Постанова № 11893849, 21.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-5696/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Сподінової А.М.,

за участю:

представника позивача Жмурко Т.І. (довіреність від 22.06.2010 №812/10/32-115);

відповідача ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 від 15.07.1997)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, відповідач.), в якому просить стягнути з відповідача фінансові санкції у розмірі 2700 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує. що на підставі матеріалів перевірки відповідача позивачем прийняте рішення від 28.04.2010 №080516 про застосування фінансових санкцій за порушення приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва». У встановлені законодавством строки відповідач суму фінансових санкцій не сплатив, у звязку із чим позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 2700 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив та вказує. що реалізація алкогольного напою здійснювалася за ціною 18,00грн., при цьому ціна має бути не нижчою 16,65грн., а тому це не є реалізацію за ціною ніжчою встановленої мінімальної ціни. Відсутність на пляшках вина акцизних марок пояснює тим, що вони відпали при викладенні на полицю, оскільки були ненадійно приклеєні виробником. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши надані документи та заслухавши пояснення сторін судом установлені наступні обставини.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та зареєстрований Вільнянською райдержадміністрацією 25.08.1992.

Посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області 22.04.2010 проведена позапланова виїзна перевірка господарської одиниці магазину, розташованого по вул. Бочарова, 15, що належить відповідачу, за результатами якої складений акт від 22.04.2010 №73/32/2697306211 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі Акт).

Під час перевірки встановлені порушення відповідачем приписів ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 418/95-ВР), а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни та торгівля алкогольними напоями без марок акцизного збору встановленого зразка.

До Акту відповідачем надані пояснення від 22.04.2010 у яких зазначає, що алкогольний напій реалізовувався за ціною 18,00грн., при цьому, з огляду на вміст етилового спирту, має реалізовуватися за ціною не нижче 16,65грн., також зазначає, що на пляшках вина відсутні акцизні марки, оскільки не надійно приклеєні виробником та відпали при викладені пляшок на полицю у магазині.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень позивачем прийнято рішення від 28.04.2010 №080516 про застосування фінансових санкцій (далі - рішення), яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 2 700 грн. Указане рішення направлене відповідачу поштою та отримано ним 07.05.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7973593.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 418/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України

Відповідно до ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Із змісту Акту вбачається, що відповідачем порушені приписи ст.11 Закону №481/95-ВР, а саме, реалізація вина без марок акцизного збору. У судовому засіданні відповідач визнав факт відсутності марок акцизного збору на пляшках вина, пояснюючи це ненадійним приклеюванням марок виробником. Проте, суд не вважає це підставою для звільнення від відповідальності, оскільки нормами Закону №481/95-ВР чітко встановлено, що алкогольні напої позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством та жодних виключень указана норма не містить.

Відповідно до ст.17 Закону № 418/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно щодо відповідача застосовані фінансові санкції у відповідності до приписів ст.17 Закону №418/95-ВР у розмірі 1 700 грн. за реалізацію алкогольних без марок акцизного збору встановленого зразка.

Мінімальні роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (далі Постанова №957).

У відповідності до Додатку до Постанови №957 розмір мінімальних роздрібних цін на горілку та лікеро-горілчані вироби ставить 89,9грн.

Мінімальна оптово-відпускна ціна на інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначається як добуток затвердженої мінімальної оптово-відпускної ціни, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків, а роздрібна ціна на зазначені напої - як добуток затвердженої мінімальної роздрібної ціни, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків та на 0,7.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював реалізацію напою медового «Графська медова особлива» місткістю 0,5л., вміст етилового спирту 37% за ціною 18,00грн. Проте, у відповідності до приписів Постанови № 957, мінімальна роздрібна ціна такого напою має становити 23,73 грн. : ((89,8 х 0,5 х 37) /100)/0,7 = 23,73грн.

Згідно із приписами ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно щодо відповідача застосовані фінансові санкції у відповідності до приписів ст.17 Закону №418/95-ВР у розмірі 1 000 грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що у судовому чи адміністративному порядку рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржувалось, проте застосована сума штрафних санкцій у добровільному прядку не сплачена.

Згідно із вимогами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Аналізуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності із приписами чинного законодавства щодо відповідача прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, а тому позивні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму фінансових санкцій у розмірі 2 700,00грн (дві тисячі сімсот грн. 00 коп) на користь державного бюджету м.Вільнянськ Запорізької області (р/р 31111106700079, МФО 813015, ОКПО 34677061, код бюджетної класифікації 21081100 ГУДКУ у Запорізькій області ). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)О.С.Янюк