками 1 грн. 74 коп. У зв`язку з цим, з метою захисту майнових прав, ТОВ «Діджи фінанс» звернулось до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання представник позивача не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Проте подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Відповідно ч. 2ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 листопада 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2037997001, за яким остання отримала кредит в розмірі 21789 грн. 00 коп., на споживчі потреби зі строком повернення до 10 травня 2023 року та зобов`язалась повернути отримані грошові кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Позичальник підписавши паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунків та анкету-заяву на отримання кредиту / опитувальний лист 10 листопада 2021 року підтвердила та погодилась з ти, що сторони домовилися про електронну взаємодію у порядку і спосіб, що визначений договором; визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом; підтвердив, що всі наступні правочини та документи, перелік яких визначений Договором, можуть вчинятися сторонами з використанням електронного підпису.

21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №21/10/22 про відступлення права вимоги за кредитним договором, згідно реєстру боржників було передано право вимоги позивачу щодо зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 2037997001.

Відповідно ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.

Листом № 2964908567 від 28 червня 2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» направило ОСОБА_1 досудову вимогу, якою повідомило відповідача про зміну кредитора у зобов`язанні та про наявну заборгованість за кредитним договором № 2037997001, яку належить сплатити позивачу.

Через неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору на момент відступлення права вимоги утворилась заборгованість, яка становить 20190 грн. 92 коп. та складається з : заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20189 грн. 18 коп., заборгованості за відсотками 1 грн. 74 коп..

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано та доказів повного чи часткового погашення наявної заборгованості до суду не надано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За містом ст.610-612ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 2 ст.615ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У статті 1049ЦК України вказано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позико-давцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов`язків за кредитними договорами, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості в розмірі 20190 грн. 92 коп..

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду з позовом ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 2684 грн. 00 коп.. Наведене підтверджується платіжною інструкцією № 5178 від 24 жовтня 2023 року.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для стягнення звідповідача на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп..

Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У пункті 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українизазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно положень ч. 4 ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями ст.59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1ст.1вказаного ЗаконуУкраїни встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпі-лого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідност. 19 вказаного Закону Українивидами адвокатської діяльності, зокрема, є : надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конститу-ційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридич-ними особами.

Гонорар, згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Відповідно ч. 5, 6 ст.137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі за № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі за № 910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі за № 910/7586/19.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач не подала до суду заяву, якою б просили відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу чи зменшити її розмір.

У позові ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з відповідачів на власну користь витрати на професійну правничу правову допомогу в розмірі 7500 грн. 00 коп.

У зв`язку з наведеним судом встановлено, що згідно договору про надання правової допомоги № 42649746 від 22 вересня 2023 року та додаткової угоди № 002964908567 від 23 жовтня 2023 року, адвокат Міньковська А.В. зобов`язалась надавати клієнту ТОВ «Діджи Фінанс» правничу допомогу, а клієнт зобов`язується оплачувати надані послуги та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання договору.

Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 22 вересня 2023 року, ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора ОСОБА_2 сплатило адвокату Міньковській А.В. за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 42649746 від 22 вересня 2023 року витрати в розмірі 7500 грн. 00 коп. за надану правову допомогу. Вид та розмір правової допомоги більш детально описаний в детальному описі робіт (наданих послуг).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з ОСОБА_1 належить стягнути на користь ТОВ «Діджи Фінанс» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. 00 коп..

Керуючись вимогами ст.10 -12,76-81,89, 133, 137,141, 223,258 - 259,263-265, 280-284,353,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2037997001 від 10 листопада 2021 року в розмірі 20190 (двадцять тисяч сто дев`яносто) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Відомості пропозивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження : м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 8, НОМЕР_1 в АТ «Сенс банк»).

Відомості провідповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 14 січня 2003 року Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві, остання відома адреса реєстрації : Київська область, м. Бориспіль, вул. Комарова, 41.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 14 травня 2024 року.

Суддя Л.В. Яковлєва