Ухвала суду № 118809588, 02.02.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/568/24

Провадження №2/405/80/24

У Х В А Л А

02 лютого 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виділення частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Вишня Г.В. (діє на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1181380 від 03.12.2023 року та № 1181381 від 23.12.2023 року), в інтересах позивачів звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом, в якому просить:

виділити ОСОБА_1 із спільної часткової власності 17/200 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «Вв1-в3» з наступних приміщень: житлової кімнати 5-1 площею 7,05 кв.м, кухні 5-2 площею 5,4 кв.м., 1/2 коридору 5-3 площею 2,8 кв.м., загальна площа 19,61 кв.м, господарсько-побутові будівлі: сараю літ. «П», сараю літ. «п1», 1/7 воріт літ. «N1», 1/7 водопроводу, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації;

виділити ОСОБА_1 з спільної часткової власності у користування частку відокремленої земельної ділянки площею 54,67 кв.м, під належною йому частиною житлового будинку літ. «Ввв1в2в3в4»;

виділити ОСОБА_1 з спільної часткової власності у користування 1/2 частку відокремленої земельної ділянки площею 170,03 кв.м, з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 280,10 кв., що становить 140,05 кв.м., та відповідає ідеальній частці;

передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне часткове користування - 27,7 кв.м, частини земельної ділянки;

право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спільній частковій власності на домоволодіння (житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - припинити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається з суб`єктного складу сторін позовна заява про виділення частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності подана позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В свою чергу, статтею 50ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Крім того, положеннями пункту 15 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни 12.06.2009р.№2«Про застосуваннянорм цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ усуді першоїінстанції» визначено, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Тим самим, відзначається, що лише позивачем ОСОБА_1 пред`явлено позовні вимоги про виділ йому із спільної часткової власності 17/200 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «Вв1-в3» з наступних приміщень: житлової кімнати 5-1 площею 7,05 кв.м, кухні 5-2 площею 5,4 кв.м., 1/2 коридору 5-3 площею 2,8 кв.м., загальна площа 19,61 кв.м, господарсько-побутові будівлі: сараю літ. «П», сараю літ. «п1», 1/7 воріт літ. «N1», 1/7 водопроводу, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, а також про виділ з спільної часткової власності у користування частку відокремленої земельної ділянки площею 54,67 кв.м, під належною йому частиною житлового будинку літ. «Ввв1в2в3в4»; та про виділ з спільної часткової власності у користування 1/2 частку відокремленої земельної ділянки площею 170,03 кв.м, з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 280,10 кв., що становить 140,05 кв.м., та відповідає ідеальній частці.

Спільну ж позовну вимогу пред`явлено позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про передачу їм у спільне часткове користування 27, 7 кв.м частини земельної ділянки, при цьому, позивачем ОСОБА_2 не заявлялися спільно з позивачем ОСОБА_1 попередні позовні вимоги про виділ із спільної часткової власності частини домоволодіння та земельної ділянки, що свідчить про відсутність визначеної ст.50 ЦПК України підстави спільності подання кількома позивачами позовної заяви, на підставі чого позивачам слід визначитися з пред`явленим ними спільно в одному провадженні позовом, а також визначитися з заявленими позовними вимогами на предмет їх однорідності, а також того, що заявлені вимоги нерозривно пов`язані між собою.

Крім того, статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, позивачем ОСОБА_1 пред`явлено позовні вимоги про виділ йому із спільної часткової власності 17/200 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «Вв1-в3» з наступних приміщень: житлової кімнати 5-1 площею 7,05 кв.м, кухні 5-2 площею 5,4 кв.м., 1/2 коридору 5-3 площею 2,8 кв.м., загальна площа 19,61 кв.м, господарсько-побутові будівлі: сараю літ. «П», сараю літ. «п1», 1/7 воріт літ. «N1», 1/7 водопроводу, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, а також виділ з спільної часткової власності у користування частку відокремленої земельної ділянки площею 54,67 кв.м, під належною йому частиною житлового будинку літ. «Ввв1в2в3в4», виділ з спільної часткової власності у користування 1/2 частку відокремленої земельної ділянки площею 170,03 кв.м, з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 280,10 кв., що становить 140,05 кв.м., та відповідає ідеальній частці.

При цьому, позов подано як позов немайнового характеру, не вказано ціни позову, відповідно, долучено квитанції про сплату судового збору за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 1073,06 грн. та 1074, 00 грн. відповідно.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 356 ЦК України право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм в певних частках майном, яке становить єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За змістом статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.

Враховуючи, що в даному випадку, позивач ОСОБА_1 просить виділити йому частину житлового приміщення та частину земельних ділянок, тобто майна, що піддається грошовій оцінці, на підставі чого, позов за заявленими позовними вимогами є позовом майнового характеру.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В порушення вимог вказаних норм, позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві не вказано ціни позову, та не долучено жодних документів, які б містили відомості про оцінку даних об`єктів нерухомості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028, 00 грн.

Відповіднно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відсутність у позовній заяві ціни позову та відомостей про оцінку спірних об`єктів нерухомості, позбавляє суд можливості самостійно визначити ціну даного позову та визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем ОСОБА_1 за пред`явлення зазначених ним позовних вимог.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 за пред`явленими ним позовними вимогами слід вказати ціну позову та доплатити судовий збір відповідно до вартості його частки в спільному майні та ставки судового збору за позовні вимоги майнового характеру.

Крім того,суд зауважує,що відповіднодо ч.7ст.6Закону УкраїниПро судовийзбір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року у разі об`єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК України, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог. Якщо до суду звертаються кілька позивачів із вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, коли ціна позову відсутня і частину кожного з позивачів у такій ціні визначити неможливо, а предмет позову за вимогами кількох позивачів є одним і тим самим, можлива сплата судового збору одним чи кількома з них у розмірі, передбаченому підпунктом 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. У разі якщо судовий збір підлягає сплаті в мінімальному розмірі, а один із кількох позивачів звільнений від сплати судового збору, інший позивач (позивачі) зобов`язаний сплатити суму судового збору в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві про виділення частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності на обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником 17/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2010 року, а позивач ОСОБА_2 є власником 17/200 частини зазначеного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.12.1997 року № 2-5256, посвідченого Першою кіровоградською державною нотаріальною конторою, поряд з цим, на підтвердження зазначеного, - належним чином засвідчену копію вказаного рішення та свідоцтва про право на спадщину до позовної заяви, - не долучено.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення останнім даної ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виділення частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності, - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачам ухвали.

Запропонувати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а також, з урахуванням визначеної та документально підтвердженої ціни позову доплатити судовий збір за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Ленінський районний суд м. Кіровограда(назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова