Ухвала суду № 11885080, 27.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року справа №2а-1408/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі № 2а-1408/10/1270 за позовом прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до відкритого акціонерного товариства “Луганський ремонтно-механічний завод” про звернення стягнення на активи боржника, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор, діючи в інтересах позивача звернувся з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства “Луганський ремонтно-механічний завод” про звернення стягнення на активи боржника.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі № 2а-1408/10/1270 позовні вимоги позивача задоволені частково.

Податковий орган не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю. Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відкрите акціонерне товариство “Луганський ремонтно-механічний завод”, код ЄДРПОУ 05470578, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.07.2002 про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 1 382 120 0000 005217 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Станом на 07.06.2010 за ВАТ “Луганський ремонтно-механічний завод” утворилася податкова заборгованість перед бюджетом по сплаті податків розмірі 101 851,03 грн., а саме:

-з податку на прибуток - 90 907,56 грн. (декларація від 04.011.08 № 103589, декларація від 19.12.08, декларація від 27.01.09 № 139104, декларація від 06.05.09 № 37738, декларація від 30.07.09 № 69466, декларація від 04.11.09 № 101606); -з податку за спеціальне використання водних ресурсів 5 967,32 грн. (розрахунок від 22.07.08. № 64697, розрахунок від 21.10.08. № 98345, розрахунок від 22.01.09. № 137401, розрахунок від 06.05.09. № 37751, розрахунок від 30.07.09. № 69227, розрахунок від 04.11.09. № 101620); -комунального податку - 1 267,08 грн. (розрахунок від 22.01.09 №137403, розрахунок від 15.04.09. № 27131, розрахунок від 30.07.09. №69236. розрахунок від 04.11.09. №101616);

-з податку за забруднення навколишнього середовища - 3 709,07 грн.(розрахунок від 28.10.08. №101172, розрахунок від 23.01.09. №138168. розрахунок від 28.04.09. № 34566, розрахунок від 23.07.09. №66860, розрахунок від 27.10.09. № 98039).

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається

узгодженим з дня погашення такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Відповідачем по справі самостійно було визначено суму податкового зобов'язання, яке ним не сплачено у встановлені законом строки, у зв'язку з чим за ВАТ “Луганський ремонтно-механічний завод” утворилася податкова заборгованість у сумі 101 851,03 грн.

Відповідно п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 258 від 19.03.2010 та 274 від 24.03.2010 підтверджується часткове погашення податкового боргу з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 13000,00 грн., призначення платежу зазначене, як “сплата за прибуток 1102 за 2009 рік”.

Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку, від 21.01.2004, № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Пункт 3.8 Інструкції передбачає, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками, тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Красноармійська ОДПІ не мала права розпоряджатися перерахованими коштами за призначенням на свій розсуд.

Також погоджує висновок, що ні спеціальним Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III, ні іншою нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

На підставі викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем добровільно сплачено частину самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 13000,00 грн., який і є предметом стягнення у цій справі, а позивачем зараховано лише 2212,79 грн., тому позовні вимоги прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до ВАТ “Луганський ремонтно-механічний завод” підлягають до часткового задоволення, а саме стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 80120,00 грн., з податку за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 5967,32 грн., з податку за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 3709,07 грн., по комунальному податку у розмірі 1267,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі № 2а-1408/10/1270 за позовом прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до відкритого акціонерного товариства “Луганський ремонтно-механічний завод” про звернення стягнення на активи боржника - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі № 2а-1408/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.