Постанова № 11881516, 21.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2010 р. справа № 2а-9424/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретаріПолежай Ю.В.

за участю

представника позивача Гринько І.С.

представника відповідача Романенка О.М.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську на підставі проведеної перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 536 964,48 грн., яка, як зазначено у рішенні, підлягає сплаті у тридцятиденний термін від дня отримання цього рішення на бюджетний рахунок одержувача відповідно до п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач вважає, що зазначене рішення підлягає частковому скасуванню, оскільки зазначена пеня нарахована за порушення термінів розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності по п'ятьом зовнішньоекономічним контрактам: № ОБ8285 від 02.07.2008 року, укладеному з ВАТ «СЕВЕРСТАЛЬ», Росія; № CRT/4.2.2/32/2008 від 13.07.2008 року, укладеному з «ISD Huta Czestochova sp.z.o.o.», Польща; № 15/66-07 від 25.10.2007 року, укладеному з ВАТ «Ярославський електромашинобудівний завод», Росія; № 09DYN/L/08 від 30.08.2007 року, укладеному з «Франц Плассер Банбаумашинен-Индустригезелльшафт м.б.Х» и «Плассер&Тойрер Экспорт фон Банбаумашинен Гезелльшафт м.б.Х.» Австрія; № 02-01/03/08 від 22.07.2008 року, укладеному з СЗАТ «СИС ИНЖИНИРИНГ», Білорусь. Позивач посилається на проведення відповідачем розрахунку пені не на суму неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) за відповідний період порушення строків, а на суму грошових коштів, які надійшли на рахунок ВАТ «СКМЗ», що є невірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінив та просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньо - економічної діяльності в сумі 75158,26 грн. та в частині визначення терміну сплати суми пені протягом суми пені протягом тридцяти днів з дня отримання рішення відповідно до п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що загальна сума пені, що нарахована позивачу за результатами перевірки, складає 536964,48 грн., яка розрахована відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: пеня нараховувалась у розмірі 0,3% від суми несвоєчасно отриманої виручки по експортним контрактам та несвоєчасно отриманого товару по імпортним контрактам за кожний день прострочення. Крім того, зазначає представник відповідача, граничний строк сплати пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД встановлено абзацом 2 підпункту 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачене, що у разі самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків за причинами, не повязаними з порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутністю - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування, тобто при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законами України.

Представник відповідача наполягав на відмові в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Таким чином, відповідач Державна податкова інспекція у м. Краматорську є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Так, відповідачем проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складений акт № 393/23-2/05763642 від 10.03.2010 року.

Рішенням від 22.03.2010 року №0000132200/12285 Відкритому акціонерному товариству «Старокраматорський машинобудівний завод» нарахована пеня за порушення терміну розрахунків в сфері ЗЕД за невиконання зобовязань у сумі 536964,48 грн.

Підставою прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року визначений п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції у вигляді нарахування пені визначене порушення ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Підставою визначення терміну сплати визначений п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач оскаржує рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньо - економічної діяльності в сумі 75158,26 грн. та в частині визначення терміну сплати суми пені відповідно до п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд вважає твердження позивача обґрунтованим з огляду на наступне.

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем порушені положення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по експортним контрактам, а саме:

-по контракту № ОБ8285 від 02.07.2008 року, укладеному з ВАТ «СЕВЕРСТАЛЬ» Росія, у сумі 4450237,30 руб. з порушенням термінів розрахунків на 6 днів, у сумі 200,00 руб. з порушенням термінів розрахунків на 50 днів;

- по контракту № CRT/4.2.2/32/2008 від 13.07.2008 року, укладеному з «ISD Huta Czestochova sp.z.o.o.» Польща, у сумі 40000,00 євро з порушенням термінів розрахунків на 21 день, у сумі 84175,75 євро з порушенням термінів розрахунків на 36 днів.

Крім того, встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження імпорту продукції по імпортним контрактам, а саме:

-по контракту № 15/66-07 від 25.10.2007 року, укладеному з ВАТ «Ярославський електромашинобудівний завод» Росія, у сумі 8453,50 руб. з порушенням термінів розрахунків на 4 дні, у сумі 1364817,00 руб. з порушенням термінів розрахунків на 15днів;

-по контракту № 09DYN/L/08 від 30.08.2007 року, укладеному з «Франц Плассер Банбаумашинен-Индустригезелльшафт м.б.Х» и «Плассер&Тойрер Экспорт фон Банбаумашинен Гезелльшафт м.б.Х.» Австрія, у сумі 1351730,49 євро з порушенням термінів розрахунків на 1 день, у сумі 714830,11 євро з порушенням термінів розрахунків на 5 днів;

-по контракту № 02-01/03/08 від 22.07.2008 року, укладеному з СЗАТ «СИС ИНЖИНИРИНГ» Білорусь, у сумі 56620,00 євро з порушенням термінів розрахунків на 44 дні, у сумі 70880,00 євро з порушенням термінів розрахунків на 63 дні.

Суд зазначає, що правовідносини щодо порядку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР.

Так, статтями 1 та 2 цього Закону встановлюється, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При цьому згідно з частиною першою статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З наведеного виходить, що пеня розраховується саме з суми неодержаної виручки, тобто з доходу, який міг би бути одержаний резидентом і який не одержаний внаслідок порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Як вбачається з розрахунків пені по експортним контрактам ВАТ «СКМЗ» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, по імпортним контрактам ВАТ «СКМЗ» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, що складені Державною податковою інспекцією у м. Краматорську та є додатками до акту перевірки № 393/23-2/05763642 від 10.03.2010 року, сума нарахованої пені розраховувалась з наступних показників: сума, яка надійшла з порушенням термінів ? кількість днів затримки ? валютний курс на день виникнення заборгованості ? 0,3 %.

З наведеного виходить, що пеня в даному випадку розраховувалась з суми, яка надійшла на рахунки позивача з порушенням термінів, а не з суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), що не узгоджується з приписами ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд дійшов до висновку, що відповідачем невірно застосовані норми права при розрахунку розміру пені, що обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 75158,26 грн. оскаржуваним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним зазначеного рішення ДПІ в частині визначення в ньому терміну сплати суми пені протягом тридцяти днів з дня отримання рішенняз посиланням в рішенні на п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то суд вважає їх також обґрунтованими з огляду на наступне.

У преамбулі Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обовязкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування. Тобто цей Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

При цьому, суд виходить з того, що ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає порядок узгодження сум податкових зобовязань, оскарження рішень контролюючих органів строків сплати узгоджених податкових зобовязань та визначення податкового боргу. Пунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного закону визначені строки сплати податкового зобовязання. У статті 1 цього Закону податкове зобовязання визначено як зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2).

Разом з тим, пеня в сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податковим зобовязанням в розумінні закону і на неї не поширюються приписи Закону № 2181-III, в тому числі і щодо порядку та строків її сплати.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до переконання, що рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року в оскаржуваній частині прийняте необґрунтовано, оскільки в процесі прийняття рішення субєктом владних повноважень були допущені порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132200/12285 від 22 березня 2010 року в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньо - економічної діяльності в сумі 75158,26 грн. та в частині визначення терміну сплати суми пені протягом суми пені протягом тридцяти днів з дня отримання рішення відповідно до п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

У судовому засіданні 21 жовтня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.