Вирок № 11891002, 13.10.2010, Миронівський районний суд Київської області

Справа № 1-129/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.

при секретарі Скринській І.В.

за участю прокурора Вітанівської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця,

громадянина України, з базовою загально-середньою

освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого

27 квітня 1995 року Миронівським районним судом Київської області

за ст. 142 ч.3 КК України (в ред.1960 р.) до 8 років позбавлення волі,

3 лютого 2003 року Миронівським районним судом за ст. 185 ч.3,

ст. 194 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, 13 лютого 2007

року Рокитнянським районним судом Київської області за ст. 263

ч.1 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 2 років 6

місяців позбавлення волі, 3 лютого 2009 року постановою

Білоцерківського міськрайонного суду звільненого умовно-достроково

на 5 місяців 12 днів,

за ст. 263 ч.1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

навесні 2010 року, підсудний, перебуваючи в селі Карапиші Миронівського району Київської області за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, під час розбирання прибудова до господарської будівлі знайшов 6 штук боєприпасів калібру 7,62 мм до пістолета системи «Токарева» (ТТ), 2 штуки боєприпасів калібру 7,62 мм до гвинтівок системи «Мусіна» зразку 1895-1930 р.р., які переніс до будівлі погребу, сховав під шифером та зберігав без мети збуту.

Відповідно до висновку експерта № 456 ВКД від 28 липня 2010 року 8 предметів, вилучених у підсудного, являються стандартними бойовими припасами: 6 штук боєприпасів калібру 7,62 мм до пістолета системи «Токарева» (ТТ), 2 штуки боєприпасів калібру 7,62 мм до гвинтівок системи «Мусіна» зразку 1895-1930 р.р., виготовлені заводським способом і придатні для ведення ними пострілів.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що дійсно навесні 2010 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 під час розбирання сараю знайшов предмети, схожі на патрони. Вказані боєприпаси залишились після смерті його батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який брав участь у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Боєприпаси переніс до будівлі погребу та сховав під шифером. Дозволу на придбання, зберігання, носіння бойових припасів він не мав. У вчиненому щиро розкаюється. Проти спрощення судового слідства не заперечує.

Показання ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, й судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд прийшов до висновку, що підсудний навесні 2010 року умисно, без передбаченого законом дозволу, придбав, зберігав та переносив бойові припаси, а тому його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 263 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується не вперше.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.

Обставинами, що помякшують відповідальність підсудного, суд вважає його щире розкаяння у вчиненому, правдиві покази, сприяння розкриттю злочину.

З урахуванням наведених обставин, суд прийшов до висновку, що покарання підсудному необхідно призначити у виді позбавлення волі.

Обставини, що пом'якшують відповідальність підсудного, істотно знижують ступінь його суспільної небезпеки та дають суду підстави для звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

На підставі ст. 76 КК України для здійснення контролю за поведінкою підсудного в період іспитового строку на нього необхідно покласти обов»язки, встановлені вказаною статтею.

Питання про речові докази суд вирішує, керуючись правилами, встановленими ст.ст. 81, 330 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 263 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов»язати засудженого в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області ( р/р 31250272210700 УДК у Київській області, ЄДРПОУ 25574713, МФО 821018) 1216 гривень 16 копійок витрат на проведення експертних робіт.

Речові докази: штик ніж, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області, знищити.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити обрану підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд протягом пятнадцятиденного терміну з моменту проголошення.

Суддя Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук