Ухвала суду № 11895066, 14.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2504/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинок О.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,

при секретарі Коробій І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Коростенський щебзавод»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Трудовий колектив «Корост енський щебзавод»звернулося до суду з позовною заявою, у якій просило визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.03.2010 р. № 0000012301/1.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі направлення № 766 від 08.12.2009 р. проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та Іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р.

За наслідками перевірки складено Акт від 31.12.2009 р. № 573/23-01/32255892.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач не включив до складу валового доходу суму одержаної безповоротної фінансової допомоги в розмірі 12816800.00 гри., в т.ч. у 4 кварталі 2008 р. в сумі 6651380,00 грн., у 1 кварталі 2009 р. в сумі 4208420,00 грн.. у 2 кварталі 2009 р.. в сумі 1957000,00 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач уклав договори купівлі-продажу цінних паперів (прости векселів) із ТОВ Фінансова компанія "КІТ", а саме: № Д-23/09/037 від 23.09.2008 р. на 2 векселів загального номінальною вартістю 3090360 грн.; № Д-08/10/037 від 08.10.2008 р. на 15 векселів загальною номінальною вартістю 3428020 грн.; № Д-10/12/38 від 10.12.2008 р. на 17 векселів загальною номінальною вартістю 3248119,96 грн.; № Д-02/02/039 від 02.02.2009р. на 21 вексель загальною номінальною вартістю 3050300 грн. - всього на 78 векселів загальною номінальною вартістю 12816799.96 грн.

Відповідно до умов договорів ТОВ "Фінансова компанія "КІТ" (продавець) продає, а позивач купує векселі згідно з реєстром. За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання прийняти від продавця вищезазначені векселі, впродовж 30 банківських днів моменту підписання договору та перерахувати продавцю суму коштів, обумовлену договором, впродовж 30 банківських днів на розрахунковий рахунок продавця після підписання договору.

Додатковими угодами до договорів купівлі-продажу цінних паперів передбачено, що позивач зобов'язаний перерахувати продавцю оплату по договору впродовж 2009 р. розрахунковий рахунок продавця.

Емітентами виступають наступні підприємства: ТОВ "Комспек". ТОВ "Техностроі ТОВ "ТД "Комспек", ТОВ "Будівельні матеріали і технології" та ТОВ НВО "Промвпровадження".

Оприбуткування векселів позивачем проведено згідно актів прийому-перед векселів в кількості 78 векселів на загальну номінальну вартість 12816799.96 грн.. а саме; акт прийому-передачі № 1 від 23.09.2008 р. в кількості 25 векселів на загальну номіналі вартість 3090360 грн.; акт прийому-передачі № 2 від 08.10.2008 р. в кількості 15 векселів на загальну номінальну вартість 3428020 грн.; акт прийому-передачі № 3 від 10.12.2008 р в кількості 17 векселів на загальну номінальну вартість 3248119,96 грн.; акт прийому-передачі № 4 від 02.02.2009 р. в кількості 21 вексель на загальну номінальну вартість 3050300грн. Розрахунки позивачем за одержані векселі згідно вказаних договорів купівлі-продажу в перевіряємому періоді не проводилась та станом на 30.09.2009 р. на підприємстві рахувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "КІТ" в сумі 12816799.96 грн.

На день проведення перевірки, тобто 08.12.2009 р. вказані векселі на підставі актів прийому передачі були пред'явлені (передані) позивачем їх емітентам для оплати та отримані кошти в сумі 12816799,96 грн., тобто по їх номінальній вартості.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до норм Женевської конвенції 1930 р., а саме статті 67, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Україна приєдналась до неї відповідно Закону України від 06.07.1999 р, № 826-ХІУ) кожний держатель переказного векселя має право знімати з нього копії. Статтею 77 даної Конвенції передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення щодо зняття копій, які визначені ст.67 Конвенції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавством не передбачено виключного (безумовного) обовязку зняття копій з простих векселів та алонжів до них. а також їх наявності у кожного векселедержателя.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первин ний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу Ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проведення операцій з купівлі векселів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, зокрема, договорів купівлі-продажу цінних паперів, актів прийому-передачі векселів на підставі яких вони були оприбутковані в бухгалтерському обліку позивача. Вказані документи відповідають вищевказаним вимогам, будь-яких зауважень до них акт перевірки не містить, що спростовує висновок відповідача про недоведеність та непідтвердженість одержання позивачем векселів від ТОВ «Фінансова компанія «КІТ».

Щодо посилання відповідача на відсутність угод купівлі-продажу необхідно зазначити наступне.

Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі не передбачає обов'язку укладення договору купівлі-продажу векселів між векселедержателем та емітентом. Вказаним Законом передбачено лише право векселедержателя пред'явити до оплати векселі емітенту, що тягне за собою обов'язок останнього їх оплатити.

Факт пред'явлення векселів до оплати емітентам підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів предявлення до оплати.

Особливості оподаткування операцій з пінними паперами та деривативами визначені п.7.6 ст.7 Закону України "про оподаткування прибутку підприємств".

Так. відповідно до пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 вказаного Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Зокрема, даним пунктом передбачено наступний порядок визначення результатів від здійснення операцій з цінними паперами, а саме:

-якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону;

-якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж. виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.6.3. 7.6.4 зазначеної статті витрати це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. Доходи - сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів. збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті З Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Підпунктами 1.22.1 та 1.25 п.1.22 ст. 1 Закону встановлено визначення безповоротної фінансової допомоги та ознаки безнадійної заборгованості з огляду на які колегія суддів вважає, що існуюча заборгованість позивача перед ТОВ "Фінансова компанія "КІТ" не відповідає жодній із наведених ознак, а тому не може вважатися безповоротною фінансовою допомогою.

Окрім того, у звязку з тим. що отримані доходи в результаті відчуження векселів по номінальній вартості дорівнюють сумі понесених витрат по даним господарським операціям, позивачем не було отримано за такими операціями ні прибутку, ні збитку. Тобто, відчуження векселів не призвело до виникнення валових доходів у позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване повідомлення-рішення відповідачем прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд міста правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2010р.