Ухвала суду № 11885019, 26.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року справа №2а-7752/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участі

представника позивача Опихаленка Є.А.

представника відповідача Лєгостаєва К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2010 року у справі № 2а-7752/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім народного ремонтно-механічного заводу «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька «про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень», -

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство «Торговий дім народного ремонтно-механічного заводу «Спецшахтобуріння» (далі ДП «Спецшахтобуріння») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Петровському районі м. Донецька «про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2010 року у справі № 2а-7752/10/0570 позов було задоволено, а саме: визнано неправомірним та скасовано прийняте ДПІ у Петровському районі м. Донецька податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000102342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3585,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1792,50 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3286,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1643,00 грн.; визнано неправомірним та скасовано повністю прийняте ДПІ у Петровському районі м. Донецька податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000112342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2629,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій сумі 1314,50 грн.; визнано неправомірним та скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн. прийняте ДПІ у Петровському районі м. Донецька податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000122342/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, ДПІ у Петровському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем у 1 кварталі 2008р. було занижено обєкт оподаткування на суму 14342 грн., відповідно і податок на прибуток на суму 3585 грн. та у січні 2008р. було занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 2629 грн., у звязку з чим ДПІ у Петровському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення-рішення та застосовані штрафні санкції.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем вказано, що відповідач помилково вважає, що зміна компенсації вартості товарів полягала в продажу позивачем в січні 2008 року металопродукції, придбаної у 2006 році, за ціною, нижчою від ціни придбання. Однак, такі твердження відповідача не відповідають змісту п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ця норма не передбачає проведення корегування валових витрат у разі продажу раніше придбаних товарів за ціною, що є нижчою від ціни придбання, і поширюється на випадки, коли після першої події (в даному випадку - поставки товарів) змінюється сума, яка сплачується постачальнику цих товарів, або здійснюється повернення товарів постачальнику. Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000122342/1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., відповідачем не наведено жодного обґрунтування в апеляційній скарзі, а в судовому засіданні відповідач фактично погодився із наявністю помилки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «Торговий дім народного ремонтно-механічного заводу «Спецшахтобуріння» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код № 30422481.

Посадовими особами ДПІ у Петровському районі м. Донецька з 08.02.2010 року по 12.02.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Спецшахтобуріння» з питань повноти нарахування та своєчасності перерахування податків та зборів до бюджету, за результатами зазначеної перевірки складено акт № 190/23/3042247 від 16.02.2010 року (а.с.12-22).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення п.3.1 ст. 3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.4.22 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», р. IV «Положення про комунальний податок».

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 09.03.2010 р. № 0000102342/0, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 585,00 грн. та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 792,50 грн.; від 09.03.2010 р. № 0000112342/0, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2629,00 грн. та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 314,50 грн.; від 09.03.2010 р. № 0000122342/0, яким застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. (а.с.29-31).

Щодо порушення п.3.1 ст. 3, п.5.10. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме невідкоригування позивачем до зменшення валових витрат у 2008 році всього у сумі 13145 грн. та порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 «Про оподаткування прибутку підприємств» - не включення валового доходу від продажу товарів за накладною від 08.01.2008 року № 1 у сумі 1197 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000102342 0 від 09.03.2010 року), слід зазначити наступне.

Позивачем у 2006 році було придбано листи 5 мм, 10 мм, 20 мм (накладна № 80 від 02.03.2006 року) та арматуру (накладна № УС-6060909 від 09.06.2006 року) на суму 14342 грн.

1 січня 2008 року між позивачем та Колективнимпідприємством Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння», який є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код № 05453284, укладено договір поставки. Згідно з умовами договору позивач зобов'язувався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити вищевказану продукцію за ціною 1197,00 (без ПДВ). Сторони договору виконали його умови 08.01.2008 року, про що свідчать рахунок № 1, накладна № 1 та податкова накладна № 1.

Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено та не заперечується позивачем порушення останнім п.3.1 ст. 3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не включення позивачем до складу валових доходів у 1 кварталі 2008 року валового доходу від продажу товарів за накладною від 08.01.2008 року № 1, виданою Колективним підприємством «Народний ремонтно-механічний завод «Спецшахтобуріння» всього у сумі 1197 грн. Наведене також підтверджується копією декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року № 5633 від 10.05.2008 року, подану позивачем до ДПІ у Петровському районі м. Донецька. Отже сума податкового зобов'язання позивача за основним платежем складає 299 грн. (1197 грн. * 25 % = 299 грн.). а за штрафними (фінансовими) санкціями - 149,50 грн. (299 грн. * 50 % = 149,50 грн.).

Разом з тим, відповідно до п. 5.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент продажу товару) у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Згідно з п. 1.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 N 429 (далі - Порядок N 429), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.

Відповідно до п. 1.7 Порядку N 429, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як визначено п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства № 214 від 08.07.97, наведені у декларації дані, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Відтак, при донарахуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток використання лише даних регістрів бухгалтерського обліку не є достатнім. Такі дані, в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені даними податкового обліку (відомостями обліку валових доходів та валових витрат, відомістю нарахування амортизаційних відрахувань).

Слід зазначити, що згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані саме первинних документів (які фіксують та підтверджують факти їх здійснення), а регістри бухгалтерського обліку призначені для узагальнення та систематизації такої інформації, необхідною умовою використання їх даних (для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності) можливе лише в разі, коли дані записів по бухгалтерським регістрам відповідають даним первинним документів на підставі яких такі записи були здійснені; в облікових регістрах за певний звітний період знайшли своє відображення всі первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій за відповідний період; відсутні факти повторного включення даних одних і тих самих первинних документів до таких облікових регістрів, або ж включення даних первинних документів за інші звітні періоди; дані первинних документів відображені по відповідних рахунках (субрахунках) обліку, тобто, щоб при перенесенні даних із первинних документів до облікових регістрів були дотримані вимоги щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, передбачені положеннями однойменної Інструкції.

Отже, лише за умови дотримання всіх (перерахованих вище) вимог данні регістрів бухгалтерського обліку можна вважати такими, що базуються на даних первинних документів та відображають реальні результати фінансово-господарської діяльності певного суб'єкта господарювання.

В акті на підтвердження висновку про те, що позивачем невідкориговано до зменшення валові витрати є лише посилання на дані регістрів бухгалтерського обліку, які не можуть слугувати достатньою підставою для визначення розміру отриманих позивачем валових доходів. Жодного посилання на первинні документи або конкретні господарські операції, які б підтвердили факти заниження валового доходу позивачем, в акті не наведено.

А головне, висновки відповідача з цього питання дійсно не відповідають змісту п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ця норма не передбачає проведення корегування валових витрат у разі продажу раніше придбаних товарів за ціною, що є нижчою від ціни придбання, і поширюється на випадки, коли після першої події (в даному випадку - поставки товарів) змінюється сума, яка сплачується постачальнику цих товарів, або здійснюється повернення товарів постачальнику.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість твердження відповідача щодо необхідності проведення позивачем коригування валових витрат у 1 кварталі 2008 року у сумі 13145 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112342/0 від 09.03.2010 року, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2629 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1314,50 грн., слід зазначити наступне.

Пунктом 4.5. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент продажу товару) визначено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п.4.5.1 п.4.5. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Тобто застосування даної норми Закону відбувається у випадку зміни суми компенсації вартості товару після його поставки між постачальником та отримувачем цього товару.

Місцевим судом правильно встановлено, що у даному випадку з боку позивача відсутнє порушення наведеної норми Закону, оскільки поставка товару відбулась у 2006 році (постачальники СП «Гарт», ТОВ «Емітекс» - отримувач ДП «ТД НРМЗ «Спецшахтобуріння»), а продаж товару відбувся у січні 2008 року (постачальник ДП «ТД НРМЗ «Спецшахтобуріння» - отримувач КП «НРМЗ «Спецшахтобуріння»).

Крім того, як вже зазначалося вище, у разі застосування даних бухгалтерського обліку для визначення розміру податкових зобов'язань платника податку на додану вартість, такі дані (в обов'язковому порядку) повинні бути порівняні із даними регістрів податкового обліку: книгами обліку продажу товарів (робіт, послуг), - для визначення розміру податкових зобов'язань платника податку; книгами обліку придбання товарів (робіт, послуг) - для визначення розміру податкового кредиту, на суму якого такий платник податків отримує право зменшити свої податкові зобов'язання за відповідний звітний період.

Таким чином, дані регістрів бухгалтерського обліку не можуть бути достатнім підтвердженням факту заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відтак, факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість обґрунтовано визнано судом першої інстанції недоведеним, а податкове повідомлення-рішення № 0000112342/0 від 09.03.2010 року таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 р. № 0000122342/0 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн. є неправомірним і підлягає скасуванню в цій частині, з таких причин.

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ у Петровському районі м. Донецька встановлено не надання позивачем декларації по комунальному податку за листопад 2008 року.

Підпункт 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» передбачає відповідальність платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, тобто у розмірі 170,00 грн. Проте відповідачем застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.

Правомірності своїх дій щодо застосування саме такої суми штрафу відповідач навіть не навів обґрунтувань.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 28.08.2010 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2010 року у справі № 2а-7752/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім народного ремонтно-механічного заводу «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька «про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов