Ухвала суду № 118953695, 07.05.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10361/24 1-кс/760/4788/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м.Києва клопотання слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22022080000000076 від 19.03.2024, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22022080000000076 від 19.03.2024.

Клопотання обґрунтовується тим, що 13.01.2011 громадянина України ОСОБА_4 призначено на посаду керівника (Єпархіального архієрея) Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, що зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та яким він є по теперішній час.

Відповідно до пункту 7 Статуту Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції (код ЄДРПОУ 20512570) керуючим Запорізькою єпархією є єпархіальний архієрей. Вищим органом управління єпархії є Єпархіальні збори та Єпархіальна Рада, очолювана єпархіальним архієреєм.

Відповідно до пункту 10 (Єпархіальний архієрей) Статуту Української Православної Церкви у новій редакції єпархіальний архієрей:

- скликає Єпархіальні Збори та Єпархіальну раду і головує на них;

- здійснює загальне керівництво єпархіальними установами, парафіями та монастирями;

- затверджує Статути парафій і виносить пропозицію на Священний Синод про створення монастирів;

- підтверджує належність до Української Православної Церкви всіх парафій, монастирів, що розташовані на території єпархії;

- призначає парафіяльних священників-настоятелів;

- представляє на призначення викладачів духовних шкіл (семінарій та академій) та настоятелів (ігумень) монастирів;

- схвалює проведення в життя рішень органів єпархіального управління. Без згаданого схвалення рішення не є дійсним;

- дозволяє (благословляє) збудування і ремонт храмів, молитовних будинків та часовень;

- виступає з клопотанням перед органами державної влади та місцевого управління про передачу єпархії храмів та інших будівель і споруд, призначених для церковних потреб;

- є повноважним представником Української Православної Церкви перед відповідними органами державної влади та управління з питань, що стосуються його єпархії. Єпархіальний архієрей розпоряджається майном та фінансовими засобами, укладає договори, видає доручення, відкриває рахунки в банківських установах.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді керівника (Єпархіального архієрея) Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, наділений повноваженнями, пов`язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та в силу ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Надалі, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , представляючи юридичну організацію, а саме Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви згідно повноважень, передбачених п.10 Статуту Української Православної Церкви у новій редакції, перебуваючи на посаді керівника Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше ніж 06.02.2021, вирішив вчиняти умисні дії, спрямовані на розпалювання національної та релігійної ворожнечі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення умисних дій, спрямованих на розпалювання національної, релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності та образу почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність таких дій, будучі обізнаним про кримінальну караність за розпалювання національної та релігійної ворожнечі, перебуваючи на території м. Запоріжжя, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.02.2021, за допомогою невстановленого електронного пристрою, який має доступ до всесвітньої мережі Інтернет, в програмному додатку «Телеграм», доступ до якого має необмежене коло осіб - користувачів мережі Інтернет, створив акаунт із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який прив`язав до своїх особистих номерів мобільного телефону мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

У подальшому, 06.02.2021, о 13:08 год., ОСОБА_4 , будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та той факт, що поширення ним інформації здійснюватиметься в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, діючи умисно, перебуваючи у м.Запоріжжя, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на розпалювання національної та релігійної ворожнечі, поширив у своєму обліковому записі у соціально-орієнтованій мережі «Telegram» з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ІНФОРМАЦІЯ_5», публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якій згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз № 54/15/6-160 від 23.05.2022 містяться висловлювання, які розпалюють ворожнечу та ненависть на релігійному ґрунті, а також принижують національну честь та гідність українців, розпалюють ворожнечу та ненависть на національному ґрунті.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України № 28543/23-36 від 13.03.2024 автором публікації, яка починається та, відповідно, закінчується словами « ІНФОРМАЦІЯ_3 (...) Который будет с теми, кто Его не оставит!» від 06.02.2021 - є ОСОБА_4 .

У клопотанні зазначається, що своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.161 КК України.

На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного злочину, що підтверджується зібраними досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 06.05.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 10.05.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 10.05.2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 10.05.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 09.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.12.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 01.01.2024;

- протоколом огляду від 05.05.2022;

- висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 54/15/6-160 від 23.05.2022;

- висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України № 28543/23-36 від 13.03.2024.

Як зазначається в клопотанні, в зв`язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді обрання стосовно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, оскільки існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, які стали йому відомі під час ознайомлення з матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на те, що ОСОБА_4 поширював відповідні матеріали у месенджері «Телеграм».

На думку органу досудового розслідування, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, зокрема, що підозра є необґрунтованою, ризики - не доведені, експертизи у кримінальному провадженні були проведені з порушеннями законодавства, підозрюваний є раніше не судимим, характеризується виключно позитивно, має численні грамоти та подяки. Просили врахувати, що на утриманні у підозрюваного перебуває його мати, 1942 р.н., підозрюваний має низку хронічних захворювань, які унеможливлюють його перебування під цілодобовим домашнім арештом, та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 просив також визнати очевидно недопустимими висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №54/15/6-160 від 23.05.2022 року та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України №28543/23/36 від 13.03.2024 року.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022080000000076, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.161 КК України.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, згідно з ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Водночас, як передбачено ч.ч.1, 2 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства України, визнати доказ очевидно недопустимим може лише суд на стадії судового розгляду, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, у випадку його очевидної недопустимості. Таких повноважень слідчому судді чинний КПК України не надає, а тому клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання очевидно недопустимими висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №54/15/6-160 від 23.05.2022 року та висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України №28543/23/36 від 13.03.2024 року задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного, під час розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_4 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.161 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 06.05.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 10.05.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 10.05.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 10.05.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 01.01.2024; протоколом огляду від 05.05.2022; висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз №54/15/6-160 від 23.05.2022; висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України № 28543/23-36 від 13.03.2024.

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає, зокрема, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; документів щодо утриманців підозрюваного слідчому судді не надано; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які стали відомі підозрюваному під час ознайомлення з матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу, з метою зміни ними показів.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У зв`язку з цим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має низку хронічних захворювань, які потребують постійного лікування, має подяку за допомогу Запорізькому військовому шпиталю.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що запобігання встановленим ризикам є можливим шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.

Як передбачено ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за винятком необхідності залишити це житло у разі оголошення повітряної тривоги та надання невідкладної медичної допомоги, в межах строку досудового розслідування до 01.07.2024 року включно, поклавши на нього до 01.07.2024 року включно наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, в тому числі учасниками (підписниками) каналу із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000000076 від 19.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.161 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , про який ідеться в клопотанні слідчого.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст. 176, 177, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за винятком необхідності залишити це житло у разі оголошення повітряної тривоги та надання невідкладної медичної допомоги, в межах строку досудового розслідування до 01.07.2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 01.07.2024 року включно наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, в тому числі учасниками (підписниками) каналу із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1