Постанова № 11894249, 25.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2010 року Справа № 2а-6947/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Островської О.П.

при секретарі Гришиній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ :

14.09.2010 позивач ТОВ «Принт Експорт» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення з податку на додану вартість, в обґрунтування якого послався на наступне.

У липні 2010 року позивачем до Ленінської МДПІ в м. Луганську була подана декларація з податку на додану вартість (далі ПДВ) за червень 2010 року, в якій було заявлено до відшкодування ПДВ в розмірі 964917,00 грн., після чого Ленінською МДПІ в м. Луганську було проведено перевірку, яка оформлена актом № 613/23-616/35155783 від 19.08.2010. На підставі зазначеного акту першим відповідачем за формою «В1» у відповідності до наказу ДПА України від 21.06.2001 № 253, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758, згідно з додатком 5 до цього наказу, було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000542360/0 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно якого зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 964917 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки першим відповідачем порушено п.п.7.3.1,7.2.3, 7.2.4, 7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість», жодних порушень в веденні обліку при проведенні перевірки позивача не виявлено. Як вбачається з акту перевірки, виявлене порушення полягає лише в результатах зустрічних перевірок підприємств, які не здійснювали постачання товарів безпосередньо ТОВ «Принт-Експорт» та у висновках акту зазначено, що підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування неможливо. Однак діючим законодавством не повязується здійснення відшкодування ПДВ з результатами господарської діяльності інших юридичних осіб, які не мають жодного відношення до позивача. Суму бюджетного відшкодування, яка заявлена до відшкодування по декларації за червень 2010 року, на дату подання цього позову не відшкодовано, дана сума відшкодування виникла у звязку зі здійсненням позивачем експортних операцій та усі товари придбано у виробника ТОВ «ПОЛІ-ПАК».

Таким чином, відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування, та таке зменшення повязане виключно з неотриманням результатів зустрічної перевірки від юридичних осіб, які не здійснювали таке постачання безпосередньо ТОВ «Принт-Експорт». Підставою для залучення у відповідачі ГУ ДКУ в Луганській області є те, що у відповідності до вимог п.1,4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ленінської МДПІ в м. Луганську № 0000542360/0 від 20.08.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 964917,00 грн., стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2010 року у сумі 964917,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1703,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне.

Ленінською МДПІ в м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Принт-Експорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства у банку за березень червень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з лютого по травень 2010 року та складено акт від 19.08.2010 № 613/23-616/35155783 на підставі п.1, п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу Ленінської МДПІ в м. Луганську від 19.08.2010. При перевірці поданої позивачем податкової декларації за червень 2010 року та додатку 2 до неї встановлено, що сума заявленого бюджетного відшкодування виникла у попередньому податковому періоді (травень 2010 року). Згідно додатку 5 до декларації за травень 2010 року встановлено, що основними постачальниками позивача у травні 2010 року були:

1)ТОВ «Полі-Пак» (іпн. 363232712367, м. Луганськ, вул. Звейнека, 2). Згідно аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Полі-Пак» у травні 2010 року були:

-1 ланка постачання ТОВ «Луганська компанія «Скарн» (код 36409513), стан 10 запит на встановлення місцезнаходження; заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 285000,00 грн.;

-2 ланка постачання ТОВ «Індустріал-М» (код 36169158), стан 0 основний платник, заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 589760,00 грн.;

-3 ланка постачання ТОВ «Луганський торговий дім «Веста» (код 36409492), стан 10 запит на встановлення місцезнаходження; заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 16984,91 грн.;

2) ТОВ «Апекс-Принт» (іпн. 364093412365). Згідно аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Апекс-Принт» у травні 2010 року були:

-1 ланка постачання ТОВ «Альфа-Метал-Компані» (код 34202711), стан 0 основний платник, заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 156367,49 грн.;

-2 ланка постачання ПП «Інкорторг» (код 36561664), стан 10 запит на встановлення місцезнаходження, заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 8922,8 грн.;

-2 ланка постачання ТОВ «Артпласт Плюс» (код 36426570), стан 10 запит на встановлення місцезнаходження, заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 6228,00 грн.;

-2 ланка постачання ТОВ «Тріада Систем Груп» (код 35934789), стан 4 порушено провадження у справі про банкрутство, заниження податкових зобовязань з ПДВ складає 110827,41 грн.

Таким чином, згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням). Неможливо підтвердити факти виникнення податкових зобовязань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання до Державного бюджету України, що передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість». Бюджетне відшкодування ПДВ без його сплати має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що протиречить самій суті і його основній функції формування доходів бюджету. Наказом ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України про організацію та проведення і перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» від 18.08.2006 № 350 передбачено, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки підрозділом контрольно перевірочної роботи складається перелік основних постачальників платника ПДВ у кожному періоді. Пунктом 4.3 вказаного Наказу передбачено проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам ПДВ, який перевіряється, придбано товари (роботи, послуги), де сума ПДВ складає 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у цьому періоді. Вказана інформація щодо постачальників платника ПДВ необхідна для визначення субєктів господарювання постачальників, відносно яких є сумніви щодо їх дієздатності та правоздатності, а також законності здійснених ними фінансово господарських операцій з перевіряємим платником податків, що в свою чергу є підставою для перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ платником податків, що перевіряється.

Крім того, представник відповідача пояснив, що ознайомлений з первинною документацією, на підставі якої сформовано податковий кредит, порушень при її заповненні та складанні не виявлено, але у звязку з неможливістю проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання не підтверджено суму податкового кредиту за червень 2010 року.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне.

Згідно з п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», встановленого спільним наказом ДПА України та ДКУ №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішній час до ГУ ДКУ в Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування ПДВ позивачеві. Щодо стягнення судового збору, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» призначення на відшкодування судових витрат не передбачені. Таким чином, чинне законодавство встановлює принцип цільового використання бюджетних коштів, тому виконання судових рішень, за якими з державного бюджету стягуються судові витрати можливо лише за наявності відповідних бюджетних призначень. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є субєкт владних повноважень (орган державної податкової служби, територіальний орган державного казначейства), наділений публічно правовими повноваженнями.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст.ст. 10,11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт», ідентифікаційний код 35155783, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.05.2007 за № 1382102 0000 013252 (а.с.26), перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100047550 НБ № 010411 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 19.06.2007 (а.с. 24).

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування 20.07.2010 була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ № 71071 за червень 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 964917,00 грн. (а.с.9-10), з розрахунками бюджетного відшкодування та коригування сум ПДВ (а.с.11), довідкою щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.12), розрахунком суми бюджетного відшкодування (а.с.13), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.14), розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.15), які зареєстровані у першого відповідача.

На підставі службового посвідчення серії УЛГ № 007840, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську головним державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ізваріним Т.Г. на підставі п.1, п.4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 19.08.2010 № 981, була проведена невиїзна документальна перевірка позивача, за результатами якої складено акт № 613/23-616/35155783 від 19.08.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Принт-Експорт» (код 35155783) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства у банку за березень червень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з лютого по травень 2010 року (а.с.17-21).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», неможливо підтвердити ТОВ «Принт-Експорт» заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року на суму 964917 грн. (а.с.21), оскільки враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України неможливо проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника, або імпортера.

20.08.2010 на підставі Акту перевірки від 19.08.2010 № 613/23-616/35155783 Ленінською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення рішення № 0000542360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 964917,00 грн. (а.с.16).

Суд вважає встановленим, що дії відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську про не підтвердження суми бюджетного відшкодування згідно заявленої податкової декларації позивача, та не надання відповідних висновків для отримання такого відшкодування, не відповідають вимогам закону.

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону).

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року на суму 964917,00 грн. з посиланням на те, що неможливе проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання і тому не можливе підтвердження факту надмірної сплати податку, суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого субєкта платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за червень 2010 року, представник відповідача не заперечує факт, що акти приймання виконаних робіт, вантажно митні декларації, податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону, і суму бюджетного відшкодування зменшено саме на підставі того, що неможливо провести зустрічні перевірки по всьому ланцюгу постачання.

Суд вважає встановленим, що підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення в частині зменшення бюджетного відшкодування за червень 2010 року від 20.08.2010 № 0000542360/0 не було, оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари, не є підставою для висновків про безтоварність відповідних господарських операцій, та про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року.

Інших доводів відповідачем щодо необґрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в оскаржуваному повідомленні - рішенні не наведено.

З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, або за наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Посилання відповідача на те, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено звязок між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, що ці етапи нерозривно повязані між собою, і тому право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, на увагу не заслуговують, оскільки у даному випадку має місце помилкове тлумачення відповідачем норм вказаного Закону.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення на користь ТОВ «Принт-Експорт» бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за червень 2010 року на суму 826 964917,00 грн. підлягають задоволенню

Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки у даному випадку відповідач Ленінська МДПІ у м. Луганську не виконав покладений на нього законом обовязок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області, позивач не зміг отримати від відповідача ГУ ДКУ передбаченого законом бюджетного відшкодування ПДВ у зазначеній у позовній заяві сумі, тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача про таке відшкодування шляхом стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Принт Експорт» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1703,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №857 від 09.09.2010 (а.с.2) та № 853 від 09.09.2010 (а.с.3), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 25.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.10.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення з податку на додану вартість задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 20.08.2010 № 0000542360/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) за червень 2010 року у розмірі 964917,00 грн. (девятсот шістдесят чотири тисячі девятсот сімнадцять гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м. Київ, МФО 380009) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2010 року у сумі 964917,00 грн. (девятсот шістдесят чотири тисячі девятсот сімнадцять гривень 00 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200 «Державне мито, що віднесене до інших категорій» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м. Київ, МФО 380009) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28 жовтня 2010 року.

СуддяО.П. Островська