Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 173/515/24
Провадження № 3/173/421/2024
ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровськогорайонного судуДніпропетровської областіБурхан С.М.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Верхньодніпровську,матеріали,які надійшливід відділенняполіції №4Кам`янського РУПГУНП вДніпропетровській областівідносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
РНОКПП НОМЕР_1 ;
місце проживання: АДРЕСА_1 ;
місце роботи: не працює,
у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КпАП України
встановив:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №020150 від 05.02.2024 року вбачається, що 05.02.2024 року о 17 годинні 13 хвилин в Кам`янському районі, с. Мотронівка по вул. Мотронівський, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Москвич 412» д.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (невиразна мова, почервоніння очей, зіниці не реагують на світло), на вимогу працівника поліції категорично відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Згідно іншим протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №020154 від 05.02.2024 року вбачається, що 05.02.2024 року о 17 годинні 13 хвилин на трасі Т-04-23, с. Мотронівка смт. Лихівка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Москвич 412» днз НОМЕР_2 без права керування транспортними засобами, а саме було складено постанову БАД №578113 за ч.2 ст.126 КпАП України від 24.01.2024 року, повторно протягом року.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з`явився, про часта датусудового розглядуповідомлявся належнимчином.Останньому направляласьSMS-повісткапро викликдо судув справіпро адміністративнеправопорушення,на номермобільного телефону,зазначений взаявці наотримання судовоїповістки велектронній формі,а такожу протоколіпро адміністративнеправопорушення,що підтверджуєтьсядовідкою продоставку SMS-повідомлення.У тому числі судові повістка була розміщенна на сайті судової влади України.
Відповідно до положень ст.268 КпАП України,інкриміновані гр. ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ч.1ст.130та ч.5ст.126 КпАП України, не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідност.245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положення ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, яка використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КпАП України, висновок про наявність вини ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини першої ст.130 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 5 статті 126 КпАП України передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.2.5 Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.1а Постанови КМУ від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху» - водій повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 266 КпАП України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, врегульований порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.266 КпАП України, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Дослідивши зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що винна гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КпАП України, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №020150 від 05.02.2024 року вбачається, що 05.02.2024 року о 17 годинні 13 хвилин в Кам`янському районі, с. Мотронівка по вул. Мотронівський, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Москвич 412» д.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (невиразна мова, почервоніння очей, зіниці не реагують на світло), на вимогу працівника поліції категорично відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (том справи 1 а.с.1);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №020154 від 05.02.2024 року вбачається, що 05.02.2024 року о 17 годинні 13 хвилин на трасі Т-04-23, с. Мотронівка смт. Лихівка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Москвич 412» днз НОМЕР_2 без права керування транспортними засобами, а саме було складено постанову БАД №578113 за ч.2 ст.126 КпАП України від 24.01.2024 року, повторно протягом року (том справи 2 а.с.2);
- письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 , відмовився від будь-яких пояснень (том справи 1 а.с.8)
- письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 , згідно якого підтверджує власноручним підписом, що дійсно керував транспортним засобом Москвич «ИЖ» 24 без посвідчення водія (том справи 2 а.с.5);
- інформаційним листом, згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 не має посвідчення водія (том справи 1 а.с.10; том справи 2 а.с.12);
- відеозапис на дискі DVD, який досліджено в судовому засіданні, згідно якого судом встановлено факт керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (том справи 1, 2).
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративних правопорушень за ч.1ст.130, ч.5 ст.126 КпАП України та винуватість гр. ОСОБА_1 у його вчиненні.
Відповідно до ст.23 КпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання, щодо застосування до гр. ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає наступне. Як вбачається з довідок поліцейського ВП №3 Кам`янського РУП (том справи 1 а.с.10 та том справи 2 а.с.12), гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 05.02.2024 року посвідчення водія на право керування транспортним засобом не має.
Адміністративне стягнення для водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України, є безальтернативним.
Адміністративне стягнення для водіїв у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років, відповідно до санкції ч.5 ст.126 КпАП України, є безальтернативним.
При цьому, суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч.5 ст.126 та за ч.1 ст.130 КпАП України, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Суддя також звертає увагу на те, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що гр. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, на якому скоював правопорушення за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КпАП України, тому суд не застосовує адміністративне стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
Суддя, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі матеріали справи, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, вважає за доцільне накласти на гр. ОСОБА_1 стягнення, за правилами ст.36 КУпАП у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КпАП України, з позбавленням права керування транспортного засобу, оскільки саме такий вид стягнення є необхідним та достатнім для виховання гр. ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до суспільних правил та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, ст.ст. 251, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КпАП України та накласти адміністративне стягнення за правилами ст.36 КпАП України та згідно санкції ч.5 ст.126 КпАП України, у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. (Отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходів бюджету:22030106.)
На підставі ч. 1ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КпАП України, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя С.М. Бурхан
Судове рішення № 118801265, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 27.03.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 173/515/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: