Рішення № 118731233, 18.04.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2452/23 Провадження № 2-а/304/5/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 304/2452/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8061520 від 02 листопада 2023 року,

У С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаною позовною заявою, яку мотивує тим, що 02 листопада 2023 року біля 09.00 год ранку рухався на транспортному засобі «Toyota Matrix», державний номер НОМЕР_1 . У населеному пункті Кінчеш його було зупинено працівником патрульної поліції, який представився як інспектор патрульної поліції капітан ОСОБА_2 . Підставою зупинки слугувало нібито порушення ним п. 9.8 Правил дорожнього руху, тобто не ввімкнення ближнього світла фар. Внаслідок розгляду адміністративної справи посадовою особою було складено постанову серії ЕАТ № 8061520, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. На його думку, вищевказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке. Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що посадовою особою відповідача були заповнені поля, де вказується загальна інформація про водія, дані про транспортний засіб, яким він керував, місце вчинення правопорушення та інша інформація, однак п. 7 «До постанови додається» не заповнений. Інші пункти постанови так само не містять жодної інформації про відомості щодо доручення до постанови про адміністративне правопорушення будь-яких доказів, а саме відеозапису, фото тощо. Отже, до оскаржуваної постанови посадовою особою відповідача не додані жодні докази, та як наслідок у справі відсутні докази, які б могли свідчити про порушення ним Правил дорожнього руху. Одночасно наголошує, що при розгляді справи його не було ознайомлено з жодними результатами фото або відео фіксації, де було б зафіксовано факт вчинення ним адміністративного правопорушення, що також підтверджує відсутність доказів по справі та протиправність винесеної постанови. Таким чином, обґрунтування його вини основане лише на одних даних сприйняття посадової особи відповідача, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення. Крім цього зазначає, що виникають питання щодо кваліфікації його дій посадовою особою відповідача. Так, у пункті «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» вказано «02.11.2023 09:23:51 / с. Кінчеш ТРАСА КИЇВ ЧОП 809 км. / водій керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом / чим порушив п. 9.8 ПДР Порушення вимог ПДР (З 01.10 по 01.05 на ТЗ поза населеним пунктом повинні бути ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар. Стаття, частина статті КУпАП: ст. 122 ч. 2». Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху дійсно передбачено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар. Даний пункт знаходиться в Розділі «9. Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху. Розділ 19 Правил присвячено питанню користування зовнішніми світловими приладами. Пункт 19.1 передбачає, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені відповідні світлові пристрої. Таким чином, з огляду на конструкцію ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами можлива виключно при початку руху чи зміні його напрямку, що виключається у розглянутій посадовою особою відповідача щодо нього справі. Вказана стаття не можу бути застосована й з огляду на те, що ймовірне правопорушення мало місце у світлу, а не темну пору доби. Тому дії, про які вказує посадова особа відповідача, не могли охоплюватись складом статті 122 КУпАП. Отже, навіть за умови доведення вчинення адміністративного правопорушення, що не було зроблено, його дії мали б бути кваліфіковані за ст. 125 КУпАП як інші порушення правил дорожнього руху. Санкція вказаної статті передбачає лише один вид стягнення попередження. З урахуванням положень винесеної постанови, а саме пункту 2, місцем її розгляду є село Кінчеш. Відповідно, мова йде про населений пункт. Місце вчинення правопорушення також вказано посадовою особою відповідача як населений пункт, а саме село Кінчеш, про що зазначено у п. 5 постанови. Таким чином, враховуючи зміст пункту 9.8 Правил дорожнього руху, який вимагає ввімкнення денних ходових вогнів (ближнього світла фар) поза населеними пунктами, не є зрозумілим, яким чином було встановлено наявність порушення Правил дорожнього руху посадовою особою відповідача. Одночасно наголошує на тому, що відповідно до положень ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на вищевикладене просить скасувати та визнати незаконною постанову серії ЕАТ № 8061520 від 02 листопада 2023 року про притягнення його до відповідальності, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2023 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у Перечинському районному суді Закарпатської області у судовій справі № 304/2452/23 (провадження №2-а/304/18/2023) визначено суддю Ганька І.І.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 08 листопада 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Чотирнадцятого листопада 2023 року до суду за допомогою системи «Електронний Суд» надійшов відзив представника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чубелки О.Ю. на позовну заяву, у якому остання просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серії ЕАТ №8061520 від 02 листопада 2023 року в повному обсязі. Покликається на те, що доданим до цього відзиву відеозаписом підтверджується, що позивач керував автомобілем без ввімкнення денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнього світла фар. Під час зупинки транспортного засобу, яким керував позивач та під час спілкування в подальшому з поліцейським позивач ОСОБА_1 повідомляє, що це не його автомобіль, а тому не знає, де вмикаються денні ходові вогні. Після цього поліцейський показує, де вмикаються денні ходові вогні. Тобто відеодоказ повністю підтверджує факт вчинення правопорушення та не заперечується позивачем. Звертає увагу на те, що ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів. В ч. 2 ст. 122 КУпАП чітко прописано користування зовнішніми світловими приладами. Статтею 125 КУпАП передбачена відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу. Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та попереджувальним сигналом (в розумінні п. 9.1 ПДР України) та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог 9.8 ПДР України передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно з п. 9.1 ПДР України попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору. Згідно з п. 9.8 ПДР України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Отже, подія вчинення правопорушення ОСОБА_1 була виявлена 02 листопада 2023 року, тому підпадає під період, за яким водії транспортних засобі поза населеними пунктами повинні вмикати денні ходові вогні на транспортних засобах. Згідно з п. 1.10 ПДР України денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби. Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів. Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом, та у разі його не ввімкнення на механічному транспортному засобі поза населеним пунктом з 1 жовтня по 1 травня, відповідно до вимог ПДР України передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами відтак, твердження позивача про безпідставність застосування даної норми є необґрунтованим. Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 травня 2018 року по справі № 726/786/17 та від 07 лютого 2018 року по справі № 285/1619/17, де вказано, що за аналогічне правопорушення передбачена відповідальність сам за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а не ст. 125 КУпАП. Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР. А тому поліцейським було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕАТ № 8061520 від 02 листопада 2023 року та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Звертає увагу на те, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставним, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Шістнадцятого листопада 2023 року до суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, з якого вбачається, що доданий відеозапис з нагрудної камери не є належним та допустимим доказом, оскільки жодної вказівки про нього немає в самій оскаржуваній постанові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17 та від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17. За правилами, які встановлені відповідною Інструкцією, у відповідній графі «До постанови додається» посадова особа відповідача мала вказати точні ідентифікуючі дані пристрою, на який зафіксовано правопорушення, що включає повну назву пристрою, його унікальний номер, номер картки пам`яті. Однак у оскаржуваній постанові відповідний пункт є пустим, що не заперечується відповідачем у відзиві. Також немає вказівки про пристрій у жодній іншій частині постанови. Крім цього звертає увагу на те, що відповідно до п. 9.1 ПДР України увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом. Таким чином увімкнене ближнє світло фар у світлу пору доби слід розуміти саме як попереджувальний сигнал. Позиції Верховного Суду, на які посилається відповідач, не є належними до застосування, оскільки з аналізу їх змісту вбачається, що у справах не підіймалося питання про кваліфікацію дій позивача. У рішеннях мова йшла про належність доказів, що прямо випливає з викладених вимог позивача. Станом на сьогодні позиції Верховного Суду, яка б підтверджувала доводи відповідача щодо кваліфікації за ст. 122 КУпАП не існує. Отже, посилання на судові рішення Верховного Суду є хибним. Крім цього, у оскаржуваній постанові посадовою особою відповідача чітко зазначено, що місцем вчинення правопорушення та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення є село Кінчеш, тобто мова йде про населений пункт. Таким чином, враховуючи зміст пункту 9.8 ПДР України, який вимагає ввімкнення денних ходових вогнів (ближнього світла фар) поза населеними пунктами, не є зрозумілим, яким чином було встановлено наявність порушення Правил дорожнього руху посадовою особою відповідача. Даний аргумент жодним чином не оскаржується та не коментується відповідачем.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд встановив, що 02 листопада 2023 року інспектором відділу поліції № 1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Свидою Віталієм Андрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8061520, згідно якої цього ж дня о 09.23 год у с. Кінчеш на 809 км траси Київ Чоп ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Matrix» НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР Порушення вимог ПДР (з 01.10 по 01.05 на ТЗ поза населен. пункт. повинні бути ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар), внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн (а. с. 19-20).

Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 9.8 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Разом з цим, як вбачається з оскаржуваної постанови, чітко встановити місце вчинення правопорушення неможливо, оскільки таке одночасно зазначено як «село Кінчеш траса Київ Чоп 809 км», так і «поза населеним пунктом» (а. с. 19-20).

Встановити місце вчинення правопорушення із наданого відповідачем відеозапису з бодікамери поліцейського теж не представляється можливим, оскільки такий відеозапис не є належним доказом з огляду на те, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено цей відеозапис.

Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 524/1284/17.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП відповідачем не надано.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Таким чином, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення чітко не встановлено місце вчинення правопорушення, така не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, а будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять, тому суд вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню з одночасним надісланням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Суд наголошує, що не вправі самостійно доповнювати чи змінювати, на шкоду особі фабулу адміністративного правопорушення, викладену у постанові поліцейського; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 5, 19, 20, 73-74, 77-78, 80 ч. 9, 90, 159 ч. 4, 194, 229, 241-246, 268, 286 КАС України, ст. ст. 122, 222, 251, 258, 283, 288 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8061520 від 02 листопада 2023 року задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8061520, винесену інспектором відділу поліції № 1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Свидою Віталієм Андрійовичем 02 листопада 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн 00 коп скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу відділу поліції № 1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 286 КАС України, подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 40108913; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13.

Головуючий:Ганько І. І.