Ухвала суду № 11868747, 26.10.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 4797 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Кочева І.В.

Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Осоцького І.І.,

суддів: Давискиби Н.Ф.,

Мануйлова Ю.С.,

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3

на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Бесараб А.О., Орган опіки та піклування Дніпрорудненської міської ради Запорізької області, Служба у справах дітей Василівської РДА, Сектор групи у справах ГІРФО Василівського РВ, ГУМВС України в Запорізькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА :

В квітні 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Бесараб А.О., Орган опіки та піклування Дніпрорудненської міської ради Запорізької області, Служба у справах дітей Василівської РДА, Сектор групи у справах ГІРФО Василівського РВ, ГУМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації внаслідок не виконання ним умов кредитного договору № ZPDNGK 00002142 від 20 квітня 2006 року в сумі 169110 грн. 66 коп. .

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPDNGK 00002142 від 20.04.2006 року в сумі 169110 грн. 66 коп. - звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру загальною площею 80,6 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Бесараб А.О. шляхом продажу вказаної квартири ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з передачею ПАТ КА «Приватбанк» в управління предмета іпотеки до його реалізації. Встановити початкову ціну реалізації ПАТ КБ «Приватбанком» вказаної квартири в розмірі не менше ринкової вартості. Кошти отримані від реалізації вказаної квартири спрямувати на р\р 29092829003111 Приватбанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 1811 грн. 11 коп.

ПАТ КБ «Приватбанком» звернулось до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що договором іпотеки між сторонами від 20.04.2006 року забезпечено виконання зобовязання відповідачем ОСОБА_3 перед Банком за кредитний договір № ZPDNGK 00002142 від 20 квітня 2006 року в сумі 169110 грн. 66 коп.. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира житловою площею 45,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки відповідач взяті на себе зобовязань за кредитним договором не виконує належним чином, борг не повертає, тому іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу в частині, встановленій іпотечним договором та за правилами, встановленими ст.ст.7,12,33 Закону України «Про іпотеку», звернув стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру.

За змістом ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

При вирішенні питання про виселення відповідача та членів його сім»ї з квартири, яка є предметом іпотеки із зняттям їх з реєстрації, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене положення закону не зобовязує суд виносити рішення про обовязкове виселення мешканців квартири, оскільки вони є передчасними і правомірно в цій частині відмовив у задоволенні позову. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Судом встановлено, що у квартирі, яка є предметом іпотеки фактично мешкають та зареєстровані: відповідач та члени його сім»ї дружина ОСОБА_4, та діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Відповідно до ст. 17 Закону України »Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Із матеріалів справи видно, що діти відповідача майнових прав щодо забезпеченого договором іпотеки квартирою не мають, а тому для укладання договору іпотеки, дозвіл органу опіки і піклування законом не вимагається.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», який вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, оскільки укладений між сторонами договір іпотеки за своєю природою є способом забезпечення виконання зобовязання, а не угодою щодо розпорядження майном.

Інші наведені в апеляційних скаргах доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає вимогам ст.213,214 ЦПК України, і підстав для його скасування колегія суддів не знайшла.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :