Рішення № 11887152, 20.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2010 р.Справа № 9-31/50-10-2822 За позовом: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області;

До відповідача: Національного науково-дослідного реставраційного центру України; в особі Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України;

про стягнення 40 300 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Мазуркевич Р.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Межевчук Н.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 25.06.2010р. за вх. №5750 Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Національного науково-дослідного реставраційного центру України; в особі Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України; (далі –Відповідач) 40 300 грн.

29.06.2010р. справу було порушено суддею Лєсогоровим В.М.

Згідно з розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 30.09.2010 року №273-р “Про передачу справ”, приймаючи до уваги неможливість подальшого розгляду господарських справ суддею господарського суду Одеської області Лєсогоровим В.М., на підставі наказу в.о. голови господарського суду Одеської області Петровим В.С. № 5-к від 30.09.2010 року про відрахування судді Лєсогорова В.М. зі штату суддів господарського суду Одеської області відповідно до Постанови Верховної Ради України від 09.09.2010 року № 2515-VI “Про звільнення суддів”справу №31/50-10-2822 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Меденцеву П.А.

Ухвалою суду про прийняття справи до провадження від 04.10.2010р., справу прийнято суддею Меденцевим П.А., та присвоєно №9-31/50-10-2822.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судових засіданнях призначених по справі проти позову не заперечує, письмовий відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

На підставі укладеного між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області та Національним науково-дослідним реставраційним центром України в особі Одеської філії, Договору № М-2/21-09 від 26.10.2009р., Позивач надав Відповідачу послуги по здійсненню внутрішньо-об’єктового режиму на об’єкті –двохповерховому будинку реставраційної майстерні Одеської філії ННДРЦУ з приміщенням «Мезонін»та дахом, розташованим за адресою: м. Одеса, провулок Вознесенський, 7.

В розрахунку вартості послуг УДСО при ГУМВС України в Одеській області (додаток №2 до додаткової угоди №2 Договору № М-2/21-09 від 26.10.2009р.) визначено вартість охоронних послуг за кожний окремий календарний місяць, у тому числі за грудень 2009р. –96776 грн. (з урахуванням ПДВ).

Пунктом 2 розділу 2 вказаного Договору передбачено, що оплата за надані «Охороною»послуги, відповідно до визначених тарифів (додаток №2 до Договору № М-2/21-09) здійснюється «Замовником»щомісячно, згідно акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок «Охорони», не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Внаслідок порушення Відповідачем п. 2 розділу 2 Договору № М-2/21-09, утворилась заборгованість за грудень 2009р. на загальну суму 40300 грн. (96776 грн. становить місячна вартість послуг за грудень 2009р., з урахуванням часткової оплати послуг Відповідачем 28.12.2009р. в розмірі 56476 грн., відповідно до платіжного доручення №9).

Обґрунтованість позовних вимог підтверджується належним чином засвідченою копією Акту прийому-здачі виконаних робіт/послуг №ОД-0177228.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Національного науково-дослідного реставраційного центру України; в особі Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України; (65023, м. Одеса, Приморський район, провулок Вознесенський, буд. 7, код ЄДРПОУ 25043482, р/р 35226006000261, 35210001000261 в ГУДКУ в Одеській Області, МФО 828011) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 70-А, п/р 26006311273501 в ВАТ АБ «Південний», МФО 328209 код ЄДРПОУ 08596972) основну заборгованість в сумі 40 300 грн., витрати по державному миту в сумі 403 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.