Постанова № 118810760, 02.05.2024, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1942/24

Номер провадження 3/629/676/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ ЛОЗОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР, яка зареєстрована: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2024 року до суду надійшов протокол, в якому вказано, що ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку, що призвело до порушення п.103.2 ст.103, п.п. 141.4.2 п.141.4 ст.141, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року всього у сумі 5437281 грн, в тому числі: 2017 рік у сумі 4056159 грн, 2018 рік 1381122 грн.; Факт порушення встановлено актом перевірки від 01.03.2024 №7437/20-40-23-02-07/37048708.

На підтвердження викладеного в протоколі долучено копію акту перевірки від 01.03.2024 року, копію акту неможливості вручення акту, копію листа, копію рекомендованого повідомлення, копію акту про неявку.

ОСОБА_1 та її захисник в судове засідання не з`явилися.

Адвокатом подано заперечення на протокол, в яких ним вказано, що ТОВ ЛОЗОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР було подано заперечення на акт перевірки, котрі є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. У звязку з вказаним захисник наголошував на передчасності протоколу та просив закрити матеріали справи у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Також захисником ОСОБА_1 - адвокатом Ісачкіним Е.А. було надано додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив, що вказане в протоколі правопорушення не є триваючим та з моменту вчинення правопорушення пройшло понад 5 років, тобто закінчились строки для притягнення до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги викладене адвокатом, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно приписів ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

За таких обставин у даному випадку необхідним є встановити, чи вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є триваючим та чи не пропущені строки накладення на нього адміністративного стягнення.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно

існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17.

У п. 17 постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 487/2854/17 зазначається, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

Зважаючи на наведене, суддя приходить до висновку, що адміністративне правопорушення, вказане в протоколі, носить характер триваючого, оскільки було занижено податок з доходів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, тобто дані дії порушували закон протягом тривалого проміжку часу.

Таким чином, строк необхідно рахувати з моменту виявлення правопорушення, тобто з дати проведення перевірки, якою було виявлено дані порушення. Так, перевірка проводилася 01.03.2024 року, що свідчить про те, що строк притягнення особи до відповідальності не закінчився.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Згідно із ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу),вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

В п. 86.7.1. ст. 86 Податкового кодексу України зазначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого

контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду захисником ОСОБА_1 документів, 22.03.2024 року на адресу Головного управління ДПС України у Харківській області було направлено заперечення на акт №7437/20-40-23-02-07/37048708 від 01.03.2024 року про результати документальної позапланової перевірки ТОВ ЛОЗОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР.

При цьому, на день складання протоколу, відомості щодо результатів розгляду таких заперечень в матеріалах справи відсутні та до суду надані не були.

Подання зазначених заперечень вказує на те, що результати перевірки, які викладені у акті та стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, ще будуть або ж вже перевіряються.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатно вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи інших доказів, крім зазначеного вище акту перевірки, а також зважаючи на відсутність на розгляду справи висновку комісії, беручи до уваги неможливість встановлення дійсних обставин справи, суддя приходить до висновку, що справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 245,247, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП- закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову суду може бути подана скарга в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.О.Каращук