Рішення № 118916375, 29.04.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/13001/23

Провадження № 2/202/327/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпро цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі та оплату праці за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі та оплату праці за час вимушеного прогулу, відповідно до якої просив суд: визнати незаконним наказ № 144-к від 08.06.2023 року про звільнення ОСОБА_1 та виключити запис з його трудової книжки про звільнення відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді розливальника сталі дільниці розливання сталі служби головного інженера, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.06.2023 року до дня винесення судового рішення по справі; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що з 20.11.2021 р. по 08.06.2023 р. він перебував у трудових відносинах з відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» та наказом від 08.06.2023 р. його було звільнено з роботи на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вказав, що 08 червня 2023 року близько 00.30 год. позивач знаходився на своєму робочому місці у випробувальній лабораторії, оскільки це була перерва. У цей час до лабораторії зайшли чотири працівники служби економічної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», одна особа у формі поліцейського та два охоронця заводу, та одразу схопили працівника ОСОБА_5 , який працював разом з ним та відвели його у бік для спілкування.

Приблизно через одну годину працівники служби безпеки підійшли до позивача та повідомили, що він повинен поїхати з ними до головного офісу, який розташований на території заводу. Разом з ним також були затримані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Прибувши до головного офісу, позивача було доставлено до одного з кабінетів, де до 08.00 год. з ним проводилась бесіда, в ході якої його було звинувачено у вживанні наркотичних засобів та у тому, що він знаходиться на роботі у стані наркотичного сп`яніння.

Увесь цей час його примушували написати пояснення та зізнатись у вживанні наркотичних засобів та примусили пройти якийсь тест на наявність наркотичного сп`яніння, після чого він навіть не мав сумніву, що тест буде позитивний, враховуючи те, як вели себе працівники служби безпеки.

Оскільки він не вживав ніяких наркотичних засобів, то відмовився надавати пояснення, особисто нічого не писав, але його змусили підписати якийсь текст.

Увесь час він просив надати йому направлення для проходження медичного огляду у лікарні, як того вимагає чинне законодавство України.

Близько 08.00 год. йому надали направлення для підпису, але особисто його не вручили, повідомивши про те, що самі підвезуть до лікарні.

Близько 09.45 год. 08.06.2023 року його було доставлено до КЗ «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром», розташований по вул. Новосельна, 1 у м. Дніпрі.

У лікарні працівник служби безпеки без нього увійшов до кабінету лікаря та через декілька хвилин вийшов і повідомив, про те, що за проведення дослідження необхідно заплатити 2 395,00 грн. Оскільки у нього таких грошей при собі не було, його змусили підписати відмову від проходження обстеження, та він зазначив, що відмова пов`язана лише з відсутністю коштів, а не з його особистою відмовою, оскільки він сам наполягав на проходженні обстеження.

Після цього, його знову привезли до головного офісу заводу і близько 14.15 год. він вимушений був написати пояснення, у якому зазначив, що ніяких наркотичних засобів він не вживав.

Потім йому надавали різні акти для підпису, але він їх не підписував, оскільки вони не відповідали дійсності, зокрема у них були вказані особи, як члени комісії, а насправді цих осіб не було під час його затримання працівниками служби безпеки, ці особи знаходились на своїх робочих місцях і до офісу служби безпеки не приходили.

Близько 15.00 год. його відпустили додому і повідомили, що його буде звільнено у будь-якому разі, а ввечері він отримав на зарплатну картку повний розрахунок.

12 липня 2023 року позивача було викликано до головного офісу заводу, де йому вручили копію наказу від 08.06.2023 № 144/к «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 », після ознайомлення з яким його змусили поставити дату отримання «08.06.2023 р.».

При цьому, факт наркотичного сп`яніння не зафіксований у встановленому законом порядку, доказів того, що він вживав наркотичні засоби відсутні, медичний огляд, на який здійснено посилання у оскаржуваному наказі, не проводився, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Крім того, перед початком огляду йому не надавались сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Sniper 5». Відомості про те, що особа яка проводила огляд (а це не був лікар, оскільки до медичного закладу заводу позивач не ходив і жодного лікаря він не бачив протягом усього часу його затримання), який проводив огляд, пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, були відсутні у наданих йому для ознайомлення документах. Самого акту обстеження йому не надавали.

Вказав, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, навпаки наполягав на ньому, але через відсутність коштів та тривалий час його затримання (понад 16 годин) працівниками служби безпеки заводу був позбавлений права пройти його самостійно.

Вважає, що наказ про його звільнення є незаконним, необґрунтованим, надуманим та таким, що порушує його конституційне право на працю, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав

Протоколом автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від04липня 2023року,головуючим суддеюу розглядівказаної позовноїзаяви визначеносуддю СлюсарЛ.П. ухвалою якої від 07 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі з призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

09.10.2023 року від представника відповідача ТОВ «МЗ «Дніпросталь» надійшов відзив на позовну заяву. В якій вказав на те, що ознайомившись з доводами позовної заяви вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Вказав, що під час зміни з 07.06.2023 р. на 08.06.2023 р., позивач разом з колегою ОСОБА_8 прийшов в приміщення лабораторії ТОВ «МЗ «Дніпросталь» до співробітника ОСОБА_9 . Останній запропонував покурити коноплю, на пропозицію якого позивач та його колега погодились. Після цього всі троє почали процедуру вживання наркотичних речовин. Це підтверджується поясненнями позивача та відеозаписом з території підприємства, а також свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Для припинення правопорушення, яке здійснювали працівники ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працівниками служби безпеки підприємства були викликані співробітники Національної поліції.

Під час поверхневої перевірки у колеги позивача, з яким він вживав наркотичні речовини, було виявлено пластикову пляшку та металевий ковпачок та паперовий згорток з рослинною речовиною зеленого кольору, схожою на наркотичну. Національною поліцією було відкрито кримінальне провадження №12023046660000244 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Згідно з висновком експерта вилучена рослинна речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом.

Актом №1 від 08.06.2023 року про перебування працівників на роботі в стані наркотичного сп`яніння зафіксовано наявність ознак наркотичного сп`яніння у позивача, а саме дуже розширені зіниці, сповільненість мови, почервоніння очей та неприродна блідість З зазначеним актом позивач відмовився ознайомлюватися.

З метою встановлення наявності у організмі позивача наркотичних речовин, позивач був направлений до медичного закладу ТОВ «МЗ «Дніпросталь». Та у медичному закладі ТОВ «МЗ «Дніпросталь» за допомогою тесту для встановлення наркотичних речовин у сечі SNIPER було встановлено наявність в сечі позивача марихуани та видано направлення в спеціалізований медичний заклад. Позивач відмовився від проходження медичного огляду у спеціалізованій установі «Дніпровський міський наркодиспансер».

Вказав, що на підставі доповідної записки начальника зміни ОСОБА_15 був виданий наказ №141/к від 08.06.2023 року про відсторонення від роботи позивача. З наказом №141/к від 08.06.2023 року позивач ознайомлений. Наказом №144/к від 08.06.2023 року позивач був звільнений з роботи, з яким його було ознайомлено.

Вважає факт перебування позивача, у стані наркотичного сп`яніння доведеним, а відтак позовну заяву позивача безпідставною та необґрунтованою. Отже, наказ №144/к від 08.06.2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 » є законним та жодних підстав для його скасування не має. Просив суд в позові відмовити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення по справі, якими підтвердив обставини викладені ним в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених позові підстав та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , провідний фахівець служби економічної безпеки, вказав що йому повідомили, що працівники одного з цехів Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на робочому місці вживають наркотичні засоби. Він переглянув відео та побачив, що в лабораторії цеху група осіб курила над відром суміш (марихуану) за допомогою бульбулятора. Працівники були в стані наркотичного сп`яніння. Після повернення з їдальні працівники заводу повторно курили суміш. Через номер телефону 102 були викликані працівники поліції, які приїхали і серед них був дізнавач. Коцур та Плахно зайшли до лабораторії і взяли за руку працівника лабораторії, який готовував суміш для вживання. Працівник, який працював в лабораторії повідомив, що вони складаються коштами і потім разом вживають суміш. Під час перевірки у закладі за допомогою тесту в сечі працівників були виявлені сліди наркотиків. Він особисто возив трьох працівників до наркодиспансеру і йому повідомили, що послуга платна. Працівники відмовились від проходження тесту. За вчиненим кримінальним правопорушенням проводилось досудове розслідування, однак у зв`язку з незначною масою канабісу було недостатньо для притягнення особи до кримінальної відповідальності, та за даним фактом передбачена адміністративна відповідальність.

Свідок ОСОБА_11 провідний спеціаліст служби економічної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», вказав, що до даної події ОСОБА_16 не бачив і не знав. Вказав, що ОСОБА_17 доручив йому спостерігати, що відбувається в лабораторії і він спостерігав, як працівники протягом 3-4 разів на добу курили через саморобний пристрій наркотичну суміш. Він викликав працівників поліції по номеру 102. За викликом приїхав наряд поліції. В цей час працівники ходила на обід, після якого вони знову зібралися разом та продовжили вживати наркотичну суміш. При двох понятих слідчий вилучив у одного із групи фольгу, суміш, кришку, а пластикова пляшка була схована під столом. На запитання, що вони курили, ними була надана відповідь, що курили коноплю. В подальшому працівники в 2-3 години ночі пройшли тест, який показав, що всі вони перебувають в наркотичному сп`янінні. Пподальшому були складені протоколи і він поїхав. Пізніше йому зателефонували та повідомили, що працівники хочуть пройти тест в наркодиспансері, оскільки послуга платна, то від проходження тресту вони відмовились. Безпосередньо у ОСОБА_16 нічого не вилучалося, однак в нього були розширені зіниці.

Свідок ОСОБА_13 провідний фахівець служби економічної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», повідомив, що бачив, як декілька людей присіли біля відра і щось робили. Після приїзду поліції він ходив з працівниками та був з ними безпосередньо, коли вони здавали аналізи для проведення тесту на наявність в сечі наркотиків. Тест показав їх наявність.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представників відповідача, допитавши свідків: ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , переглянувши відеозаписи з камер спостереження, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді розливальника сталі дільниці розливання сталі служби головного інженера ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» на підставі наказу від 18.11.2021 року № 327-к.

Зазначене підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 .

Наказом № 144/к від 08.06.2023 року ОСОБА_1 звільнений з 08 червня 2023 року із займаної посади у зв`язку з появою на роботі у стані наркотичного сп`яніння, п. 7 частини 1 ст. 40 КЗпП України. В наказі зазначено, що 08.06.2023 року о 00:30 годин у випробувальній лабораторії виявлено, що розливальник сталі дільниці розливання сталі служби головного інженера ОСОБА_18 , розливальник сталі дільниці розливання сталі служби головного інженера ОСОБА_19 , та верстатник широкого профілю дільниці контролю макроструктури випробувальної лабораторії ОСОБА_20 в робочу зміну перебували на робочому місці в нетверезому стані із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, сповільнення мови, почервоніння очей та неприродна блідість. Також, виявлено сторонній запах, схожий на запах марихуани, та знаряддя для її вживання.

Крім того, засоби відеоспостереження показали, що 07.06.2023 року о 21:00 годин у випробувальній лабораторії вищезгадані працівники разом з підручним сталевара електропечі дільниці виплавляння та позапічного оброблення сталі служби головного інженера ОСОБА_21 також вживали наркотичні засоби та перебували на робочому місці у стані наркотичного сп`яніння.

Попередній медичний огляд зазначених вище працівників, проведений за допомогою тесту Sniper 5, показав, що у всіх працівників наявний вміст марихуани, після чого видано направлення на проходження медичного обстеження в спеціалізованому медичному закладі.

В спеціалізованому медичному закладі вище зазначені працівники відмовились проходити медичне обстеження, про що склали відповідні заяви.

Наведене свідчить про наявність вини працівника і не дотриманні Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ПО ШС 001-01-2015 в частині заборони вживання наркотичних засобів та перебування на території підприємства у стані сп`яніння, враховуючи неодноразовість вчинення аналогічних проступків та порушення трудової дисципліни, тому ці факти є достатньою підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.

Позивач звернувся з даним позовом про визнання незаконним наказу про звільнення та виключення запису з його трудової книжки про звільнення відповідно до п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений ст.5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

У відповідності до пункту 7 частини першоїстатті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 43КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 7 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно доч.2ст.5Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX 15 березня 2022 року, у період дії воєнного стану норми статті 43Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Згідно роз`яснень п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п.1 ст.41, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Завданнями цивільного судочинства згідно статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Частиною першою статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до п.5.11 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» ПР ШС 001-01-2015, споживання наркотичних або токсичних засобів, занесення їх на територію та перебування в стані наркотичного або токсичного сп`яніння на робочому місці або на території підприємства забороняється, та розцінюється як порушення трудової дисципліни та тягнуть за собою накладання дисциплінарного стягнення (догана, звільнення)

Актом №1 від 08.06.2023 р. про перебування працівників на роботі в стані наркотичного сп`яніння, який складено 00:30, зафіксовано, про перебування ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме дуже розширені зіниці, сповільненість мови, почервоніння очей та неприродна блідість, у лабораторії був сторонній запах, схожий на запах марихуани та предмети, що супроводжують вживання наркотичних засобів.

Актом від 08.06.2023 р. зафіксовано, що позивач відмовився ознайомитись з Актом про перебування працівників на роботі у стані наркотичного сп`яніння.

Доповідною запискою №1 начальника зміни ОСОБА_15 доведено до в.о. Директора ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ОСОБА_22 про виявлення у випробувальній лабораторії 08.06.2023 року о 00:30 із ознаками наркотичного сп`яніння робітників в тому числі ОСОБА_23 .

Наказом №141/к від 08 червня 2023 року відсторонено ОСОБА_23 від роботи 08.06.2023 року з 00:30 до 08.00. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений.

Відповідно до обстеження на наявність в організмі наркотичних засобів року, проведеного від 08.06.2023 о 8:00 у медичному закладі ТОВ «МЗ «Дніпросталь» тест Sniper 5, показав, що у сечі ОСОБА_1 наявний вміст марихуани.

Відповідно до заяви від 08.06.2023 року ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в спеціалізованій установі відмовився.

Актом про відмову від проходження медичного огляду у спеціалізованій установі «Дніпровський міський наркодиспансер» від 08.06.2023 року працівниками ТОВ «МЗ «Дніпросталь» зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у спеціалізованій установі.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 щодо перебування на робочому місці в стані наркотичного сп`яніння ним підтверджено порушення трудової дисципліни та вживання наркотичних засобів (марихуани).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що факт наркотичного стану не доведений медичним оглядом, оскільки Актом №91 від 08.06.2023 р., Актом від 08.06.2023 р, Доповідною запискою ОСОБА_15 , протоколом медичного обстеження від 06.06.2023 року, відеозаписами з камер спостереження, поясненнями самого ОСОБА_1 та показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в достатній мірі доводиться факт перебування позивача на роботі в наркотичному сп`янінні, що не спростовано жодними доказами зі сторони останнього.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що звільнення позивача відбулось з дотриманням закону, а тому відсутні підстави для визнання незаконним наказу №144-к від 08.06.2023 року про звільнення ОСОБА_1 .

Оскільки вимоги позивача про виключення запису з трудової книжки, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання незаконним наказу про звільнення, вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави судові витрати не відшкодовуються, оскільки у задоволенні позову позивачу було відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 - 81, 89, 137, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272-273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Металургійнийзавод «Дніпросталь»(49051,м.Дніпро,вул.Дніпросталівська,4,код ЄДРПОУ33718431)про визнаннянаказу прозвільнення незаконним,про поновленняна роботіта оплатупраці зачас вимушеногопрогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.05.2024 року.

Суддя Л.П. Слюсар