Ухвала суду № 118984458, 13.05.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/6298/24

провадження № 2-др/755/88/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл витрат на правничу допомогу, подану в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, б. 4-А, оф. 10) суму заборгованості за Кредитним договором № 443155160 від 20.10.2021 року у розмірі 92 750,46 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., а всього на загальну суму 95 172 (дев`яносто п`ять тисяч сто сімдесят дві) гривні 86 копійок.

07.05.2024 року представником позивача ОСОБА_1 на адресу суду подано заяву (вх.№ 26956 від 10.05.2024 року), відповідно до якої заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат за надання правничої допомоги, про які було заявлено позивачем на суму 5 250,00 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на ухвалення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 травня 2024 року у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомленням сторін, що було постановлено протокольною ухвалою суду від 11 квітня 2024 року, розгляд заяви представника позивача щодо вирішення судових витрат підлягає розгляду в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно положень статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення зазначається, серед іншого, розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»

Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніта Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги № 22/02/24-02 року від 22.02.2024 року, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику визначену цим Договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта.

Крім того, представником позивача на підтвердження вимоги про розподіл витрат на правничу допомогу долучено до матеріалів справи Додаткову Угоду № 4 від 06.03.2024 року до Договір про надання правничої допомоги № 22/02/24-02 року від 22.02.2024 року, відповідно до умов якої Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання захисту прав клієнта по справа про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, ОСОБА_2 .

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 02.05.2024 року, підписаного сторонами Договору про надання правничої допомоги № 22/02/24-02 року від 22.02.2024 року, адвокатом наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .

Проаналізувавши вищедосліджені докази, а також надавши оцінку Акту прийому-передачі наданих послуг від 02.05.2024 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду та стягнення витрат на правничу допомогу в межах спору до ОСОБА_2 , оскільки представником позивача не долучено до матеріалів справи розрахунку понесених позивачем витрат на правничу допомогу в межах справи за позовом до ОСОБА_2 , долучивши такий розрахунок щодо третьої особи, яка не є відповідачем в розрізі даного спору.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл витрат на правничу допомогу, подану в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, не необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 270, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл витрат на правничу допомогу, подану в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 13 травня 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган