Ухвала суду № 119000619, 14.05.2024, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/392/24

Провадження № 2/282/130/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2024 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Університетської лікарні «Краловске Виногради» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2024 року до Любарського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява Університетської лікарні «Краловске Винограде» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою судді Любарського районного суду від 19.03.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки її подано з порушення вимог ст.ст.9, 95, 175, 176, 177 ЦПК України та надано строк на усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині вказаної ухвали.

Згідно інформації, що міститься на офіційному сайті Укрпошти, ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 05.04.2024 року, однак у наданий судом строк вказані недоліки усунуті ним не були.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що позовну заяву Університетської лікарні «Краловске Виногради» слід вважати не поданою та повернути позивачу, а також роз`яснити останньому, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.185, 260, 353-354 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Університетської лікарні «Краловске Виногради» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В. В. Вальчук