Ухвала суду № 118963235, 09.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2298/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглядаючи кримінальне провадження № 12023100000001360 відомості про яке 01.12.2023 внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цхінвалі Руспубліки Грузія, громадянина Грузії, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, без місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ; представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 ; представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 ; захисник ОСОБА_10 ; обвинувачений ОСОБА_3 ; перекладач ОСОБА_11 ; представник власника майна - адвокат ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100000001360 відомості про яке 01.12.2023 внесено до ЄРДР за обвинуваченням ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, у якому призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотав, представники потерпілих - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтримували, а захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, оскільки відсутні підстави для прийняття рішення відповідно п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Крім цього, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 звернулись до суду із цивільними позовами до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, проти прийняття яких до розгляду у кримінальному провадженні, прокурор, захисник та обвинувачений не заперечували.

Прокурор ОСОБА_5 також клопотав про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, враховуючи необхідність запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду через обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Представники потерпілих підтримали клопотання, а захисник та обвинувачений покладались на розсуд суду.

Також, представник власника майна - адвокат ОСОБА_12 клопотав про скасування арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням з транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_13 , зазначаючи про те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Захисник та обвинувачений клопотання підтримали, а прокурор та представники потерпілих заперечували, посилаючись на передчасність заявленого клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дійшов висновку про таке.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовано, що відсутні перешкоди призначення судового розгляду.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України відсутні.

Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підстави для повернення обвинувального акта відсутні.

Обвинувальний акт підсудний Печерському районному суду м. Києва згідно правил, передбачених ст.ст. 32, 33, 615 КПК України.

Ознайомившись з цивільними позовами, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, підстави, визначені ст.ст. 185-186 ЦПК України, для залишення позовних заяв без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні, а тому суд вважає за необхідне прийняти цивільні позови до розгляду у кримінальному провадженні, що відповідає вимогам ст. 127 КПК України.

Вирішуючи питання щодо продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд враховує, що це може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Підставою вважати ризики реальними є та обставина, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке спричинило загибель двох людей, за скоєння якого передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років та маючи громадянство іноземної держави Грузія із високим ступенем вірогідності, ОСОБА_3 може виїхати за межі України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , з високим ступенем вірогідності може використовувати вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів, має можливість незаконно на них впливати, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування до ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, судом, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, тому строк тримання останнього під вартою необхідно продовжити.

При цьому, суд не вбачає виправданих потреб у визначенні обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави, з огляду на право суду що закріплене у п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням з транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_13 , заявленого з мотивів того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, суд виходить із наступного.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 задовольняючи клопотання прокурора слідчий суддя виходив з того, що арешт зазначеного транспортного засобу необхідний з метою його збереження як речового доказу, оскільки він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Завданням кримінального провадження у відповідності до ст. 2 КПК України визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зазначена норма кореспондується з положеннями п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України за якими ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Посилання представника власника майна на те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, всупереч ст. 22 КПК України, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Враховуючи те, що на даний час у кримінальному провадженню вирішується питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, судовий розгляд не розпочато, докази у справі, в тому числі й речові не досліджені, будь-яких нових підстав для скасування арешту, суду не представлено, суд вважає, що дане клопотання є передчасним, а подальше збереження арешту майна буде відповідати завданням даного кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України та меті застосування заходу забезпечення кримінального провадження, передбаченій ч. 1 ст. 131 цього Кодексу, такій як дієвість кримінального провадження та ч. 3 ст. 170 цього Кодексу збереження речових доказів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника власника майна про скасування арешту на даній стадії судового провадження є передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.

За такого, під час підготовчого судового засідання з`ясовано, що відсутні перешкоди призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Вирішено питання, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду, визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 62, 127, 128, 100, 131, 170, 174, 314-316, 372, 392 КПК України, ст.ст. 10, 19, 175, 177, 187 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12023100000001360 відомості про яке 01.12.2023 внесено до ЄРДР за обвинуваченням ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України на 13:30 год. 10.06.2024 у приміщенні Печерського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора - задовольнити, продовжити до 09.07.2024 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині продовження строку тримання під вартою визначити до 09.07.2024.

Прийняти подані ОСОБА_8 та ОСОБА_6 цивільні позови до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.

Визнати потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_6 цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_8 та ОСОБА_6 права цивільних позивачів відповідно до ст. 61 КПК України, а обвинуваченому ОСОБА_3 - права цивільного відповідача, відповідно до ст. 62 КПК України.

Визначити цивільному відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовів. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів цивільний відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує цивільний позов за наявними матеріалами.

Клопотання адвоката ОСОБА_12 , подане в інтересах ОСОБА_13 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що вони відповідно до ст. 317 КПК України мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Київського апеляційного суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_14