Ухвала суду № 118946508, 06.05.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2929/24

провадження № 1-кс/405/1204/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2024 м. Кропивницький

слідчийсуддя Ленінськогорайонного судум.Кіровограда ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 тайого захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Кропивницькому клопотаннязаступника начальникавідділу Кіровоградськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 квітня 2024 року № 12024120000000494 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ч. 190 КК України,про застосуваннязапобіжного заходуу видізастави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дрезден, громадянину України, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальникавідділу Кіровоградськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро застосуваннядо підозрюваногопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходу у вигляді застави, з покладанням обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання з підстав необґрунтованості пред`явленої підозри та недоведеності ризиків, на які посилався прокурор. Вважали, що розмір застави який просить визначити прокурор перевищує допустиму межу, при цьому захисник просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим управління ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024120000000494 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 190 ККУкраїни (а.к. 30 витяг з ЄРДР).

20.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008).

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри:

Під час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом тимчасового доступу від 30.01.2024 в ході якого у приміщенні ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області вилучено документи з приводу звернення громадян України, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 з приводу отримання у власність земельних ділянок та рішень ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області за результатом їх розгляду; протоколом тимчасового доступу від 13.02.2024 в ході якого у приміщенні ТОВ «Тектоареал» вилучено документи, щодо виготовлення громадянам України, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , проектів землеустрою, відповідно до яких замовником вказаних послуг був ОСОБА_4 протоколом тимчасового доступу від 05.03.2024 в ході якого у приміщенні Міністерства у справах ветеранів України вилучено інформацію з Державного реєстру ветеранів війни, стосовно набуття відповідних статусів учасника бойових дій громадянами України, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , відповідно інформація про зазначених осіб як учасників бойових дій у відповідному реєстрі відсутня; протоколом тимчасового доступу від 11.04.2024 в ході якого у приміщенні Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області вилучено оригінали договорів купівлі продажу, довіреностей відповідно до яких ОСОБА_4 нібито будучи представником громадян України, мешканців Житомирської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 продав представникам ОСОБА_26 земельні ділянки розташовані на території Кіровоградської області; протоколом тимчасового доступу від 12.04.2024 в ході якого у приміщенні Житомирського обласного Державного нотаріального архіву вилучено оригінали довіреностей, оформлених приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_27 , якими громадяни України мешканці Житомирської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 нібито уповноважували ОСОБА_4 представляти їх інтереси як учасників антитерористичної операції під час оформлення, державної реєстрації права власності на їх ім`я на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а також користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою (укладати та підписувати договори купівлі-продажу, тощо.протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , відповідно до яких зазначені громадяни жодній особі, у тому числі ОСОБА_4 довіреності на представництво їх інтересів під час отримання та подальшого продажу земельних ділянок, розташованих на території Кіровоградської області не надавали; висновками судових почеркознавчих експертиз №914/24-27 від 18.04.2024, №917/24-27 від 19.04.2024 , №920/24-27 від 18.04.2024, №931/24-27 від 17.04.2024 та №933/24-27 від 19.04.2024 , відповідно до яких підписи від імені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та ОСОБА_25 у довіреностях на уповноваження ОСОБА_4 та інших на представництво їх інтересів, посвідчених приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_27 , виконані не вказаними громадянами а іншою особою,

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас слідчий суддя відзначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст.193КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин данного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді застави, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 190 КК України.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати, як особисто так і через знайомих, на свідків, що вже допитані у кримінальному проваджені і дають викривальні свідчення так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь;

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п. 3 ч.1 ст. 177 КК України.

Отже прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також доведено, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого; майновийстан підозрюваного,обвинуваченого; наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; наявністьповідомлення особіпро підозруу вчиненнііншого кримінальногоправопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч.6 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу.Розмір заставиповинен достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогообов`язків тане можебути завідомонепомірним длянього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. А відтак, слідчий суддя не бере до уваги визначену слідчим заставу у розмірі 343 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на яку під час розгляду клопотання посилався прокурор, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України визначення розміру застави є виключною компетенцією слідчого судді.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Слідчим суддею проаналізовані вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України та взяті до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Таким чином,з урахуваннямвчиненого підозрюваним тяжкогозлочину, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Такий розмір застави та обов`язки передбачені ст.194 КПК України, у разі її внесення, на думку слідчого судді забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків.

Отже з урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, захисника, підозрюваного, практики ЄСПЛ, враховуючи наявний ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за необхідне, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід заставу, в межах ст. 182 КПК України, поклавши на нього обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.06.2024 року.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.06.2024 року, запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12024120000000494від 19.04.2024.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 20.06.2024 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_28