Рішення № 118745720, 30.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 756/1161/24

Провадження № 2-а/761/392/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Матвєєвої Ю.О.

при секретарі - Каніковського Б.А.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Національної поліції у м. Києві Оболонське управління поліції № 1085521 від 24.05.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 175-1 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16.01.2024 року він отримав повідомлення від свого обслуговуючого банку про арешт коштів на його рахунку. Для з`ясування обставин, використовуючи програмне забезпечення «ДІЯ» з`ясував, що відносно нього 09.01.2024 року відрито виконавче провадження № 73747574. Дане виконавче провадження було відкрито на підставі постанови Головного управління Національної поліції у м. Києві Оболонське управління поліції № 1085521 від 24.05.2023 року.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки жодного відношення до вищезгаданого адміністративного правопорушення немає. Вказане стало підставою для звернення до суду.

У січні 2024 року позивача ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 30.01.2024 року вищевказаний адміністративний позов за підсудністю надіслано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2024 року відкрито провадження та призначено розглядати справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.03.2024 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в повному обсязі, оскільки на позивача не було складено постанови серії ЕГА № 1085521.

01.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що згідно із адміністративного позову, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 24.05.2023 року о 12 год. 39 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 11-А, палив тютюнові вироби у забороненому законом місці, а саме біля зупинки громадського транспорту залізничної станції «Зеніт», чим порушив вимоги положень ч.1 ст.175-1 КУпАП, за що, на нього було складено постанову винесену інспектором Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітаном поліції Майстренко Євгеном Миколайовичем серії ЕГА № 1085521 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 175-1 КУпАП - куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Цей принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 2-3632/11, від 15.07.2019 у справі № 235/499/17, від 30.10.2019 у справі № 390/131/18, від 01.04.2020 у справі № 686/24003/18).

Це означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

Зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач оскаржує складену на нього протиправну постанову серії ЕГА № 1085521 від 24.05.2023р. Однак при дослідженні матеріалів справи, наданого відзиву від представника відповідача, Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст. 175-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн., згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1065521 від 24.05.2023 р.

Варто зазначити, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 47 ч.1 КАС України).

Будь-яких заяв про зміну підстав позову, тобто зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом, у відповідності зі ст. 47 ч.1 КАС України від позивача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ст. 9 ч.2 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з питанням визнання протиправною та скасування неіснуючої постанови складеного на нього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Матвєєва Ю.О.

30 квітня 2024 року