Постанова № 11894350, 15.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 р. № 2а-1501/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря Білас Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дудяк Р.А., згідно доручення,

від відповідача: Савченко П.В., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт-Галерея СБ” до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ТОВ "Еліт-Галерея СБ" до ДПІ в Галицькому районі м Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 11.02.2010 року №0000202321/0, яке було прийнято за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «Еліт-Галерея СБ» з питань дотримання вимог податкового закондавства за період 2008 року по взаємовідносинах із ТОВ „Постал”, ТОВ „Трім К”, ТОВ „Бігма Трейд”, ТОВ „Бігбудкомпані”, оформленої актом від 01.02.2010 року №476/23-209/34668696.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що, відповідно до норм Закону України „Про податок на додану вартість”, нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та видачі її особо, що має на це право. Тому, несплата ТОВ „Бігбудкомпані” сум податку на додану вартість до бюджету за оподаткованою операцією не є підставою для невключення таких сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивачем, і, відповідно, не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. Отже, оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача слід скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченні на позов, суть якого зводиться до наступного. За результатами опрацювання та проведеного аналізу розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ) встановлено, що ТОВ „Еліт-Галерея СБ” формує податковий кредит за рахунок ТОВ „Бігбудкомпані”, яке не задекларувало свої податкові зобовязання на загальну суму 635000 грн. Основний вид діяльності ТОВ „Бігбудкомпані” будівництво будівель, згідно баз даних обліку підприємство визнано банкрутом та знято з обліку 12.01.2010 року. Податковий кредит позивача сформовано від сумнівного підприємства-постачальника, яке не мало можливості займатися фінансово-господарською діяльністю. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до акту перевірки від 01.02.2010 року №476/23-209/34668696, в порушення п.1.7, п.1.8 ст.1, пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зайво включені до складу податкового кредиту ТОВ „Еліт-Галерея СБ”, що призвело до заниження податкового зобов'язання з цього податку у розмірі 63550 грн.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 року за №0000202321/0, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 95325 грн. (в тому числі, за основним платежем - 63550 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31755 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав від ТОВ „Бігбудкомпані” за період 01.01.2008 по 31.12.2008 року товарів (одяг) на загальну суму 381300, в тому числі ПДВ 63550 грн. Суми ПДВ, згідно отриманих податкових накладних, включено до податкового кредиту у вересні 208 року, листопаді 2008 року та січні 2009 року, вписані в реєстр отриманих податкових накладних та відображені в Деклараціях з ПДВ за вересень 2008 року в сумі 18764,46 грн., за листопад 2008 року в сумі 36902,54 грн., за січень 2009 року в сумі 7883 грн.

Податковий кредит сформовано за рахунок ТОВ „Бігбудкомпані”, яке не декларує свої податкові зобов'язання з ПДВ, а саме, в даному випадку на суму 635000 грн.

В матеріалах справи, окрім накладних та податкових накладних, виписаних ТОВ „Бігбудкомпані”, немає жодних документів, які б підтверджували реальність поставки товарів позивачу, а саме - транспортні накладні, які би дали підставу вважати, що товари дійсно отримані від ТОВ „Бігбудкомпані”.

На пропозицію суду надати додаткові докази товарності операцій, представник позивача зазначив, що жодних інших доказів, крім тих, що є в справі, не існує.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи є відомості про притягнення посадових осіб (директора та головного бухгалтера) ТОВ "Еліт-Галерея СБ" до адміністративної відповідальності за порушення правил ведення податкового обліку, а саме: в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63550 грн., що підтверджується постановами Галицького районного суду м. Львова від 22.04.2010 року у справах №3-452/2010 року та №3-453/2010 року, які набрали законної сили.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п.7.4.5 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.5.1 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійсненні першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представником відповідача в повній мірі було доведене правомірність прийнятого ДПІ в Галицькому районі м. Львова спірного рішення. Натомість, представником позивача не наведено суду достатніх і беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 року за №0000202321/0, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 95325 грн. (в тому числі, за основним платежем - 63550 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31775 грн.) є правомірним.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 20.10.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.