Ухвала суду № 118871005, 07.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2024 рокусправа № 380/9507/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович розглянувши у м.Львові матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор грейн експо" до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор грейн експо" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0005030703 від 11.01.2023 року, №0005050703 від 11.01.2023 року, №0005080703 від 11.01.2023 року, прийняті на підставі акту від 18.11.2022 року №8622/07-03/44086035 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах., зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.

Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.

"1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів".

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0005030703, №0005050703, №0005080703 від 11.01.2023 року.

Проте до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів звернувся 02.05.2024 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому, при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у розмірі, передбаченому законом для подання вимоги майнового характеру.

Як уже згадувалось, позивач у даній справі оскаржує три податкові повідомлення рішення: №0005030703 від 11.01.2023 року, відповідно до якого сума завищеного бюджетного відшкодування складає 14672963 грн. 00 коп.; №0005050703 від 11.01.2023 року, відповідно до якого податковим органом виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (сума, на яку відмовлено - 518652 грн. 00 коп.); №0005080703 від 11.01.2023 року, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 84479 грн. 00 коп.); загальна сума - 15276094 грн. 00 коп.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А відтак, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 30280 грн. 00 коп.

Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і Судова влада України.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.161,169,248 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого; долучення до позовної заяви документу про сплату судового збору у розмірі 30280 грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович