Постанова № 11893289, 18.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 р. справа № 2а-23672/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

прокурора Вартанової О.М.,

представника позивача Перешивайло О.О.,

представника відповідача-1 Бєломєстнової Л.В., Цвіненко П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 540624,46 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Виробниче обєднання «Конті» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 540624,46 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.12.2008 позивач через свого митного брокера ЗАТ «Укрсервіс» (декларанта) подав до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/016454 на товар суміш рослинних жирів «Akomel S» у кількості 20000 кг за ціною 1,975 доларів США за 1 кг на загальну митну вартість 39500 доларів США або 311212,60 грн. з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг).

Східною митницею у прийнятті Декларації митної вартості було відмовлено, про що видано оскаржувану Картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В обґрунтування відмови відповідач посилався на неподання додаткових документів, передбачених ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

23.12.2008 позивач отримав рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до Декларації митної вартості № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, яким Східна митниця самостійно визначила митну вартість товару, що ввозиться, за ціною 2,28 доларів США за 1 кг.

Позивач не погоджується із такими діями Східної митниці, оскільки товар був ввезений позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74» за ціною 1,975 доларів США за 1 кг як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, з метою його подальшого використання у виробництві кондитерської продукції на підставі контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006, укладеного між ЗАТ «ВО «Конті» та Компанією «АархусКарлсхамн Свиден АБ», Швеція, та Специфікації № 0017588 від 17.09.2008 до нього. У Додатках до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ «Укрсервіс».

22.12.2008 позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 надав Східній митниці Декларацію митної вартості. На виконання п. 7 вказаного Порядку позивач через свого декларанта подав необхідні документи, у т.ч. лист виробника товару, який містив інформацію щодо факторів, які вплинули на формування ціни товару, та вартості сировини, з якої вироблено товар, на світовому ринку. Таким чином, позивачем були дотримані вимоги ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України. Однак, Східною митницею були предявлені вимоги для надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Обґрунтування Східною митницею своїх дій базується на ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС ДМСУ), де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару. Разом з тим, ст. 259 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до ч.ч. 2-4 цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У даному випадку це контракт № 01/KON/06 від 14.08.2006, укладений між ЗАТ «ВО «Конті» та Компанією «АархусКарлсхамн Свиден АБ», Швеція. Лише у разі, коли основний метод не можна використати, Східна митниця мала застосувати послідовно кожний з інших методів визначення митної вартості товару. Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 377, ст. 190 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення», зазначає, що ціна за зовнішньоекономічним контрактом була визначена за домовленістю сторін, що є однією із гарантій свободи підприємництва та здійснення вільної конкуренції. Ціни на суміш рослинних жирів «Akomel S» відповідно до норм діючого законодавства України, не підлягають державному регулюванню, зокрема з боку органів державної митної служби.

Крім того, статтею VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947р., що є міжнародною багатосторонньою угодою, що діє на території України відповідно до Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, зокрема п. 2 (b) ст. VII Генеральної угоди, передбачено, що під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою в час та в місці, визначених законодавством держави імпортера, такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Позивач надав Східної митниці лист № 3654/11.4./614 віл 23.12.2008, в якому обґрунтовано виклав підстави, з посиланням на норми чинного законодавства України, які підтверджують правильність та доведеність заявленої декларації митної вартості товару за ціною, яка декларувалася позивачем. В цьому листі позивач наголошував, що надані документи є повними та запропонував Східній митниці виконати свої обовязки як митного органу з прийняття ВМД. Не зважаючи на викладене, відповідач запропонував ціну у 2,28 доларів США за 1 кг товару та лише усно пояснив, що ціна є середньозваженою та повинна застосовуватися для аналогічного товару.

З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків позивач був змушений збільшити митну вартість товару та надати відповідачу іншу декларацію про визначення митної вартості № 700000005/8/016534 від 23.12.2008, внаслідок чого переплатив податок на додану вартість у загальному розмірі 9612,14 грн.

24.12.2008 позивач подав до митного органу декларацію митної вартості, якою було задекларовано чергову партію ідентичного товару у кількості 20000 кг за ціною 1,975 доларів США за 1 кг, поставленої Компанією «АархусКарлсхамн Свиден АБ», Швеція, на підставі того ж контракту. Однак, Східною митницею було відмовлено у прийнятті декларації із посиланням на п. 7 Порядку № 1766 з тих підстав, що рішенням митного органу від 23.12.2008 вже була визначена ціна на аналогічний товар у розмірі 2,28 доларів США за 1 кг.

Позивач зазначає, що вимога п. 7 Порядку № 1766 передбачає надання рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів. Тобто, ця норма не зобовязує декларанта визначати митну вартість товару за раніше прийнятим рішенням митного органу про визначення митної вартості товару. Позивач визначав вартість товару у розмірі 1,975 доларів США за 1 кг, а не 2,28 доларів США за 1 кг. Крім того, рішення про визначення митної вартості товару надавалося Східною митницею до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008.

З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків позивач був змушений збільшити митну вартість товару та надати відповідачу іншу декларацію митної вартості № 700000005/8/016572 від 24.12.2008, внаслідок чого переплатив податок на додану вартість у загальному розмірі 9503,80 грн.

У подальшому протягом грудня 2008р. лютого 2009р. позивач неодноразово подавав Східній митниці декларації митної вартості щодо митного оформлення чергових партій зазначеного товару, а Східна митниця відмовляла у митному оформленні з аналогічних підстав, що змушувало позивача збільшувати митну вартість товару та надавати інші декларації митної вартості, а саме №№ 700000005/8/016576 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016574 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016632 від 25.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016810 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016800 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016803 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016844 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016806 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016842 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 48097,28 грн.); 700000005/8/016838 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/016837 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000142 від 16.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000227 від 20.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 48097,28 грн.); 700000005/8/000487 від 26.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000522 від 27.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 13903,12 грн.); 700000005/8/000641 від 29.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000712 від 30.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 37951,76 грн.); 700000005/8/000786 від 03.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000995 від 10.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001135 від 12.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001169 від 13.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001269 від 17.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/001311 від 18.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001514 від 24.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001573 від 25.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.).

Таким чином, загальна сума надмірно сплаченого ПДВ становить 540624,46 грн.

Посилаючись на ст. 1 Митного кодексу України, п. 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. із змінами та доповненнями, Класифікатор видів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших бюджетних надходжень, затверджених наказом Державної митної служби України від 07.12.2005р. № 1201, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, позивач вказує, що не можна вважати внесення декларантом відомостей до вантажної митної декларації про розмір сплаченого податку фактом самостійного узгодження податкового зобовязання платником податків за результатами заповнення податкової декларації, який не може бути оскаржений в судовому порядку.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 2-22).

В подальшому позивач доповнив підстави адміністративного позову, зазначивши, що згідно з приписами п.п. 1, 2 ст. 162 КАС України рішення про визначення митної вартості товарів до декларації митної вартості № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, прийняте Східною митницею 23.12.2008 має бути визнано нечинним з моменту його прийняття як таке, що прийняте необґрунтовано та не у відповідності до чинного законодавства України. Наслідком визнання вказаного рішення нечинним є поворот виконання цього рішення щодо позивача, тобто повернення йому надмірно сплаченого при здійсненні митного оформлення ПДВ (т. 2 а.с. 126).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача Східної митниці у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідно до ст.ст. 11, 265 Митного кодексу України, Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.1998р. № 339 Східною митницею був здійснений контроль за правильністю визначення митної вартості товару, що підлягав митному оформленню. Після розгляду пакетів документів, поданих до митного оформлення, було встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару в порівнянні з вартістю аналогічних товарів, що ввозяться в України, значно нижча за даними бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків».

Відповідно до ст. 88 МК України декларант зобовязаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи, серед яких копія вантажної митної декларації країни відправлення, прас-листи фірми виробника, висновок експертної організації, відповідна бухгалтерська документація, калькуляція фірми-виробника товару тощо. На виконання вказаних вимог митницею було запропоновано позивачеві надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості. Декларант позивача від подання додаткових документів відмовився, про що зробив запис на зворотному боці декларації митної вартості.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу обєктивного джерела інформації, а саме товаросупровідних документів на ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, а також необхідної інформації для визначення митної вартості за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості, тобто за неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості митницею було здійснено коригування митної вартості товару «суміш рослинних жирів для кондитерських виробів», з урахуванням цінової інформації бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ та прийнято рішення щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства. Посилання позивача на Закон України «Про ціни та ціноутворення» жодним чином не стосується контролю митної вартості, який здійснюють митні органи відповідно до покладених на них завдань, та правовідносин, що виникають в звязку із здійсненням такого контролю.

У звязку з неможливістю завершення митного оформлення, оскільки позивач не подав додаткові документи, згідно з п. 11 Порядку, п. 4 Положення про ВМД, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р., ст. 86 Митного кодексу України, Наказом Держмитслужби України «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України» від 12.12.2005р. № 1227, Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нові ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішенням про визначення митної вартості.

Більш того. Позивач погодився з вимогами, викладеними у Картці відмови, скоригувавши митну вартість товару згідно митної оцінки та подавши нову ВМД, при цьому сплативши усі митні платежі.

Також представники відповідача посилались на Оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008р. № 726/100/13-08, який направлявся адміністративним судам для врахування під час розгляду справ, яким наголошено, що митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а декларант зобовязаний такі документи надавати, а також на рішення вищого адміністративного суду України №№ К-11099/08, К-37818/06, К-38881/06, К-32611/06, К-3802/09. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Просили відмовити у задоволенні позову (т. 2 а.с. 93-99).

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не зявився, надав клопотання з проханням розглянути справу його за відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на підставі наявних у справі доказів.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає позов необґрунтованим з підстав, викладених у запереченнях представника відповідача Східної митниці.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» є юридичною особою, зареєстроване 22.10.1997 виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 315851 (т. 2 а.с. 84). Підприємство включене до ЄДРПОУ за № 25112243, здійснює, у тому числі, виробництво какао, шоколаду, оптову та роздрібну торгівлю шоколадними та кондитерськими виробами, що підтверджується Довідкою серії АА № 051497, виданою Головним управлінням статистики у Донецькій області від 30.09.2009 (т. 2 а.с. 85).

Відповідач Східна митниця є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008, включена до ЄДРПОУ за № 35793589, є органом державної влади (т. 2 а.с. 100, 101). Отже, Східна митниця є субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «ВО «Конті» (Покупцем) та Компанією «АрхусКарлсхамн Свиден АБ» (Продавцем) 14.08.2006 укладено контракт № 01/KON/06, відповідно до умов якого позивач придбав Жири Акомель С (Acomel S) та ін., у кількості, обумовленій у Специфікаціях до цього контракту. Згідно додатків до цього контракту, товар поставляється залізничним транспортом на умовах DDU (Інкотермс 2000) або автотранспортом на умовах FCA Клайпеда або DDU Макіївка. Загальна вартість контракту складає 50000000 доларів США (т. 1 а.с. 45-63).

Товар поставляється на митний ліцензійний склад за адресою: Україна, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, який було відкрито та експлуатується ЗАТ «Укрсервіс» на підставі Ліцензії № 70000/062СВ-01231, виданої Державною митною службою України (т. 1 а.с. 25).

У Специфікації № 0017588 від 17.09.2008 (т. 1 а.с. 64) до Контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 визначені суттєві умови контракту, а саме: товар рослинний жир «Acomel S»; ціна 1975 доларів США за 1000 кг; загальна кількість 2000 метричних тон; загальна вартість поставки 3950000 доларів США; період поставки листопад 2008р. березень 2009р. Відвантаження товару здійснюється партіями відповідно до письмових заявок Покупця.

Партія вказаного товару (20000 кг) була поставлена на митну територію України, задекларований у режимі «Імпорт-74» згідно декларації форми МД-2 № 700000005/8/016266 від 18.12.2008 та розміщений на митному ліцензійному складі (т. 1 а.с. 72-73).

Митним брокером позивача ЗАТ «Укрсервіс» 22.12.2008 до Східної митниці була подана декларація митної вартості форми ДМВ-1 № 700000005/8/016454, згідно з якою був задекларований товар рослинний жир «Acomel S» у кількості 20000 кг за ціною 1975 доларів США за 1000 кг, тобто на загальну митну вартість 39500 доларів США (т. 1 а.с. 74-75). До вказаної Декларації митний брокер додав такі документи: контракт 01/KON/06 від 14.08.2006, специфікацію № 0017588 від 17.09.2008, комерційний інвойс 001817082 від 10.12.2008, про що, зокрема, зазначено у графах 4, 5 Декларації (т. 1 а.с. 74).

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажна митна декларація письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Як встановлено п.п. 3, 5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

У графі 3 Декларації митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/016454 від 22.12.2008 Східною митницею зроблено відмітку щодо необхідності подання додаткових документів згідно ПКМУ № 1766, а саме: висновку Укрпромзовнішекспертизи, висновку спеціалізованої установи по вартості товару, договору з третіми особами, що повязані із договором поставки, розрахунки з третіми особами на користь продавця, калькуляцію виробника товару, прас-листи виробника товару, комерційну пропозицію, інформації зовнішньоторгівельних та біржових організацій щодо вартості товарів та/або сировини, інформації з мережі «Інтернет» (т. 1 а.с. 74).

Представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 23.12.2008 зроблено відмітку про неможливість надання документів, що вимагаються Східною митницею.

23.12.2008 Відділом контролю митної вартості Східної митниці прийнято Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008 - суміші рослинних жирів «Akomel S», яким була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 3, передбаченого ст. 265 Митного кодексу України та визначена у гривнях у розмірі 359273,28 грн., у доларах США 45600 (т. 1 а.с. 82).

Також, 23.12.2008 Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 із зазначенням причини відмови не подання додаткових документів згідно вимог ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766. У Картці також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України подання нової ВМД з коригуванням вартості товару (т. 1 а.с. 81).

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару по ВМД № 700000005/8/016454 є контракт № 01/KON/06 від 14.08.2006, специфікація № 0017588 від 17.09.2008, комерційний інвойс 001817082 від 10.12.2008.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України „Про Єдиний митний тариф”, у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив, оскільки ним було здійснено митне оформлення товару суміші рослинних жирів «Acomel S, на підставі вантажно-митної декларацій в митному режимі „Імпорт 74”, в якій було зазначено митну вартість партії вказаного товару 1975 доларів США за 1000 кг. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача на адресу позивача зроблено не було.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши практично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Обґрунтовуючи свої дії, Східна митниця зазначає, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів складала 2280 доларів США за 1000 кг (т. 2 а.с. 111-114), що є вищою, ніж заявлено позивачем.

При цьому, Східною митницею не було досліджено обставин, чи змінювалися ціни на вказаний товар протягом всього періоду поставки, чи є ціна, визначена митним органом, сталою (незмінною) та чи залежить вона від різних процесів на ринку цього товару. Натомість, позивач надав суду докази зміни ціни на товар протягом 2008 року (т. 2 а.с. 72-83). Таким чином, відмова відповідача в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці і інших наданих доказів у сукупності.

На думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.

Проте, такий висновок відповідача є незаконним, оскільки згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач не послався на обставини, які виключають використання першого методу.

Крім того, висновки та дії відповідача не є послідовними.

Так відмовляючи в застосуванні першого методу, відповідач послався на інформацію, яка міститься в ЄАІС ДМСУ і зазначив, що мінімальна вартість аналогічних товарів складає 2280 доларів США за 1000 кг.

За таких підстав, відповідач повинен був визначити ціну товару за другим методом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Між тим, в рішенні про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008 відповідач вказує на відсутність інформації для застосування цього методу.

Як зазначалося судом вище, за змістом ст. 266 МК України, кожний наступний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Митним органом не було застосовано жодного методу, окрім № 3, для визначення митної вартості товару.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.04.2010, прийнятій за наслідками перегляду за винятковими обставинами справи за позовом ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, ГУДКУ в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити дії (т. 2 а.с. 202-205), та позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 01.09.2010 по справі № К-20882/10 за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 у справі № 2а-13873/08 за позовом ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, ГУ ДКУ у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення нечинним та зобовязання вчинити дії (т. 2 а.с. 211-216).

У відповідності до п. 6.6 Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Під час судового розгляду не було встановлено достатніх підстав для відмови у митному оформленні товару. Крім того, як зазначалося судом вище, відповідач не довів перед судом правомірності такої відмови, не обґрунтував свою позицію відповідними доказами, тобто не виконав обовязку, покладеного на нього ч. 2 ст. 71 КАС України.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що є протиправними дії Східної митниці, які мають наслідком прийняття протиправних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008 та рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спірне рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару підлягає визнанню недійсним, а не нечинним, як про це зазначає позивач у доповненнях підстав адміністративного позову.

Такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним) може стосуватися лише нормативно-правового акту, який стає нечинним, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, з дати набрання відповідним рішенням законної сили. Натомість, вимога про визнання протиправним (недійсним, скасування) стосується індивідуального акту, яким у даному випадку є спірне рішення про визначення митної вартості товару, недійсність (протиправність, скасування) якого виникає, у разі набрання постановою суду законної сили, з моменту прийняття спірного рішення.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленій у його рішеннях від 10.02.2010 у справі № К-15022/08, від 19.05.2010 у справі № К-15316/09, від 08.07.2010 у справі № К-825/08 та ін.

Разом із тим, з метою недопущення простою у виробництві та уникнення збитків позивач був вимушений задекларувати товар за ціною, визначеною Східною митницею, та подав ВМД № 700000005/8/016534 від 23.12.2008 (т. 1 а.с. 83).

Крім того, при поставці наступних партій товару суміші жирів рослинних «Acomel S» за контрактом № 01/KON/06 від 14.08.2006 та специфікацією № 0017588 від 17.09.2008 позивач декларував товар за ціною, визначеною Східною митницею, подавши наступні ВМД: №№ 700000005/8/016572 від 24.12.2008 (т. 1 а.с. 88); 700000005/8/016576 від 24.12.2008 (т. 1 а.с. 95); 700000005/8/016574 від 24.12.2008 (т. 1 а.с. 100); 700000005/8/016632 від 25.12.2008 (т. 1 а.с. 109); 700000005/8/016810 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 118); 700000005/8/016800 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 123); 700000005/8/016803 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 128); 700000005/8/016844 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 133); 700000005/8/016806 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 138); 700000005/8/016842 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 149); 700000005/8/016838 від 29.12.2008 (т. 1 а.с. 156); 700000005/8/016837 від 24.12.2008 (т. 1 а.с. 163); 700000005/8/000142 від 16.01.2009 (т. 1 а.с. 174); 700000005/8/000227 від 20.01.2009 (т. 1 а.с. 190); 700000005/8/000487 від 26.01.2009 (т. 1 а.с. 199); 700000005/8/000522 від 27.01.2009 (т. 1 а.с. 213); 700000005/8/000641 від 29.01.2009 (т. 1 а.с. 223); 700000005/8/000712 від 30.01.2009 (т. 1 а.с. 237); 700000005/8/000786 від 03.02.2009 (т. 1 а.с. 247); 700000005/8/000995 від 10.02.2009 (т. 2 а.с. 9); 700000005/8/001135 від 12.02.2009 (т. 2 а.с. 18); 700000005/8/001169 від 13.02.2009 (т. 2 а.с. 27); 700000005/8/001269 від 17.02.2009 (т. 2 а.с. 37); 700000005/8/001311 від 18.02.2009 (т. 2 а.с. 48); 700000005/8/001514 від 24.02.2009 (т. 2 а.с. 57); 700000005/8/001573 від 25.02.2009 (т. 2 а.с. 66).

До цих ВМД позивач додавав відповідні документи, які підтверджували ціну товару у розмірі 1975 доларів США за 1000 кг (інвойси, експортні декларації тощо), а також листи, у яких наголошував, що відповідно до п. 7 Порядку № 1766 рішення митного органу про визначення митної вартості не надається.

Позиція відповідача Східної митниці ґрунтується на тому, що згідно вимог п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобовязаний подати, зокрема, рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом). Крім того, відповідач посилається на вимоги Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 № 443/224, згідно з якою декларант зазначає у графі 44 ВМД реквізити рішення про визначення митної вартості задекларованих товарів за кодом відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048.

Разом із тим, відповідач не врахував, що зазначеним пунктом Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, передбачено подання рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару.

Тобто, ця норма не зобовязує декларанта при наданні наступних декларацій митної вартості визначати вартість товару за ціною, визначеною у раніше прийнятому рішенні про визначення митної вартості товару. До того ж, суд встановив недійсність рішення митного органу про визначення вартості товару з моменту його прийняття, що унеможливлює його застосування для подальшого визначення митної вартості ідентичного товару.

Крім того, завищення митної вартості товару призвело до надмірної сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету.

Факт сплати митним брокером позивача податку на додану вартість підтверджується наступними матеріалами справи: Довідкою ЗАТ «ВО «Конті» № 430/11/150 від 03.02.2010 (т. 2 а.с. 127-128), договором доручення № 1740-04.3 від 20.12.2005 про надання митних брокерських послуг із додатковими угодами до нього (т. 1 а.с. 34-44), платіжними дорученнями № 2 від 12.12.2008, № 673 від 16.12.2008, № 674 від 16.12.2008, № 851 від 18.12.2008, № 161 від 25.12.2008, № 26 від 15.01.2009, № 40 від 16.01.2009, № 64 від 20.01.2009, № 126 від 22.01.2009, № 320 від 30.01.2009, № 138 від 09.02.2009, № 409 від 23.02.2009, № 475 від 24.02.2009, згідно з яким позивач перерахував ЗАТ «Укрсервіс» грошові кошти в якості плати за митне оформлення товару (т. 2 а.с. 129-136), довідкою ЗАТ «Укрсервіс» від 18.01.2010 № 316 (т. 2 а.с. 137-138), платіжними дорученнями про оплату митного оформлення товару № 165 від 22.12.2008, № 166 від 23.12.2008, № 173 від 25.12.2008, № 201 від 14.01.2009, № 209 від 16.01.2009, № 220 від 26.01.2009, № 228 від 30.01.2009, № 247 від 09.02.2009, № 265 від 16.02.2009, № 268 від 17.02.2009, № 281 від 24.02.2009 (т. 2 а.с. 139-149), банківськими виписками по рахунку (т. 2 а.с. 153-170).

Тобто, з урахуванням встановлених вище обставин, враховуючи висновок суду про протиправність визначення Східною митницею митної вартості товару, позивачем фактично сплачена сума податку на додану вартість більша, ніж мала бути сплачена у випадку вірного визначення митної вартості товару.

Так, сума заявленої позивачем митної вартості 20000 кг суміші жирів рослинних «Acomel S» за Декларацією митної вартості № 700000005/8/016534 від 23.12.2008 згідно з протиправним рішенням Східної митниці про визначення митної вартості товару склала 359273,28 грн. або 45600 доларів США. Сума ПДВ, що була фактично сплачена позивачем виходячи із встановленої рішенням Східної митниці митної вартості товару склала 71854,66 грн. Сума ПДВ, що повинна була бути сплачена, складає 62242,52 грн. Таким чином, позивачем був надміру сплачений ПДВ на суму 9612,14 грн. (71854,66 грн. 62242,52 грн. = 9612,14 грн.).

Аналогічним чином розрахована сума надміру сплаченого ПДВ по ВМД №№ 700000005/8/016572 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.), 700000005/8/016576 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016574 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016632 від 25.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016810 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016800 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016803 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016844 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016806 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016842 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 48097,28 грн.); 700000005/8/016838 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/016837 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000142 від 16.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000227 від 20.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 48097,28 грн.); 700000005/8/000487 від 26.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000522 від 27.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 13903,12 грн.); 700000005/8/000641 від 29.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000712 від 30.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 37951,76 грн.); 700000005/8/000786 від 03.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000995 від 10.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001135 від 12.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001169 від 13.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001269 від 17.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/001311 від 18.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001514 від 24.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001573 від 25.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.).

Загальна сума надміру сплаченого ПДВ складає 540624,46 грн., що також підтверджується наданим позивачем розрахунком (т. 1 а.с. 23-24).

У відповідності з п. 1 Розділу 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом митної Служби України 20.07.2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення субєкта господарювання за заявою для повернення зайвих або помилково перерахованих коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобовязань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п.3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

У відповідності з п.10 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за №618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Станом на момент розгляду справи зазначені кошти, сплачені позивачем, перераховані митним органом на відповідні рахунки органу Державного казначейства України.

Крім того, на теперішній час такого порядку, що врегулював би повернення коштів за рішенням суду, не існує (Інструкцію про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затверджену спільним наказом Державної митної служби України та Міністерством фінансів України 30.06.2000 за №368/149, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 27.07.2007 року). Втім, суд приходить до висновку, що повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість повинно здійснюватися органами Державного казначейства України на підставі безпосередньо рішення суду без надання додаткових документів у вигляді висновків органів Державної митної служби України. Це випливає з системного аналізу норм Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44.

Оскільки судом встановлено факт надмірної сплати позивачем до Державного бюджету України суми податку на додану вартість у розмірі 540624 грн. та враховуючи приведені вище норми законодавства щодо можливості повернення надміру сплаченої суми податку, суд вважає за можливе поновити порушені права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь вказаної надміру сплаченої суми податку шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок позивача, що, в свою чергу, є належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, які документально підтверджені (т. 2 а.с. 87).

керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 540624,46 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок - задовольнити.

Визнати протиправними дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008.

Визнати недійсною картку відмови Східної митниці в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008.

Визнати недійсним Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, прийняте 23.12.2008 Відділом контролю митної вартості Східної митниці.

Стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 540 624 (пятсот сорок тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 46 коп. на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” шляхом перерахування зазначеної суми ЗАТ „ВО „Конті” на поточний рахунок № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк», МФО 334817, код ЄДРПОУ одержувача 25112243.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 18 жовтня 2010. Постанова виготовлена в повному обсязі 23 жовтня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.