Рішення № 11886718, 13.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.10 Справа № 21/242/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-проектне підприємство” Променергокомплект” (юридична адреса-69063, м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 17/16; фактична адреса-69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 3-Г)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічуріна-2005” (72650, Запорізька область, Якимівський район, с.Шелюги, вул.Зої Космодем’янської, 1; код за ЄДРПОУ 33625824)

про стягнення 15000 грн.

                                                                                 суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача –Короленко І.М., дов. від 03.05.2010;

від відповідача –не з’явився;

СУТЬ СПОРУ

Ухвалою від 13.08.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2010 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 15000 грн. заборгованості за виконані роботи.

Відповідач у судове засідання 07.10.2010 представників не направив, вимог суду не виконав. У засіданні 07.10.2010 судом прийняті уточнення позивача в частині зміни підстав позову.

Ухвалою від 07.10.2010 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 13.10.2010.

У судове засідання 13.10.2010 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 13.08.2010 року.

Позивач у засіданні підтримав позовні вимоги.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвалу про порушення справи від 13.08.2010 було направлено на адресу відповідача 16.08.2010.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 13.10.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

За клопотанням представника позивача, справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

                                        ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 01.03.2010р. у справі №26/182/09 ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий Лясковець О.В.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - проектне підприємство «Променергокомплект»(далі за текстом –“Позивач”) надані, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Мічуріна - 2005»(далі за текстом –“Відповідач”) отримані послуги екскаватора ЕТЦ –1609 на загальну суму 35000 грн, що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 268 від 27.05.2008р.; №267 від 27.05.2008р.

Відповідач лише частково оплатив отримані послуги на суму 20000,00 грн., що підтверджується копіями з Реєстру кредитових платежів ТОВ «ВПП «Променергокомплект»філії ЗАТ «ПУМБ»у м. Запоріжжі від 07.08.2008, від 20.05.2008

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.05.2010 підтверджується заборгованість відповідача за виконані роботи на суму 15000 грн.

Між Позивачем та Відповідачем договір як єдиний письмовий документ не укладався.

Визначення поняття «угода»надане в статті 41 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою угодами визнаються дії громадян, організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, а згідно з статті 154 ЦК України договір може бути укладено як шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частини 1 статті 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На дату прийняття позовної заяви до розгляду судом заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані роботи складала 15000 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15000 грн. підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мічуріна-2005” (72650, Запорізька область, Якимівський район, с.Шелюги, вул.Зої Космодем’янської, 1; код за ЄДРПОУ 33625824, р/р № 26005328396161 в ЗОФ АКБ «УСБ»м.Запоріжжя, МФО 313010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-проектне підприємство” Променергокомплект” (юридична адреса-69063, м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 17/16; фактична адреса-69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 3-Г, код за ЄДРПОУ 31449347, р/р № 26004976712890 в ЗФ «ПУМБ», МФО 313623) 15000 грн. 00 коп. основного боргу, суму 150 грн. 00 коп. державного мита, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

дата складання повного рішення –18.10.2010