Ухвала суду № 11894925, 09.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гончаров С.А.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року справа №41/339а/5006

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого Малашкевича С. А., суддів: Блохіна А.А., Лях О.П.

при секретарі судового засідання Касьяновій В. М.

за участю представників сторін:

від позивача Тазарачева О. В. за довір.

від відповідача Оксаніченко М. Є. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Господарського суду Донецької області від 17 червня 2010 року по адміністративній справі № 41/339а/5006 за позовом Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне комерційне підприємство „Маріупольтепломережа” звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 10.10.06р. №0007862342/0.

Постановою Господарського суду Донецької області від 17 червня 2010 року по адміністративній справі № 41/339а/5006 позовні вимоги Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” задоволені та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 10.10.2006 року № 0007862342/0.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник відповідача під час судового розгляду доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено наступне.

Співробітниками відповідача з 14.08.2006 по 15.09.2006 було проведено планову виїзну перевірку ККП „Маріупольтепломережа” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.09.2005 по 31.03.2006 року, за результатами якої був складений акт № 1667/23-2/33760279 від 29.09.2006 року (надалі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6., п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005, 2006 роки на суму 2253,00 грн., в тому числі по періодах: листопад 2005 року 729,00 грн., грудень 2005 року 1524 грн.

На підтвердження формування ККП „Маріупольтепломережа” податкового кредиту з податку на додану вартість за період листопад грудень 2005 року, позивачем надані копії документів, отриманих від платника податку виконавця будівельних робіт, зокрема, договір підряду № 12 від 10.10.2005 укладений між ККП „Маріупольтепломережа” та ТОВ „Вектор-Азов”, щодо ремонту та реконструкції теплових мереж та обладнання ККП „Маріупольтепломережа, довідка вартості виконаних робіт за листопад 2005 року на суму 2271,32 грн., акт приймання виконаних робіт за листопад 2005 року на суму 2271,32 грн., довідка вартості виконаних робіт за листопад 2005 року на суму 2100,74 грн., акт приймання виконаних робіт за листопад 2005 року на суму 2100,74 грн., довідка вартості виконаних робіт за грудень 2005 року на суму 9149,14 грн., акт приймання виконаних робіт за грудень 2005 року на суму 9149,14 грн., податкові накладні № 15 від 28.11.2005 на суму 2271,32 грн., № 16 від 23.11.2005 на суму 2100,74 грн., № 15 від 26.12.2005 на суму 9149,14 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що згідно з актом обстеження юридичної адреси від 02.06.2006 ТОВ „Вектор Азов” за юридичною адресою не знаходиться, офісні приміщення за адресою вул. Грецька, 25, м. Маріуполь відсутні, вивіска з назвою підприємства відсутня, опитані співробітниками Маріупольського відділу податкової міліції громадяни нічого щодо даного підприємства повідомити не можуть. Таким чином, проведення зустрічної позапланової перевірки ТОВ „Вектор Азов" з питань взаємовідносин з ККП „Маріупольтепломережа" за період з 01.11.05 по 31.03.06р. не є можливим.

Директор ТОВ „Вектор Азов” Іванов Андрій Анатолійович надав письмовіпояснення, відповідно до якихнапідприємствіТОВ„Вектор Азов” він рахується формально, ніякою фінансовогосподарськоюдіяльністюнезаймається,угодне укладав, ніяких робіт не виконував, доходів від діяльності підприємства не отримував.

СпівзасновникТОВ„ВекторАзов”ОСОБА_5, надав письмові пояснення відповідно до яких,фінансово- господарськоюдіяльністю займався безпосередньо він, в зобов'язання Іванова А. А. входило лише підписання документів, крім того ОСОБА_5 пояснено, що серед контрагентів, з яким ТОВ „Вектор Азов" мав взаємовідносиниККП „Маріупольтепломережа" не рахується. Для виконання робіт наймав тимчасових працівників на біржах праці. Ліцензії на право здійснення монтажних та ремонтно-будівельних робіт ТОВ „Вектор Азов” відсутня.

Таким чином податковим органом зроблено висновки про те, що придбання послуг у ТОВ „Вектор Азов” не було, а тому позивачем завищено податковий кредит по декларації за листопад 2005р. у сумі 729,0 грн., по декларації за грудень 2005р. у сумі 1524,86 грн.

На підставі акту перевірки та здійснених в ході перевірки висновків відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2006 року № 0007862342/0, яким згідно з п.п. „б” п.п. 4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та згідно з п.п. 7.2.6., п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в загальній сумі 3379,50 грн., у тому числі за основним платежем 2253 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1126,50грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність податковою інспекцією правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення з наступних підстав.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено, ККП «Маріупольтепломережа» були придбані у ТОВ «Вектор Азов» послуги, що полягали у здійсненні ремонтних робіт з ізоляцій теплотрас, на підтвердження здійснення цих операцій останнім були видані відповідні податкові накладні.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Вектор-Азов» є платником податку на додану вартість та має відповідне свідоцтво.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2008 року у справі № 2-а-20944/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 року у справі № 2-а-20944/08/0570, відмовлено в задоволенні позову прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Вектор Азов».

Зазначена постанова вмотивована тим, що податковим органом не надано належних доказів введення в оману директора Іванова А. А. та доказів, що підтверджують фіктивність створення ТОВ «Вектор Азов», оскільки пояснення його засновників та директора не можуть бути такими доказами. Належними доказами такого факту є вирок суду або порушена кримінальна справа. Постанова Донецького окружного адміністративного суду набула законної сили 01 липня 2009 року.

Таким чином, фіктивність ТОВ «Вектор Азов» не доведена, установчі документи цього підприємства не визнані недійсними, реєстрація платника ПДВ не скасована, отже дане підприємство є діючим субєктом господарювання та платником податку на додану вартість.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не беруться до уваги, посилання Жовтневої МДПІ на відсутність придбання послуг ККП «Маріупольтепломережа» у ТОВ «Вектор Азов», оскільки матеріалами справи, а саме податковими накладними, актами прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2005 р., грудень 2005 р., довідками вартості виконаних робіт за листопад 2005 р., грудень 2005 р., рахунком від 26.12.2005 р. № 26, тощо підтверджується виконання ремонтних робіт за угодою підряду від 10.10.2005 р. № 12.

Таким чином, вказані доводи апелянта спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Господарського суду Донецької області від 17 червня 2010 року по адміністративній справі № 41/339а/5006 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 17 червня 2010 року по адміністративній справі № 41/339а/5006 залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 09 вересня 2010 року. Повний текст ухвали складено 10 вересня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді А. А. Блохін

О. П. Лях