Постанова № 11884842, 20.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2010 року           письмове провадження           № 2а-8281/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до ОСОБА_1

простягнення податкової заборгованості у сумі 783,42 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості з єдиного податку в розмірі 783,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було сплачено суму єдиного податку в розмірі 783,42 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 783,42 грн. (розрахунковий рахунок № 34212379700007), одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922, банк одержувача ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16050200.

Представник відповідача до суду не прибув, відзиву на позов не надав.

Позивачем була надана заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Судом неодноразово надсилалася кореспонденція з позовними матеріалами та повістками про виклик у судове засідання представника відповідача, разом з тим, вона поверталася до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

З огляду на це, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

          Позивачем надано суду Довідку від 26.04.2010 № 7199/9/24-308, в якій зазначено про наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 783,42 грн. з єдиного податку. В довідці йдеться посилання на облікову карту відповідача, копії якої до матеріалів справи не додано.

Також в матеріалах справи містяться корінці першої податкової вимоги № 1/4961 від 22.08.2008 на суму 183,42 грн., яка не була вручена відповідачу, що вбачається з відмітки про повернення, а також другої податкової вимоги від 05.11.2008 № 2/6819 на суму 583,24грн. з аналогічною відміткою про повернення.

Суд вважає, що позивачем як суб’єктом владних повноважень не підтверджено наявності у відповідача податкового боргу в сумі, яку заявлено до стягнення.

Так, відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Позивач на підтвердження того, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 28.12.2007 надав корінець свідоцтва платника єдиного податку.

Одночасно, позивач не надав суду доказів виникнення у відповідача податкового боргу з єдиного податку.

Так, відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п.п. 4.2.1 - 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач самостійно визначив відповідачу суму податкового зобов’язання, однак не зазначив, що саме стало приводом для здійснення розрахунку податкового зобов’язання відповідачу. Посилання позивача на облікову картку відповідача не приймається судом з огляду на приписи вищезазначеної статті Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, суд звертає увагу, що звернення стягнення на активи платників податків може здійснюватися з умови наявності у такого суб’єкта податкового боргу - податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в адміністративному чи судовому порядку, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Позивачем не надано суду доказів формування у відповідача суми податкового боргу в розмірі 783,42 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов’язку щодо доказування.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій