Постанова № 11884314, 24.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 р. Справа № 2а-4133/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,

предстваника позивача - Галаган В.Ю.

представника позивача - Мельника О.П.

представника відповідача - Сіренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Роменський агролісгосп" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Роменський агролісгосп» (далі позивач, РДАП «Роменський агролісгосп»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач, Роменська МДПІ) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010 року № 0000162301/0 на суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в розмірі 184 915,50 грн., у тому числі: за основним платежем -123 277,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 638,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог стосовно визнання податкового повідомлення рішення протиправним та скасування його, позивач посилається на те, що при проведенні планової виїзної перевірки РДАП «Роменський агролісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої було складено Акт перевірки 00214/2301/23637250 від 23.03.2010 р., Роменською МДПІ було невірно зроблено висновок про неправильність визначення позивачем питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу “Розрахунків питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)”. Отже, необґрунтовані і висновки Роменської МДПІ про те, що позивач РДАП «Роменський агролісгосп» безпідставно використовує спеціальний режим оподаткування у сфері лісового господарства. Відповідно, розрахунки питомої ваги, як підстава для користування спеціальним режимом оподаткування, на думку позивача, були надані ним у відповідності до норм визначених Постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21 січня 2009 року “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”зі змінами, внесеними згідно Постанови КМУ №87 від 11.02.2009р. та Постанови КМУ №648 від 01.07.2009р., зокрема пунктам №9 та №10 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст..8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві та в заяві про уточнення (доповнення) до позовних вимог.

Представник відповідача вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними. В судовому засіданні зазначив, що підтримує свою позицію, викладену у письмовому запереченні (а.с. 79-81) та в запереченні на адміністративний позов про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень (а.с. 90-93). Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року № 0000162301/0, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, оскільки дане рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства. Так, відповідно до пункту 8-1.7., ст. 8 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Роменське дочірнє агролісогосподарське підприємство “Роменський агролісгосп” є юридичною особою, про що свідчить довідка АБ № 282992 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 12) та є субєктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100167814 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пунктів 8-1.1 та 8-1.6 статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Керуючись цими вимогами, позивачем була подана до Роменської МДПІ заява про реєстрацію Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Роменський агролісгосп”, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому, для отримання відповідного Свідоцтва, позивачем у заяві самостійно було визначено питому вагу вартості товарів, поставлених потягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (за період з січня 2008 року по грудень 2008 року) згідно даних первинного бухгалтерського та податкового обліку. Як зазначає відповідач, за даними звітності з податку на додану вартість, яка надавалась до податкового органу, перевірити визначення питомої ваги було неможливо.

На підставі Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, за розглядом заяви відповідачем було прийнято рішення про реєстрацію платника (позивача), як субєкта спеціального режиму оподаткування ПДВ. Позивачу було видано Свідоцтво №100167814 на бланку ф.2-РС, серія НБ № 068682 (а.с. 13) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (надалі Свідоцтво), відповідно до якого позивач був зареєстрований з 01.01.2009 р. суб'єктом спеціального режиму оподаткування з датою початку дії Свідоцтва з 05.02.2009р.

Роменською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка РДАП «Роменський агролісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 00214/2301/23637250 від 26.03.2010 (а.с. 15-56), з якого вбачається, що РДАП “Роменський агролісгосп” починаючи з лютого місяця 2009 року дійсно користується спеціальним режимом оподаткування у сфері лісового господарства.

За наслідками проведеної перевірки з питання правомірного користування спеціальним режимом оподаткування у сфері лісового господарства, відповідачем було встановлено, що підприємство невірно визначило питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу “Розрахунках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)”. В результаті цього, позивачем було неправомірно занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 123277,00 грн., в тому числі:

за січень 2009 року на суму 605,00 грн.

за лютий 2009 року на суму 17148,00 грн.

за березень 2009 року на суму 16330,00 грн.,

за квітень 2009 року на суму 13527,00 грн.,

за травень на суму 13309,00 грн.

за червень 2009 року на суму 17096,00 грн.

за липень 2009 року на суму 12673,00 грн.

за серпень 2009 року на суму 9872,00 грн.

за вересень 2009 року на суму 22717,00 грн.

Вищезазначені висновки були зроблені відповідачем з посиланням на п.8-1.7, ст..8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” яким визначено, що сільськогосподарськими товарами вважаються товари, зазначені у групах 1 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування, а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку їх виробником.

Підпунктом 8-1.15.7 пункту 8-1.15, ст..8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний Перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті. Даний Перелік видів діяльності, затверджений Постановою КМУ від 21.01.2009р. №23 “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97 ВР “Про податок на додану вартість”.

Так, до групи 06 під кодом 0602904100 УКТ ЗЕД відносяться “дерева лісові”та “інші”. Поряд з цим, у Примітці до групи 06 визначено, що “…за умови дотримання винятків, зазначених у другій частині назви товарної позиції 0601”. До цієї позиції належать тільки живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей.

З урахуванням викладеного, як зазначено відповідачем, всі інші види діяльності та продукція, яка одержується субєктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, повинні оподатковуватися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загально визначеному порядку.

Оскільки підприємство здійснює в основному продаж вирубаних дерев у вигляді: пиловника, пиломатеріалу, технічної сировини та інші вироби з деревини, тобто, живих дерев та рослин, грибів, ягід та інше, що належить до групи УКТ ЗЕД 1 24, менша ніж 75 %. Отже, відповідачем було зроблено висновок про безпідставність використання ДП “Роменський агролісгосп”, спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства.

Слід зазначити, що обґрунтовуючи свою позицію по даній справі, відповідач зазначив про те, що особливості спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового господарства визначає лист ДПА України від 14.08.2009р. №17532/7/16-1517 “Щодо застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства”(а.с. 88).

За висновками відповідача, окремі продукти, що отримуються внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки та переробки класифікуються за окремими позиціями УКТ ЗЕД та відносяться, як до груп 1 -24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України” так і до інших груп. Так, до групи 44 “Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля” відносяться деревина паливна у вигляді колод, полін, тирса, відходи та скрап деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо, лісоматеріали необроблені, з видаленою або не видаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані, пило продукція з деревини, плити деревостружкові та подібні, деревина пресована у вигляді блоків, плит, брусків або профільних форм.

Суд не може погодитись з висновками відповідача з наступних підстав:

Як вбачається зі слів позивача, предметом діяльності дочірнього підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства у районі, основними видами господарської діяльності є лісо виробнича та лісопереробна, надання послуг, повязаних з лісовим господарством, сільськогосподарська та переробна та інша діяльність не заборонена законом.

Довідкою АБ № 282992 з ЄДРПОУ (а.с. 12) підтверджується, що види діяльності позивача за КВЕД наступні: Надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0), Лісівництво та лісозаготівлі (02.01.1), лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини (20.10.0), мисливство (01.50.0), і т.і.

Згідно ст. 8-1.1 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

На підставі ст.8-1.6. ЗУ „Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до ст.8-1.7. вищевказаного закону сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УТК ЗЕД згідно із Законом України “Про митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - субєктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідно до пункту 8-1.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” сільськогосподарськими вважаються товари, які вирощуються (заготовляються) субєктом спеціального режиму, а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку та зазначені у групах 1 24 УКТ ЗЕД ЗУ “Про Митний тариф України”.

Відповідно до вищезазначеного Закону, продукція лісогосподарських підприємств відноситься до групи 06 УКТ ЗЕД (живі дерева та інші рослини) розділу ІІ “Продукція рослинного походження”.

Пунктом 8-1.15.6 зазначеного Закону визначено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку (крім придбання їх в інших осіб).

Як вже зазначалося вище, основним видом діяльності позивача за КВЕД є лісівництво та лісозаготівля (02.01.1).

Пунктом 8-1.15.7 зазначеного Закону передбачено, що виходячи з цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до Закону України “Про стандартизацію”.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.09 р. № 23 “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”затверджено перелік відповідно до кодів видів економічної діяльності (КВЕД). Відповідно до пункту 9 (лісівництво і лісозаготівлі КВЕД 02.01.1) та відповідно до пункту 15 (надання послуг у лісовому господарстві КВЕД 02.02.0) затверджених Постановою № 23, агролісогосподарські підприємства підпадають під дію ст..8-1 ЗУ “Про податок на додану вартість”.

Продукти обробки (переробки) таких товарів (групи 1 - 24) поставлений товар “деревина і вироби з дерева” є продуктом переробки товару групи 06 “дерева лісові”.

Позивач відповідно до пунктів 8-1.1 та 8-1.6 статті 8-1 ЗУ “Про податок на додану вартість” провадить підприємницьку діяльність у сфері лісового господарства і його діяльність відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті тому є всі підстави для обрання Позивачем спеціального режиму оподаткування.

Невірним є твердження Відповідача, що норма пункту 8-1.7 статті 8-1 Закону №168 поширюється виключно на сільськогосподарські товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із ЗУ “Про Митний тариф України” з таких міркувань. В пункті 8-1.7 статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”: "Сільськогосподарськими вважаються, також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Перероблення - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції (Національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затверджений наказом Держспоживстандарту України 26.12.2005 р. № 375)

Аналізуючи законодавчі та підзаконні нормативні акти, суд дійшов до висновку, що товари групи 44 "деревина і вироби з дерева" є продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові", а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог пункту 8-1.7 статті 81 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки, як це передбачено згаданою нормою, товар "дерева лісові", вирощені безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблені, в результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева". Крім цього, продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові" є товари які не можливо віднести до інших товарних груп окрім 44.

Вищезазначений Закон прямо не вказує, що сільськогосподарськими є продукти групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева", але називає їх, за умови поставки таких продуктів, саме виробником - лісокористувачем.

Жодною нормою ЗУ “Про податок на додану вартість” не вказано про виключення з поняття сільськогосподарських товарів групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева".

Крім цього, нормативне визначення "сільськогосподарських товарів" наведено в пункті 2.15 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України": "Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари)" товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах)".

Тому суд вважає, що група 44 УКТ ЗЕД, в розумінні ЗУ “Про податок на додану вартість”також належить до сільськогосподарських товарів у разі поставки її саме виробником - лісокористувачем.

Крім цього, висновок Роменської МДПІ про безпідставність використання ДП “Роменський агролісгосп” спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства внаслідок невірного визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу “Розрахунках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)”, є неправомірним та безпідставним. Крім цього, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим висновок Роменської МДПІ щодо неправомірності заниження позивачем податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 123277,00 грн. за період з січня 2009 року по вересень 2009 року.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, суд вважає, що ті обставини на які посилається позивач є обгрунтовані, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року № 0000162301/0, яким було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Роменського дочірнього підприємства “Роменський агролісгосп” за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 184915,00 грн. з яких 123277,00 грн. за основним платежем та 61638,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України належить стягнути судові витрати в сумі 3,40 грн., сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Роменський агролісгосп" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162301/0 від 31 березня 2010 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000162301/0 від 31 березня 2010 року на суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 184915,50 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять грн. 50 коп.) у тому числі: за основним платежем - 123277,00 грн., за штрафними санкціями - 61638,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Роменський агролісгосп" судові витрати в сумі 3,40 грн. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2010 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек