Вирок № 118953422, 03.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11936/23

Номер провадження № 1-кп/756/818/24

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садки, Старобільського району, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 03.05.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 12.07.2023, близько о 07:04 год., у ОСОБА_6 , який перебував у приміщенні торгівельної зали АЗС «UGO», що за адресою м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, узяв товар з торгівельних полиць, а саме коньяк марки «Шустов», 0,5 л. (код товару 32686) у кількості 2 шт., вартість за одну одиницю становить 101 грн 50 коп. (без урахування ПДВ), бренді марки «Дівін Бардар 3 роки», 0,5 л., (код товару 66503) у кількості 2 шт., вартість за одну становить 174 грн 40 коп. (без урахування ПДВ) та з вказаним майном направився у приміщення вбиральні.

Продовжуючи реалізовувати наведений умисел, ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні вбиральні АЗС «UGO», заховав вказаний товар у свій рюкзак, який в цей момент був при ньому, після чого вийшов з цього приміщення та попрямував до виходу з приміщення торгівельної зали АЗС «UGO» повз лінію кас, але не розрахувався за товар, який до цього взяв з торгівельних полиць, та тримаючи при собі викрадений товар покинув територію АЗС «UGO», а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду ТОВ «Глуско Рітейл» (код ЄДРПОУ № 24812228) на загальну суму 551 грн 80 коп. (без урахування ПДВ).

1.2. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.3 Крім того, 25.07.2023, близько о 13:35 год., у ОСОБА_6 , який перебував у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою АДРЕСА_3 , виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, узяв товар з торгівельних полиць, а саме ковбасу в/с с/к Махан інд.уп, ваг, 0,344 кг., (код товару 2200089603446) вартістю 185 грн 55 коп. (без урахування ПДВ), ковбасу в/с с/к Махан інд.уп, ваг, 0,362 кг., (код товару 2200089603620), вартістю 185 грн 77 коп. (без урахування ПДВ), ковбасу в/с с/к Брауншвейгська інд уп Преміум, ваг, 0,348 кг., (код товару 2200089803488), вартістю 196 грн 99 коп. (без урахування ПДВ), ковбасу в/с с/к Брауншвейгська інд уп Преміум, ваг, 0,340 кг., (код товару 2200089803402), вартістю 189 грн 73 коп. (без урахування ПДВ), ковбасу в/с с/в Суджук інд уп ваг., 0,350 кг., (штрих-код 2200089503500), вартістю 175 грн 24 коп. (без урахування ПДВ), ковбасу в/с с/в Суджук інд уп, ваг., 0,370 кг., (код товару 2200089503708), вартістю 180 грн 68 коп. (без урахування ПДВ), які заховав під пояс штанів, прикривши светром, в які був одягнений в той момент.

Продовжуючи реалізовувати наведений умисел, ОСОБА_6 , тримаючи наведений товар, який в цей момент був при ньому, попрямував до лінії кас де розрахувався за хлібобулочний виріб, однак при цьому не розрахувався за товари, які до цього були ним заховані під одяг.

Між тим, виконавши усі дії, які вважав за необхідне для таємного викрадення чужого майна ОСОБА_6 до кінця не довів свій умисел з причин, що не залежали від її волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Унаслідок учинення злочину, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «Експрестрейдт ЛТД» (код ЄДРПОУ № 43585406) на загальну суму 1113 грн 96 коп. (без урахування ПДВ).

1.4. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані злочини вчинені обвинуваченим. При цьому прокурор просив урахувати як обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до положень статей 70, 71 КК України, призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. Цивільні позови вирішити на розсуд суду.

2.1.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винуватість визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, зокрема час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 12.07.2023 взяв з полиць АЗС «UGO» алкогольні напої, за які не розрахувався та шкоду не відшкодував, а 25.07.2023 перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» взяв продукти харчування, однак не зміг до кінця вчинити крадіжку оскільки був зупинений охороно магазину. З цих підстав у нього було вилучено майно та повернуто власнику. Учинив через те, що хоча і підробляв різноробочим, але коштів на власні потреби - житло, харчування та лікування, не вистачало. Свою поведінку засуджує, розуміє наслідки. Просить також урахувати, що має поганий стан здоров`я, бо хворіє на туберкульоз (відкрита форма). Наразі потребує невідкладного та тривалого медичного лікування. Позовні вимоги визнає в межах пред`явленого обвинувачення.

2.1.3. Захисник ОСОБА_8 не заперечував щодо доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 , що зокрема і доведено наданими суду доказами, але просив призначати мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням статей 70, 71 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та 1 місяць. Позовні вимоги просив вирішити на розсуд суду.

2.1.4. Представники потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в судове засідання за викликом суду не прибули, про час, дату та місце розгляду були повідомлені, однак подали позовні заяви про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Окрім цього, сторони про проведення судового розгляду за відсутності потерпілих не заперечували.

2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

2.2.1. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження (надані в судовому засіданні показання обвинуваченим), і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під тиском.

2.2.3. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), учиненому повторно, в умовах воєнного стану.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку, надав повністю інформацію про обставини подій, а також просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_6 як каяття

Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні, а також відображено в обвинувальному акті.

3.2. Крім того, судом також ураховано, що за клопотанням обвинуваченого суд вживав заходи щодо медичного огляду обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору, а також надання необхідної медичної допомоги. А отже судом отримано докази того, що обвинувачений дійсно має тяжке захворювання та потребує надання медичної допомоги. Указані обставини, на думку суду, дають підстави урахувати стан здоров`я обвинуваченого як обставину, що пом`якшує покарання.

3.3. У зв`язку з чим, на думку суду, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, наявність тяжкого захворювання.

3.4. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України. Тим більше, сторона обвинувачення і не посилалась на наявність будь-яких обставин, що обтяжують покарання.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, їх вид та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким обвинувачений заволодів, а саме продуктами харчування та алкогольними напоями. Наслідки вчинення злочинів, зокрема, що обвинувачений заволодів майном ТОВ «Глуско Рітейл» на загальну суму 551 грн 80 коп. у зв`язку з чим представником потерпілого подано позовну заяву. Окрім цього, внаслідок вчинення злочину ОСОБА_6 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «Експрестрейдт ЛТД» на загальну суму 1113 грн 96 коп., однак майно було повернуто потерпілому. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, має освіту, працював не офіційно, потребує тривалого лікування.

4.3. При цьому, суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні, як і підстави для застосування покарання з іспитовим строком. Оскільки, як убачається з наданих матеріалів, а також підтверджено обвинуваченим, останній раніше був засуджений і вчинив новий злочин в період відбуття покарання з випробуванням.

4.4. З урахуванням викладених обставин, характеру та виду вчиненого злочину, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявності обставини, що пом`якшує та відсутності обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

4.5. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 слід призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

4.6. Між тим, судом вже наведено, що ОСОБА_6 був засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03.05.2023, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. З цих підстав, оскільки новий злочин учинено під час іспитового строку, ОСОБА_6 слід призначити покарання в порядку ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 03.05.2023, остаточно призначив покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

4.7. Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Оскільки тривалий нагляд за ОСОБА_6 у кримінально-виконавчій установі буде дієвим механізмом досягнення мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню ним так і іншими особами злочинів.

5. Підстави для задоволення цивільного позову, відмови у ньому, залишення його без розгляду.

5.1. У рамках даного кримінального провадження потерпілим ТОВ «Глуско Рітейл» подано цивільний позов до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, зокрема про стягнення з ОСОБА_6 шкоди завданої викраденням майна (наведено в розділі 1.1. вироку), що належіть ТОВ «Глуско Рітейл» і було викрадене в приміщенні АЗС «UGO», що за адресою м. Київ, вул. Лугова, буд. 9.

5.2. В обґрунтування вимог позивач посилається на положення статей 1166 ЦК України, а саме з підстав понесення витрат на придбання викраденого майна, а саме коньяк марки «Шустов 3», 0,5 л. (код товару 32653) у кількості 2 шт., загальною вартістю 391 грн 00 коп. (без урахування ПДВ), коньяк марки «Шустов 4», 0,5 л. (код товару 32686) у кількості 2 шт., загальною вартістю 424 грн 00 коп. (без урахування ПДВ), бренді марки «Дівін Бардар 3 роки», 0,5 л., (код товару 66503) у кількості 2 шт., загальною вартістю 594 грн 40 коп. (без урахування ПДВ), які належали ТОВ «Глуско Рітейл».

5.3. Відзив на позову заяву не подавався.

5.4. Вирішуючи питання цивільного позову, поданого в рамках кримінального провадження, суд надає оцінку висунутому обвинуваченню, а саме повинен встановити винуватість поза розумним сумнівом, а в частині вирішення цивільного позову, виходить з загальних принципів цивільного судочинства - змагальності сторін.

5.5. У даному кримінальному провадженні було достеменно встановлено, що ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме коньяк марки «Шустов», 0,5 л., у кількості 2 шт., бренді марки «Дівін Бардар 3 роки», 0,5 л., у кількості 2 шт., вартість яких, згідно з наданою копією відомості № 2122-289 разом складає 1018 грн 00 коп. При цьому суд урахував, що в обвинувальному акті зазначено завдану шкоду без урахування ПДВ, а надані матеріали потерпілим вказують на інший розмір шкоди, зокрема з урахуванням ПДВ, яку визнано і обвинуваченим та підтверджуються наданими суду разом із позовною заявою доказами. Отже, у цій частині позовні вимоги є обґрунтовані.

Окрім цього, до ОСОБА_6 висуваються позовні вимоги щодо викрадення майна, а саме коньяк марки «Шустов 3», 0,5 л. (код товару 32653) у кількості 2 шт., загальною вартістю 391 грн 25 коп., однак як убачається з обвинувального акту та встановлених обставини, ОСОБА_6 не інкримінувалось викрадення цього товару (майна потерпілого), а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

5.6. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

5.7. Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід виходити з того, що в судовому засіданні було встановлено факт заподіяння обвинуваченим ТОВ «Глуско Рітейл» збитків. При цьому, ці збитки не лише підтверджені наданими доказами позивачем, але й визнані в повному обсязі і відповідачем - стороною захисту в цілому.

5.8. За таких обставин цивільний позов ТОВ «Глуско Рітейл» до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної - слід задовольнити частково, стягнув з ОСОБА_6 на користь позивача 1018 грн 00 коп.

5.9. Крім того, в рамках даного кримінального провадження потерпілим ТОВ «Експрестрейдт ЛТД» подано цивільний позов до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, зокрема про стягнення з ОСОБА_6 шкоди завданої викраденням майна (наведено в розділі 1.3. вироку), що належіть ТОВ «Експрестрейдт ЛТД» і було викрадене в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою АДРЕСА_3.

5.10. В обґрунтування вимог позивач посилається на положення статей 1166, 1177 ЦК України, а саме з підстав понесення витрат на придбання викраденого майна, наведеного в пункті 1.3 рішення, які належали ТОВ «Експрестрейдт ЛТД».

5.11. Відзив на позову заяву не подавався.

5.12. Вирішуючи питання цивільного позову, поданого в рамках кримінального провадження, суд надає оцінку висунутому обвинуваченню, а саме повинен встановити винуватість поза розумним сумнівом, а в частині вирішення цивільного позову, виходить з загальних принципів цивільного судочинства - змагальності сторін.

5.13. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

5.14. Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану. 25.07.2023 ОСОБА_6 учинив наведений злочин, а 26.07.2023 речові докази в рамках цього кримінального провадження повернуто на відповідальне зберігання потерпілому ТОВ «Експрестрейдт ЛТД».

5.15. Суд звісно урахував що потерпілим ТОВ «Експрестрейдт ЛТД» подано позовну заяву до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, однак оскільки викрадене майно було повернуто потерпілому, то суд уважає, що відсутні фактичні наслідки вчинення злочину як і матеріальна шкода. Тим більше, сама позовна заява не містить відомостей про вартість та вид заподіяної шкоди, а отже у задоволенні позовних вимогах ТОВ «Експрестрейдт ЛТД» слід відмовити.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, ОСОБА_6 було затримано 25.07.2023 у порядку ст. 208 КПК України, та останній до цього часу перебуває під вартою.

Ураховуючи наведене, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід залишити до набуття вироком законної сили без змін, бо окрім цього наразі, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як то можливість переховуватися від суду, а також можливість учинення іншого кримінального правопорушення.

5.2. Суд урахував, що за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 03.05.2023 ОСОБА_6 покарання фактично не відбував, як і не затримувався в порядку ст. 208 КПК України, а отже відсутні підстави для зарахування в якості відбутого покарання в порядку речення другого ч. 4 ст. 70 КК України.

5.3. Між тим, ураховуючи перебування обвинуваченого під вартою до набуття вироком законної сили, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 починаючи з 25.07.2023 до набуття вироком законної сили виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, а строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.

5.4. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України (ковбасу в/с с/к «Махан» інд.уп, ваг, 0,344кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/к «Махан» інд.уп, ваг, 0,362 кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/к «Брауншвейсська» інд. Уп. Преміум, ваг, 0,348 кг., у кількості 1 шт, ковбасу в/с с/к «Брауншвейська» інд уп Преміум, ваг, 0,340 кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/в Суджук інд.уп, ваг., 0,350 кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/в Суджук інд.уш, ваг., 0,370 кг.), які передані на відповідальне зберігання ТзОВ «Експрестрейдт ЛТД», слід залишити у володінні останнього.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Оболонського районного суд міста Києва від 03.05.2023, призначив остаточно ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 починаючи з 25.07.2023 і до дня набуття цим вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (ЄДРПОУ 24812228) в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 1018 (одна тисяча вісімнадцять) грн 00 коп.

У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестрейдт ЛТД» до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Речові докази: ковбасу в/с с/к «Махан» інд.уп, ваг, 0,344кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/к «Махан» інд.уп, ваг, 0,362 кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/к «Брауншвейсська» інд. Уп. Преміум, ваг, 0,348 кг., у кількості 1 шт, ковбасу в/с с/к «Брауншвейська» інд уп Преміум, ваг, 0,340 кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/в Суджук інд.уп, ваг., 0,350 кг., у кількості 1 шт., ковбасу в/с с/в Суджук інд.уш, ваг., 0,370 кг., які передані на відповідальне зберігання ТзОВ «Експрестрейдт ЛТД» - залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк апеляційного оскарження для осіб, які не були під час оголошення вироку обчислюється з дня отримання ними його копії.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - спрямувати не пізніше наступного дня.

Суддя ОСОБА_1