Постанова № 11883325, 25.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2010 року Справа № 2а-7401/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі судді: Агевича К.В.

при секретарі: Ворошило О.Є.

за участю:

представника позивача:Боровська С.М.(дов.№17288/10-028 від 27.09.10),

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку до товариства з обмеженою відповідальністю «Фриз ЛТД» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2010 року позивач звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фриз ЛТД» (далі ТОВ «Фриз ЛТД»), в якому просив стягнути податковий борг з орендної плати за землю у сумі 5344,80 грн. та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 6771,02 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.(а.с.50,55).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ «Фриз ЛТД» зареєстровано Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 18.06.1997.(а.с.13). Відповідача взято на податковий облік в ДПІ м. Сєвєродонецька.

Судом встановлено, вбачається з матеріалів справи, що за відповідачем обліковується заборгованість по податках та зборах у сумі 12115,82 грн., а саме:

-орендна плата за землю з юридичних осіб у розмірі 5344,80 грн., що підтверджується наданими відповідачем до ДПІ м. Сєвєродонецька самостійно нарахованих платником по деклараціям та уточнюючим документам з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (податкова декларація №2089 від 30.01.2009 на суму 2589,52 грн.; податкова декларація №4319 від 18.02.2009 на суму 2388,55 грн.; податкова декларація №7376 від 19.03.2010 на суму 366,73 грн.)(а.с.30-33).

-податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 6771,02 грн., з урахуванням переплати у розмірі 0,98 грн.(а.с.19-21), що підтверджується наданими відповідачем до ДПІ м. Сєвєродонецька самостійно нарахованих платником по деклараціям з податку з юридичних осіб власників транспортних засобів (розрахунок по податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів №6487 на суму 3386,00 грн.; розрахунок по податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів №5514 на суму 3386,00 грн.).

За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності до п. 6.2.3, п.6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ), ДПІ м. Сєвєродонецька застосовувались передбачені законом заходи для погашення податкового боргу у примусовому порядку в межах наданих повноважень, а саме: виставлено першу податкову вимогу форми «Ю-1» від 02.10.2009 №1/450; виставлено другу податкову вимогу форми «Ю-2» від 05.11.2009 №2/505; прийнято та вручено платнику податків рішення ДПІ в м.Сєвєродонецьку №51/24-073 від 07.12.2009 «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу».(а.с.14,16,17).

Статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (частина четверта статті 2 цього Закону).

Частиною першою статті 15 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 17 цього Закону податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (частина друга статті 17 Закону України “Про плату за землю” ).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є обєктами оподаткування.

Згідно з пунктом третім статті 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до пункту другого статті 5 цього Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно з пунктом першим статті 6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України (пункт другий статті 6 цього Закону).

Відповідно до пункту третього статті 7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, оскільки відповідач самостійно визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість, податку з власників надземних транспортних засобів, орендної плати з юридичних осіб та не сплатив його, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фриз ЛТД» (код 234885832), в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку у розмірі 5344,80 грн. (пять тисяч триста сорок чотири грн. 80 коп.), перерахувавши на р/р 33218812700080, код платежу 13050200, одержувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013; з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 6771,02 грн.(шість тисяч сімсот сімдесят одна грн. 02 коп.) на р/р №33212807700080, код платежу 12020100, отримувач УДК в місті Сєвєродонецьку код отримувача 24046627 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.В. Агевич