Рішення № 118763744, 23.04.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року Справа № 480/480/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника відповідача - Ткаченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/480/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумська митниця (далі - відповідач), в якій просиввизнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805000/2023/000079/2 від 22.11.2023 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача до Сумської митниці подано електронну митну декларацію № 23 UA805090004370U9, згідно з якою пред`являвся до митного оформлення транспортний засіб «автомобіль легковий пошкоджений градом, призначений для перевезення людей, що використовувався, марка: HONDA; модель: CR-V, 1.6 I-DTEC 2WD; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; Календарний рік виготовлення - 2016. Модельний рік виготовлення - 2016. Дата першої реєстрації - 08.07.2016. Тип двигуна - дизельний".

Позивач вказав, що зазначена ним у митній декларації вартість товару підтверджується наданими митному органу документами, зокрема рахунком-фактурою №454907 від 16.11.2023 року, свідоцтвом про реєстрацію № 1685967616469888 від10.04.2018 року, митною декларацією країни відправника 23DK0031002A5C62B9 від16.11.2023 року, довідкою про транспортні витрати по доставці транспортного засобу від21.11.2023 року.

На переконання позивача, первісно надані ним документи містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч. 3 ст. 53 МК України), митним органом не було виявлено.

Однак, 22.11.2023 посадовою особою відповідача винесено рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2023/000079/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість скориговано і її розмір підвищено до 11000 євро. При цьому, як на подібний (аналогічний) товар відповідачем зазначається "автомобіль Марка HONDA. Модель CR-V. Календарний рік виготовлення - 2016. Модельний рік виготовлення 2016. Дата першої реєстрації - 08.07.2016. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає нормам токсичності "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна 1597 смЗ. Потужність двигуна - 88,0 kW, ввезений на територію України згідно митної декларації від 23.08.2023 року № 204080/2023/15159". Однак, позивач зазначив, що згідно митної декларації від 23.08.2023 року № 204080/2023/15159 було здійснено митне оформлення не пошкодженого автомобіля, з значно більшою потужністю двигуна та без зазначення колісної формули, яка при такій потужності двигуна може бути 4x4, і вказані показники значно впливають на митну вартість автомобіля.

Відтак, на переконання позивача, зміст оскаржуваного рішення свідчить, що відповідачем не ураховано комплектність автомобіля, його укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону, що в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.01.2024 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від01.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 20 лютого 2024 року.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 21.11.2023 декларантом позивача подано електронну митну декларацію № 23UA805090004370U9, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: автомобіль легковий, пошкоджений градом, призначений для перевезення людей, щовикористовувався 1 шт. марка HONDA; модель CR-V, 1.6. I-DTEC 2WD; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення 2016; модельний рік виготовлення 2016; дата першої реєстрації 08.07.2016; тип двигуна дизельний згідно з інформацією завода виробника відповідає нормам токсичності «ЄВРО-6»; робочий об`єм циліндрів двигуна -1597 см3; потужність двигуна 88, 0kw;тип кузова універсал; колір чорний; колісна формула 4х2; місць для сидіння, включаючи місце водія 5; призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації; показники спідометра 270611 км; кузов автомобіля пошкоджений градом, пошкоджена права протитуманна фара. Декларантом обрано основний метод (1) визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Так, за даною митною декларацією спрацювала система управління ризиками, зокрема: 117-2 "здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості" з коментарем: "Ймовірний ризик заниження митної вартості та ухилення від сплати платежів у повному обсязі по транспортному засобу, зокрема за даними митних оформлень, найменша вартість подібного (аналогічного) транспортного засобу становить (1 11786 USD). Реально перевірити характеристики товару, які впливають на визначення митної вартості."

Представник зауважив, що під час перевірки документів поданих декларантом відповідно до п.2 ст.53 Митного кодексу України виявлені наступні розбіжності: відповідно до рахунку-фактури від 16.11.2023 № 454907, транспортний засіб «після ДТП» (Unfall), без зазначення детальної інформації щодо його стану та ступеню пошкодження; в електронному інвойсі зазначено що автомобіль легковий, пошкоджений після утоплення, призначений для перевезення людей, що використовувався», гр.31 митної декларації містить опис товару «Автомобіль легковий, пошкоджений градом, призначений для перевезення людей, що використовувався. Марка HONDA. Модель CR-V. Номер кузова(VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2016». В акті митного огляду від 21.11.2023 № 23UA805090004370U9 в розділі наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначено «ознаки експлуатації: точкові вм`ятини по кузову автомобіля, пошкоджена права протитуманна фара».

Відтак, митним органом встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного транспортного засобу є нижчим, ніж рівень митної вартості подібних (аналогічних) транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало сумніви щодо заявленого рівня митної вартості транспортного засобу.

Відтак, здійснивши аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ`єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів. Однак, декларант витребуваних документів не надав.

Відтак, у митного органу виникла необхідність коригування заявленої митної вартості на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення, яких вже здійснено на митній території України.

Так, представник зауважив, що на підставі електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість подібного (аналогічного) товару, митне оформлення якого здійснено в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України за основним методом визначення митної вартості товарів складає 11 000 євро за одиницю (джерело: митна декларація від 23.08.2023 №UA204080/2023/15159 «легковий автомобіль, бувший у використанні: марка: HONDA, модель: CR-V, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, № кузова: SHSRE6790FU528101, тип двигуна: дизельний, об`єм двигуна: 1597 см3, потужність: 118 kw».

Відтак, на переконання представника, відповідачем правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів від22.11.2023 року № UА805000/2023/000079/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано та підвищено митну вартість товару до 11000 євро.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 20.02.2024, розгляд справи відкладено до 13 березня 2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді у вдрядженні розгляд справи відкладено до 03 квітня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 03.04.2024, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2024 року.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, у клопотанні від 07.02.2024 просив розгляд справи проводити без його участі (а.с. 57).

Представник відповідача заперечував проти позовних з підстав, викладених у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 21.11.2023 декларантом позивача подано електронну митну декларацію № 23UA805090004370U9, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: "Автомобіль легковий, пошкоджений градом, призначений для перевезення людей, що використовувався 1 шт. марка HONDA; модель CR-V, 1.6. I-DTEC 2WD; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення 2016; модельний рік виготовлення 2016; дата першої реєстрації 08.07.2016; тип двигуна дизельний згідно з інформацією завода виробника відповідає нормам токсичності «ЄВРО-6»; робочий об`єм циліндрів двигуна -1597 см3; потужність двигуна 88, 0kw;тип кузова універсал; колір чорний; колісна формула 4х2; місць для сидіння, включаючи місце водія 5; призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації; показники спідометра 270611 км; кузов автомобіля пошкоджений градом, пошкоджена права протитуманна фара" (а.с. 13).

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст. 335 Митного кодексу України, а саме: за кодом «d0380» рахунок фактура 454907 від 16.11.2023 року; за кодом «d2800» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.04.2018; за кодом «d3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.11.2023; за кодом «d3015» висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 21110122 від 21.11.2023; за кодом «d4207» договір про надання послуг митного брокера 2023/11/17/2-Д від 17.11.2023; за кодом «d7017» висновок про проходження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 21110122 від 21.11.2023; за кодом «d9000» квитанція № 14235565 від 17.11.2023; за кодом «d9000» довіреність № 954 від17.11.2023; за кодом «d9000» заява б/н від 21.11.2023; за кодом «d9000» фото від 21.11.2023; за кодом «d9000» документи про зняття з обліку № 1699275 від 17.11.2023; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи від 21.11.2023; за кодом «d9000» інші некласифіковані документи від 22.11.2023; за кодом «d9610» копія митної декларації країни відправлення 23DK0031002A5C62B9 від 16.11.2023; за кодом «d9802» паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 21.04.2021; за кодом «d9802» паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_3 від 15.10.1996.

У подальшому, 21.11.2023 відповідачем було надіслано електронне повідомлення, в якому зазначалася інформація про спрацювання профілів ризиків АСАУР і що під час проведення перевірки наданих до митного оформлення документів виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: відповідно до рахунку-фактури від 16.11.2023 № 454907, транспортний засіб «після ДТП» (Unfall), без зазначення детальної інформації щодо його стану та ступеню пошкодження; в електронному інвойсі зазначено що автомобіль легковий, пошкоджений після утоплення, призначений для перевезення людей, що використовувався», гр.31 митної декларації містить опис товару «Автомобіль легковий, пошкоджений градом, призначений для перевезення людей, що використовувався. Марка HONDA. Модель CR-V. Номер кузова(VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2016». В акті митного огляду від 21.11.2023 № 23UA805090004370U9 в розділі наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначено «ознаки експлуатації: точкові вм`ятини по кузову автомобіля, пошкоджена права протитуманна фара». Також, було запропоновано надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 48).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем зазначено, що надати вказані документи можливості немає.

У подальшому, митним органом було надіслано електронне повідомлення, в якому вказувалося, що «у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 МК України митний орган проводе процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу та повідомляє, що митна вартість подібного (аналогічного) КТЗ "легковий автомобіль, бувший у використанні: марка: HONDA, модель: CR-V, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, № кузова: SHSRE6790FU528101, тип двигуна: дизельний, об`єм двигуна: 1597 см3" митне оформлення якого здійснено в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України за основним методом визначення митної вартості товарів складає 11 000 євро за одиницю (джерело: митна декларація від 23.08.2023 № UA204080/2023/15159) Якщо Ви згодні із запропонованою митною вартістю, прошу повідомити митний орган» (а.с. зв. бік а.с. 48)

У відповідь на вказане повідомлення позивач вказав, що із запропонованим рівнем митної вартості не згоден.

У подальшому, 22.11.2023 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000079/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано «за другорядним методом» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) і її розмір підвищено до 11000 євро за одиницю (джерело: митна декларація від 23.08.2023 № UA204080/2023/15159 «легковий автомобіль, бувший у використанні: марка: HONDA, модель: CR-V, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, № кузова: SHSRE6790FU528101, тип двигуна: дизельний, об`єм двигуна: 1597 см3, потужність: 118 kw») (а.с. 7).

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000059, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с. 8).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000079/2 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі Класифікатор документів).

Згідно із частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, установлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Bказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В цьому контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену правову позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

Як вбачається з матеріалів справи, до митної декларації № 23UA805090004370U9 декларантом надавалися зокрема рахунок фактура від16.11.2023 року № 454907; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.04.2018 № 1685967616469888; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.11.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 21.11.2023 №21110122 .

На переконання суду, надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

У спірному випадку, судом з матеріалів справи встановлено, що декларантом надано до контролюючого органу усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом - за ціною угоди і суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості. В свою чергу, відповідачем, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач також не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що відповідно до рахунку-фактури від 16.11.2023 № 454907, транспортний засіб «після ДТП» (Unfall), без зазначення детальної інформації щодо його стану та ступеню пошкодження, тоді як у митній декларації гр. 31 містить опис товару «Автомобіль легковий, пошкоджений градом, призначений для перевезення людей, що використовувався. Марка HONDA. Модель CR-V. Номер кузова(VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2016».

Так, суд зазначає, що рахунок- фактура це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Жодним нормативним документом не передбачено, що рахунок-фактура має містити детальну інформацію та опис стану та ступеню пошкодження транспортного засобу.

При цьому, суд враховує, що факт наявності пошкодження автомобіля підтверджуєтья проведеним митним органом огляду транспортного засобу.

Так, відповідно до змісту акту про проведення митного огляду товарів (додатковий аркуш) від 21.11.2023 № 23UA805090004370U9 в розділі наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначено «ознаки експлуатації: точкові вм`ятини по кузову автомобіля, пошкоджена права протитуманна фара».

Разом з тим, суд наголошує, що митним органом не було враховано ту обставину, що позивач здійснював митне оформлення пошкодженого транспортного засобу.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається що, на підставі електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість подібного (аналогічного) товару, митне оформлення якого здійснено в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України за основним методом визначення митної вартості товарів складає 11 000 євро за одиницю (джерело: митна декларація від 23.08.2023 №UA204080/2023/15159 "легковий автомобіль, бувший у використанні: марка: HONDA, модель: CR-V, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, № кузова: SHSRE6790FU528101, тип двигуна: дизельний, об`єм двигуна: 1597 см3, потужність: 118 kw".

Водночас, у митній декларації від 23.08.2023 № UA204080/2023/15159, на підставі якої відповідач здійснив коригування митної вартості, відсутні відомості про пошкодження транспортного засобу (а.с. 40).

Втім, у випадку пошкодження транспортного засобу, дана обставина має значний вплив на вартість такого транспортного засобу.

Також, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем транспортного засобу та транспортного засобу, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Таким чином, скоригована митна вартість відповідачем здійснена без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу та, за відсутністю будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.

При цьому, суд також зазначає, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 року по справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.11.2023 №UA805000/2023/000079/2, оскільки останнє не відповідає критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1438,05 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.11.2023 № UА805000/2023/000079/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму судового збору у розмірі 1438 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 05 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.05.2024.

Суддя Є.Д. Кравченко