Постанова № 11894770, 19.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 3282/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Безкровного М.Г., відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фінансово-будівельної корпорації "ФСК" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фінансово-будівельна корпорація «ФСК»(далі за текстом - позивач, ФБК «ФСК») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області щодо складання та направлення податкових повідомлень-рішень від 29.09.2009р. № 0000071505/0, від 26.11.2009р. № 0000071505/1, від 31.12.2009р. № 0000071505/2, від 16.03.2010р. № 0000071505/3, скасувати податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області від 29.09.2009р. № 0000071505/0, від 26.11.2009р. № 0000071505/1, від 31.12.2009р. № 0000071505/2 та від 16.03.2010р. № 0000071505/3.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що його посадовими особами не вчинялись порушення порядку ведення податкового обліку з податку на додану вартість. Посилається на постанови в справах про адміністративні правопорушення, якими встановлено факт відсутності події та складу адміністративного правопорушення в діях директора та головного бухгалтера ФБК «ФСК». Стверджує, що правомірність декларування ФБК «ФСК»податкового кредиту з податку на додану вартість не залежить від дотримання вимог законодавства ТОВ «ІБК «Будспектр»», по взаємовідносинам з яким виникли такі суми податкового кредиту. Не заперечуючи щодо порушень законодавства ТОВ «ІБК «Будспектр»», позивач наполягає на тому, що при формуванні сум податкового кредиту ним дотримані вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»щодо наявності належним чином оформленої податкової накладної. З посиланням на Закон України «Про систему оподаткування»вважає, що відповідачем не забезпечено однакового підходу до всіх платників податків та необґрунтовано обмежено право на податковий кредит за порушення, які допущено ТОВ «ІБК «Будспектр»».

В судовому засіданні представник позивача доводи адміністративного позову підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекції в Харківській області (далі за текстом відповідач, Нововодолазька МДПІ в Харківській області) у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились.

В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту Нововодолазької МДПІ в Харківській області № 1350/15-024/30142442 від 11.09.2009р. за результатами документальної невиїзної перевірки позивача, яким встановлено факти порушень вимог податкового законодавства. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду можуть бути оскаржені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. З наведеної норми права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обовязки в сфері публічно-правових відносин. В ході розгляду справи судом зясовано, що рішеннями, які породжують для позивача певні правові наслідки є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, а тому вимоги про визнання неправомірними дій Нововодолазької МДПІ в Харківській області щодо складання та направлення таких податкових повідомлень-рішень розглядаються лише в контексті наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Матеріали справи свідчать, що 11.09.2009р. відповідачем, Нововодолазькою МДПІ в Харківській області відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача, ФБК «ФСК»з питання правомірності формування податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2009р.. Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службі й Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзді перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Оскільки відповідачем була проведена саме документальна невиїзна перевірка діяльності ФБК «ФСК», то суд доходить висновку, що при проведенні даної перевірки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та у спосіб, що визначені законом, тобто дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2009р. оформлені актом Нововодолазької МДПІ в Харківській області від 11.09.2009р. № 1350/15-024/30142442. На підставі висновків акту перевірки від 11.09.2009р. № 1350/15-024/30142442 та відповідно до п.п. п.п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з відповідачем 16.03.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000071505/0 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 51377,20 грн., з яких 36698,00 грн. основний платіж, 14679,20 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2009р. № 0000071505/0 ФБК «ФСК»оскаржила його в порядку, визначеному п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для оскарження рішень контролюючих органів. Рішеннями Нововодолазької МДПІ в Харківській області від 26.11.2009р. № 4147/10/25-010 та Державної податкової адміністрації у Харківській області від 22.12.2009р. № 5370/10/25-103 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009р. № 0000071505/0 - без змін. Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (далі за тексом - Порядок), відповідач направив на адресу ФБК «ФСК»податкові повідомлення-рішення від 26.11.2009р. № 0000071505/1 та від 31.12.2009р. № 0000071505/2 на ті ж суми. Рішенням від 03.03.2010р. № 958/10/25-103 Державна податкова адміністрація у Харківській області внесла зміни до власного рішення від 22.12.2009р. № 5370/10/25-103 в частині часткового задоволення повторної скарги ФБК «ФСК»щодо зменшення розміру застосованої до позивача штрафної санкції з 14679,20 грн. до 11009,40 грн. у звязку з неправильним визначенням кількості податкових періодів, що приймають участь в розрахунку штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд зазначає, що за змістом п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання внаслідок їх адміністративного оскарження. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 05.03.2010р. № 2251/6/25-0115 скарга позивача залишена без задоволення. Відповідно до вимог Порядку Нововодолазькою МДПІ в Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2010р. № 0000071505/3 на суму 47707,40 грн., з яких основний платіж - 36698,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 11009,40 грн..

В ході розгляду справи встановлено, що причиною виникнення спору стали висновки акту документальної невиїзної перевірки позивача № 1350/15-024/30142442 від 11.09.2009р. про заниження сум податкових зобовязань по податку на додану вартість зумовлені завищенням суми податкового кредиту в червні 2009р. в розмірі 36698,00 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ІБК «Будспектр»». За таких обставин суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, якими є Закон України «Про податок на додану вартість», враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які визначають правила ведення податкового обліку, і не суперечать положенням спеціального Закону.

Висновками акту перевірки № 1350/15-024/30142442 від 11.09.2009р. встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.1 п. 7.2 , п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит в червні 2009р. на суму 36698,00 грн. в результаті чого з урахуванням п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на вказану суму занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Судом встановлено, що 17.07.2009р. позивач надав до Нововодолазької МДПІ в Харківській області декларацію з податку на додану вартість за червень 2009р. (а.с.33-а.с.36), в якій згідно з Додатком № 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(а.с.37-а.с.38) відобразив суму податкового кредиту в розмірі 36697,65 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ІБК «Будспектр»».

За змістом п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Як зясовано судом, суми податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість за червень 2009р. виникли у позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ІБК «Будспектр»»на підставі договору підряду № 36-Д від 01.06.2009р..

Згідно з положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Тобто предметом даного договору є певний вид та відповідний перелік робіт. Крім того, істотними умовами договору підряду є ціна роботи, порядок оплати, якість роботи та визначення того, з якого матеріалу і якими засобами мають виконуватись роботи, визначені в договорі (ст. 839, ст. 843, ст. 854, ст. 857 ЦК України).

Відповідно до наявного в матеріалах справи договору підряду № 36-Д від 01.06.2009р. (а.с.45-а.с46) ФБК «ФСК»(смт. Нова Водолага) в особі генерального директора Мазуренко О.В. доручило ТОВ «ІБК «Будспектр»»(м.Київ) виконати внутрішні будівельні роботи вартістю 220185,90 грн. на 3 та 4 поверхах в офісному приміщенні за адресою в м. Харкові по вул. Кооперативній, 6/8. Судом зясовано та підтверджено наявними в матеріалах справи документами, що за вказаною адресою фактично знаходиться сам генпідрядник - ФБК «ФСК», а замовником робіт був фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Вказані обставини, які підтверджені матеріалами справи та не заперечуються позивачем, дають підстави суду для критичної оцінки договору № 36-Д від 01.06.2009р. як щодо обґрунтованості його укладання, так і щодо реальності його виконання ТОВ «ІБК «Будспектр»».

Відповідно до акту перевірки № 1350/15-024/30142442 від 11.09.2009р. ТОВ «ІБК «Будспектр»»як платник податків зареєстрований у ДПІ в Голосіївському районі м. Києва. За даними податкового розрахунку комунального податку від 17.04.2009р. за 1 квартал 2009р. (а.с.56-а.с.57, а.с.80-а.с.81) кількість працюючих на ТОВ «ІБК Будспектр»складає одну особу директор Карпець С.І.. За даними останньої поданої декларації з податку на прибуток підприємств від 17.04.2009р. за 1 квартал 2009р. (а.с.82-а.с83) витрати на оплату праці склали лише 2100,00 грн.. За червень 2009р. ТОВ «ІБК Будспектр»декларацію з податку на додану вартість до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не подало, податкові зобовязання по взаємовідносинам з позивачем не відобразило. Відповідно до листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20.11.2009р. № 19085/7/15-211 (а.с.95) остання податкова звітність з податку на додану вартість подана ТОВ «ІБК Будспектр»у березні 2009р., за місцезнаходженням підприємство не знаходиться, фінансово-господарські відносини з ФБК «ФСК»не підтверджено. Згідно з довідкою та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «ІБК «Будспектр»».

Суд вважає безпідставними доводи позивача про фактичне виконання робіт, передбачених договором підряду № 36-Д від 01.06.2009р. іншими особами, начебто залученими ТОВ «ІБК «Будспектр»». За умовами договору підряду № 36-Д від 01.06.2009р. ТОВ «ІБК «Будспектр»»мав виконати роботи власними силами та з власних матеріалів, у випадку виникнення потреби залучення до виконання робіт субпідрядників підрядник зобовязаний отримати письмовий дозвіл генпідрядника. В матеріалах справи міститься надана позивачем копія листа-відповіді ФБК «ФСК»№ 79/1 від 08.06.2009р. на запит ТОВ «ІБК «Будспектр»»від 03.06.2009р. про надання згоди на проведення підрядних робіт субпідрядником (а.с.94). Однак, суд звертає увагу, що сам запит ТОВ «ІБК «Будспектр»»від 03.06.2009р. та відповідь на нього позивача від 08.06.2009р. не містять жодних відомостей про особу субпідрядника. Крім того, вказані листи в ході перевірки та розгляду скарг до Нововодолазької МДПІ в Харківській області, ДПА у Харківській області та ДПА України позивачем не надавались, а були надані лише в ході судового розгляду, що дає підстави суду для їх критичної оцінки. Будь-яких документальних доказів про інших осіб, які згідно з доводами позивача фактично виконували роботи за договором підряду № 36-Д від 01.06.2009р., ФБК «ФСК»не надано.

За результатами дослідження документів, складених в межах укладання та виконання договору підряду № 36-Д від 01.06.2009р., суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні мати обовязкові реквізити, серед посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За приписами п.п.2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу. Суд зазначає, що надані позивачем додаток 18 (а.с.47), додаток Д (а.с.48-а..49) та додаток Ж (а.с.50-а.с.51), складання яких передбачено Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174, таким вимогам не відповідають, оскільки не містять зазначення посади, ініціалів та прізвища осіб, які приймали участь у їх складанні, що передбачено також затвердженими типовими формами.

Наказом Держкомстату України та Державного комітету з будівництва та архітектури України № 237/5 від 21.06.2002р. затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", а також надано пояснення з їх заповнення, відповідно до яких вказані первинні документи складаються у двох примірниках і подаються субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику). Суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009р. по типовій формі № КБ-3 (а.с.39-а.с.40) та акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт по типовій формі № КБ-2в (а.с.41-а.с.42), які не містять дат підписання субпідрядником (ТОВ «ІБК «Будспектр»») та взагалі не підписані замовником фізичною особою ОСОБА_4. Надана позивачем відомість ресурсів за формою № 4б (а.с.43а.с.44) до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт по типовій формі № КБ-2в за червень 2009р. також не містить зазначення посади, ініціалів та прізвища осіб, які її склали та перевірили, що передбачено типовою формою.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). За приписами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні податкові накладні ТОВ «ІБК «Будспектр»»№ 353 від 02.06.2009р. (а.с.30) на суму 50000,00 грн. (ПДВ- 8333,33 грн.) та № 365 від 19.06.2009р. (а.с.31) на суму 170185,90 грн. (ПДВ-28364,32 грн.) на загальну суму 220185,90 грн. (ПДВ-36697,65 грн.), які відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2009р. (а.с.88-а.с.89). Виходячи з положень п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, суд вважає правомірним висновок про поширення на податкові накладні вимог, які нормами законодавства предявлено до первинних документів для надання їм юридичної сили та доказовості. Натомість, досліджені судом податкові накладні ТОВ «ІБК «Будспектр»»№ 353 від 02.06.2009р. та № 365 від 19.06.2009р. таким вимогам не відповідають, оскільки не містять посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і складання первинного документу. Разом з цим суд відмічає, що сама наявність у покупця навіть належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Судом також досліджено надані позивачем відомості про проведення оплати за договором № 36-Д від 01.06.2009р. та встановлено підстави як для критичної оцінки таких відомостей, так і для критичної оцінки добросовісності дій позивача. У виписках про списання коштів з рахунку за 24.06.2009р. в сумі 170185,90 грн. та за 03.06.2009р. в сумі 50000,00 грн. (а.с.32), наданих позивачем, зазначено про те, що списання коштів з розрахункового рахунку ФБК «ФСК»на розрахунковий рахунок ТОВ «ІБК Будспектр»03.06.3009р. в сумі 50000,00 грн. здійснено в межах іншого договору - № 34/1-Д від 24.04.2009р. щодо виготовлення та монтажу огорожі. В платіжному дорученні № 197 від 02.06.2009р., засвідченому позивачем (а.с.69), йдеться про сплату коштів ТОВ «ІБК Будспектр»у сумі 50000,00 грн. за договором підряду № 36-Д від 01.06.2009р., а в платіжному дорученні № 168 від 02.06.2009р., засвідченому ПАТ «Індекс-банк»(а.с.78), про сплату коштів ТОВ «ІБК Будспектр»у сумі 50000,00 грн. за договором № 34/1-Д від 24.04.2009р. щодо виготовлення та монтажу огорожі.

Стосовно доводів позивача на постанови в справах про адміністративні правопорушення, якими встановлено факт відсутності події та складу адміністративного правопорушення в діях директора та головного бухгалтера ФБК «ФСК», як підстави для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне. Порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку є складом адміністративного правопорушення, за вчинення якого згідно з ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено застосування адміністративного штрафу. При цьому слід враховувати, що згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи. Матеріали справи свідчать, що постановами Нововодолазького районного суду Харківської області від 20.11.2009р. провадження в справах № 2-787/2009рік та № 2-786/2009рік про притягнення до адміністративної відповідальності директора ФБК «ФСК»Мазуренко О.В. та головного бухгалтера ФБК «ФСК»Шульгіної О.О. відповідно за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у звязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Суд відзначає, що за змістом ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду в справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовзковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Суд звертає увагу, що провадження в справах № 2-787/2009рік та № 2-786/2009рік про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб ФБК «ФСК»постановами Нововодолазького районного суду Харківської області від 20.11.2009р. закриті лише з огляду на відсутність вини в діях таких осіб щодо порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а тому лише цей факт з урахуванням обставин, встановлених в ході розгляду даної справи, не впливає на висновки про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Відповідально до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться акті перевірки ФБК «ФСК»№ 1350/15-024/30142442 від 11.09.2009р..

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фінансово-будівельної корпорації "ФСК" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.