Постанова № 11883313, 20.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2010 року Справа № 2а-7133/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Агевича К.В.

при секретарі: Ворошило О.Є.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції про скасування висновків в акті перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» звернулась до адміністративного суду з позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправними дії відповідача та скасувати висновки, які зроблено податковим органом за результатами перевірки, та відображено в акті перевірки.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промсоюз", з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками правових взаємовідносин з ПП "СІратос-Транзит", за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року Алчевською ОДПІ встановлено порушення TOB "ВКФ "Промсоюз":

- ч. 2 ст. 228, ст. 216 ЦК України, п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 255 432,00 грн., в тому числі по періодах: лютий 2009 року в сумі 22 333,00 грн.; травень 2009 року в сумі 3 705,00 грн.; червень 2009 року в сумі 36 307,00 грн.; липень 2009 року в сумі 18 091,00 грн.; серпень 2009 року в сумі 122 500,00 грн.; вересень 2009 року в сумі 31 663,00 грн.

- господарські операції, відображені у податковій звітності за період з лютого 2009 року по вересень 2009 року щодо придбання товарів від ПП «Стратос-Транзит" на загальну суму 1 633 230,00 грн., в тому числі ПДВ 272 205,00 грн., не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності у постачальника трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого придбання та здійснення діяльності. Відомості, викладені TOB "ВКФ "Промсоюз" у поданій до Алчевської ОДПІ податковій звітності за період з 01.02.09 по 30.09.09 щодо придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Стратос-Транзит" не відповідають дійсності, тому що придбання товарів (робіт, послуг) від цього підприємства фактично не було.

Зазначив, що за наслідками встановлення нікчемної угоди між TOB "ВКФ "Промсоюз" та ПП "Стратос-Транзит" від 03.02.09 № 06-02/09, згідно пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Алчевською ОДПІ встановлено відсутність підстав для виникнення податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), а тому податковий кредит, задекларований TOB "ВКФ "Промсоюз" за період з 01.02.09 по 30.09.09 по взаємовідносинах з ПП "Стратос-Транзит" у розмірі 255 432,00 грн., заявлено безпідставно.

Тому позивач вважає, що такий висновок не ґрунтується на законі та є помилковим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, які викладені в позовній заяві та додатково зазначив

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» є юридичною особою, зареєстрованою 31.05.1995 року з ідентифікаційним кодом 21822350 виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 320054 та перебуває на обліку у Алчевській ОДПІ у якості платника податків.(а.с.8).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ фірма «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій та скасування акту перевірки органу податкової інспекції, який є субєктом владних повноважень, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити лише документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Підстави проведення документальних невиїзних перевірок визначені п.1. ч.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ це перевірка поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Аналогічне визначення документальної невиїзної перевірки дається у Наказі Державної податкової адміністрації України Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів N 266 від 18.04.2008 року.

Крім того, згідно з п. 8.2. Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України № 62 від 09.02.2006 року, документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.

Відповідно до пп. 1.3. п.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства довідка. Такий акт є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства субєктами господарювання.

Судом встановлено, що 18.08.2010 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування ПДВ, проведена невиїзна документальна перевірка. За даними вступної частини Акту від 18.08.2010 року № 1987/231/21822350, проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками правових взаємовідносин з ПП «Стратос-Транзит» за період з 01.02.09 по 30.09.09.

За даними Акту від 18.08.2010 року № 1987/231/21822350, перевірка проведена відповідно до ч.1 п.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до п.4.2. Наказу Державної податкової адміністрації України Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів N 266 від 18.04.2008 року під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку: податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої); реєстри отриманих та виданих податкових накладних; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, - товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності; платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку. За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків у визначені у порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок (встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб) строки запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки) про результати невиїзної документальної перевірки письмовим повідомленням про запрошення, що направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення платнику податків (вручається під розписку). Невиїзна документальна перевірка може бути проведена у присутності платника податків на підставі наданих ним документів. (п.2.4 Наказу № 355)

В результаті здійсненні невиїзної документальної перевірки ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» встановлено, що, позивачем порушено п.п. 7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт,послуг), а тому податковий кредит, задекларований TOB "ВКФ "Промсоюз" за період з 01.02.09 по 30.09.09 по взаємовідносинам з ПП «Стратос-Транзит» у розмірі 255432 грн заявлено безпідставно.(а.с.11-21).

Вищезазначені обставини свідчить про те, що працівники інспекції мали всі правої підстави для початку та проведення перевірки TOB "ВКФ "Промсоюз" з вищезазначених питань та ними правомірно, з дотриманням вимог законодавства складено акт перевірки від 18.08.2010 року № 1987/231/21822350.

Позивач не навів жодних доводів і не надав жодних документів (доказів), які б спростовували висновки перевірки та свідчили про їх помилковість.

Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним акту невиїзної документальної перевірки від 18.08.2010 року № 1987/231/21822350, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) передбачено що, результати перевірок, які здійснюються органами податкової служби, викладаються у відповідних актах. Акти перевірок є службовими документами, які встановлюють факти виявлених під час проведення перевірок порушень, і є носієм доказової інформації про виявленні порушення з боку субєктів господарювання. Згідно п.4.4. зазначеного Порядку, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

За таких обставин суд вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно для визнання нечинними актів складених за результатами перевірок.

Обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є Алчевська ОДПІ по відношенню до позивача є податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2010 року №0001032310/0, прийнятого за результатами проведеної перевірки.(а.с.38).

Акт перевірки від 18.08.2010 року № 1987/231/21822350, складений відповідачем не породжує для позивача певних правових наслідків, а висновки цього акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, щопрацівниками Алчевської ОДПІ правомірно проведено невиїзну документальну перевірку TOB «ВКФ «Промсоюз», а тому вимоги щодо визнання дій Алчевської ОДПІ протиправними та скасування в акті перевірки від 18.08.2010 року № 1987/231/21822350 висновків не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є субєктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції про скасування висновків в акті перевірки відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 25 жовтня 2010 року.

Суддя К.В. Агевич