Рішення № 119000564, 08.05.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3999/24

2-о/296/104/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" травня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого - судді Маслак В.П.,

секретаря судового засідання Дзюман О.І.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці - ОСОБА_2 ,

представника Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради Колесинського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в квітні 2024р. звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із заявою про видачу обмежувального припису, відповідно до змісту якої просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- заборонити ОСОБА_3 наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо останні за власним бажанням перебувають або перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс - повідомлення) з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що від спільного проживання із ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_1 не перебуває у зареєстрованому шлюбі, народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сторони разом не проживають з березня 2023 року.

Починаючи з 2022 року ОСОБА_3 проявляє стосовно ОСОБА_1 та їх спільного сина безпідставну агресію, цькування, погрожує, виражається в їх адресу нецензурною лайкою, без попередження приходить за адресою їх місця проживання та проникає у будинок, що стало підставою для неодноразового виклику правоохоронних органів. За її зверненнями від 21.04.2023р., 28.04.2023р., 15.05.2023р., складались протоколи про адміністративне правопорушення та Корольовським районним судом м.Житомира виносились постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищезазначене та оскільки вказані заходи не сприяли припиненню проявів систематичного домашнього насильства зі сторони ОСОБА_3 , заявниця звернулась до суду за захистом в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21.07.2023р. по справі № 296/6777/23 видано обмежувальний припис та встановлено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 . Не зважаючи на зазначене, ОСОБА_3 продовжує і далі систематично проявляти агресію щодо заявника та сина, вчиняючи психологічний тиск на останніх.

Представник заявниці адвокат Могильницький В.Ю. підтримав вимоги заяви про видачу обмежувального припису. Вказав, що неправомірні дії ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 здійснювались у присутності спільної, малолітньої дитини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала думку представника та додатково пояснила, що дитина не раз була очевидцем систематичного та жорсткого відношення ОСОБА_3 по відношенню до неї.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи шляхом направлення SMS-повідомлення та на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик в судове засідання ОСОБА_3 , яке відбудеться 08.05.2024р. о 15:30 год. в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира.

Представник заінтересованої особи: Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради Колесинський В.А. щодо прийняття рішення поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення заявниці, її представника та представника заінтересованої особи ОСОБА_5 , повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, дослідивши всі зібрані у справі докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Актом від 09.06.2023р. службою у справах дітей Житомирської міської ради проведено обстеження умови проживання ОСОБА_1 за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_3 вихованням та розвитком дитини не займається, з березня 2023р. разом не проживають (а.с. 10).

Згідно матеріалів справи ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи також вбачається, що 15.05.2023р. відносно ОСОБА_3 було винесено терміновий заборонний припис у зв`язку із скоєнням ним психологічного насильства стосовно ОСОБА_1 . Вказаним приписом, строком на шість діб з 17:47 15.05.2023 до 17:47 21.05.2023, стосовно кривдника застосовано наступні заходи: зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с. 13).

Постановами суддів Корольовського районного суду м.Житомира від 01.06.2023р. у справі №296/449/23 за фактом вчинення 21.04.2023 психологічного домашнього насильства відносно колишньої співмешканки ОСОБА_1 , від 20.06.2023р. у справі №296/4695/23 за фактом вчинення 15.05.2023 психологічного домашнього насильства відносно колишньої співмешканки ОСОБА_1 , від 10.08.2023р. у справі № 296/5098/23 за порушення термінового заборонного припису 15.05.2023р., ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 14, 15, 16).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21.07.2023р. у справі № 296/6777/23, заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено частково. Видано обмежувальний припис та встановлено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 (а.с. 17-19).

Відповідно до матеріалів справи, 07.01.2024р. слідчим Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області внесено відомості до ЄРДР про порушення ОСОБА_3 обмежувального припису (296/6777/23), номер кримінального провадження № 12024065400000033 (а.с. 27).

Встановлено, що 31.01.2024р. ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12024065400000033 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України (а.с. 48).

З пояснень сторін вбачається, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 передано до суду.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_3 систематично вчиняє насильство психологічного характеру стосовно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 , що, зокрема, підтверджується матеріалами справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п.5 та п.6 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживали однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою та на осіб, які мають спільну дитину (дітей).

За змістом ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон України), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані положення, суд зазначає, що на спростування позиції та доводів заявника, жодних доказів заінтересованою особою ОСОБА_3 подано не було.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

У відповідності до ст.24 Закону України, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Зі змісту статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має, зокрема, постраждала особа або її представник.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі №756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зазначено, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Таким чином, на підставі наданих заявником належних та допустимих доказів, її пояснень в судовому засіданні, судом було встановлено обставини систематичного вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 .

Виходячи з аналізу зазначених норм закону, враховуючи те, що відносно ОСОБА_3 були винесені термінові заборонні приписи, останнього неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, рішенням суду по справі № 296/6777/23 від 21.07.2023р. видано обмежувальний припис на 6 місяців, проте ОСОБА_3 продовжує вчиняти щодо ОСОБА_1 домашнє насильство у розумінні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що свідчать про тривалість та системність протиправної поведінки та про загрозу здоров`ю заявника, слід дійти висновку про часткове задоволення заяви про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .

Відповідно до ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінюючи ризики, тобто вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього психологічного насильства, суд приходить до висновку про необхідність встановити строк обмежувального припису - 6 місяців.

Зважаючи на викладене, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в цій частині.

Разом з тим, не підлягають до задоволення вимоги заявниці стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки останній в контексті поданої заяви та викладених у ній обставин, а також досліджених доказів, не є особою, яка постраждала від домашнього насильства.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст.ст.76-82, 89, 350-1-350-8, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересовані особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 25777327) про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис та встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :

- заборонити ОСОБА_3 наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо остання за власним бажанням перебуває у місці, не відомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс - повідомлення) з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В решті вимог заяви відмовити.

Встановити строк обмежувального припису - 6 місяців.

Копію рішення направити до Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області з метою вирішення питання про взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік, а також Корольовську районну раду м.Житомира, виконавчий комітет Житомирської міської ради за місцем проживання постраждалої особи.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Головуючий суддя В. П. Маслак