Рішення № 118683846, 18.04.2024, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/3569/20

Провадження № 2/535/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Шолудько А.В., за участю секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу № 619/3569/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до відповідачів про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» матеріальної шкоди у розмірі 176858,28 грн та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн; та про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 32 352,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 27.11.2018 о 12 год. 20 хв ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «BMW Х5» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі Харків - Щербаківка, де, не обравши безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем «VW Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, після чого автомобілі отримали пошкодження та була заподіяна матеріальна шкода. 26.02.2020 постановою Дергачівського районного суду Харківської області, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу «BMW Х5» реєстраційний номер НОМЕР_3 , було застраховано у ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору № АМ/3435640 від 14.07.2018. Згідно з висновком експертного дослідження № 016-03 (Д)/19 від 26.04.2019 виконаного судовим експертом Півень В.В., вартість відновлювального ремонту відповідно до ремонтної калькуляції № 14201 від 27.11.2018, що є додатком до Висновку експертного дослідження, становить 176858,28 грн. Відповідач ОСОБА_2 06.12.2018 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» із заявою про настання страхового випадку. 15.12.2018 позивач ОСОБА_1 також надіслав до ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» повідомлення про настання випадку та заяву про виплату страхового відшкодування. Страховик ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» відмовив ОСОБА_1 у здійснені страхового відшкодування, що підтверджується листом за вих. № 01-04-14201 від 01.07.2019 щодо прийняття рішення про відмову у здійснені страхового відшкодування. Позивач вважає, що ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» прийняла незаконне та необґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та просить стягти пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 15.03.2019 по 15.06.2019, яка складає 32352 грн 34 коп.

В обґрунтування заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає негативних наслідках, спричинених ДТП, як безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення, так і після нього, до яких належить нервовий стрес, який позивач пережив під час наїзду та завданих пошкоджень його транспортному засобу. Відмова відповідача ПрАТ «Страхової компанії «Еталон»» у здійсненні страхового відшкодування, призвела до необхідності звернення до фахівців в галузі права, для надання роз`яснень стосовно даної справи, збирання необхідних документів для складання позовної заяви, що призвело до додаткових витрат часу для захисту інтересів позивача - позивач нервує з приводу поновлення порушеного права в результаті неправомірних дій відповідачів. Пошкодженням автомобіля спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситися, втратив спокій та сон. Після ДТП позивачу та його родині довелося використовувати громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні, багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування власним автотранспортом, довелося відкласти, а від деяких відмовитись, що спричинило проблеми з роботою. Розмір заподіяної моральної шкоди оцінює в 50000,00 грн.

Позивач просить стягти солідарно з відповідачів понесені ним судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.

Крім того, позивач ОСОБА_1 31.07.2020 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (т.1 а.с.35-39).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.08.2020 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна, а саме: земельної ділянки площею 0,075 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 6325157900:00:005:0192; будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.41-42, 51-52, 64-66).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.08.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.45).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (т.1 а.с.56).

04.09.2020 ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», у строк, визначений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.08.2021, подано до суду відзив на позов (т.1 а.с.73-96), у якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав.

З метою з`ясування дійсних причин та обставин заявленої події, ПрАТ «СК «Еталон» було замовлено проведення експертного транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яке було доручено судовому експерту. За результатом проведеного транспортно-трасологічного дослідження експертом встановлено, що обставини події, викладені в повідомленні про настання випадку від потерпілого ОСОБА_1 та заяві про настання страхового випадку від водія страхувальника ОСОБА_2 , щодо механізму спричинення всього комплексу механічних пошкоджень автомобіля VW Transporter, д/н НОМЕР_4 , внаслідок зіткнення з передньою частиною автомобіля BMW X5, д/н НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку та потрапив в занос, розвернувшись поперек проїзної частини, є технічно неспроможними, оскільки об`єм деформацій в передній частині кузова автомобіля BMW-Х5 не відповідає об`єму деформацій лівого борту автомобіля VW Transporter, напрямок деформацій деталей передка кузова автомобіля BMW-X5 не збігається із заявленим механізмом, переміщення відносно нього автомобіля VW Transporter, а післяконтактне переміщення автомобіля BMW-X5 не відповідає наданому обома водіями схематичному зображенню пригоди. Крім того, на автомобілі VW Transporter відсутня фарба червоного кольору, нашарування якої маються на деформованих ділянках капоту автомобіля BMW. Крім того, позивачем не надано висновку експертного дослідження згідно з яким вартістю відновлювального ремонту становить 176858,28 грн. ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» разом з ОСОБА_2 не можуть бути солідарним відповідачами, оскільки відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Згідно зі ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами 2 і «г» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. У позовній заяві не міститься жодної інформації, що позивач зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, а тому не має законних підстав для задоволення вимоги, щодо стягнення моральної шкоди. Штрафні санкції позивач розраховує з 15.03.2019 до 01.07.2020. Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 17000 грн, однак не долучає до позовної заяви жодного доказу на підтвердження понесених витрат (т.1 а.с.73-96).

Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 15.11.2022, справа № 619/3569/20 передана головуючому судді Шолудько А.В. (т.1 а.с 223).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2023 справа № 619/3569/20 прийнята до провадження зі стадії розгляду справи по суті (т.1 а.с.224).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07.08.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про направлення справи для подальшого розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова (т.1 а.с.241-242).

Згідно з ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 12.02.2024 встановлено, що ряд копій доказів, доданих позивачем до позовної заяви та на які він посилається як на підставу своїх вимог, виготовлені неякісно, що унеможливлює об`єктивний розгляд справи та дослідження судом наданих доказів у повному обсязі. У зв`язку з чим постановлено ухвалу про витребування у позивача ОСОБА_1 оригіналів копій доказів, наданих ним до позовної заяви до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення матеріальної та моральної шкоди (т.2 а.с. 40).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав (т. 2 а.с. 44, 52).

Представники позивача - адвокат Клімов Олександр Миколайович, який діє на підставі ордера ХВ № 538 від 01.10.2020 (т. 1 а.с. 101, 102) та адвокат Клімов Микола Пимонович, який діє на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АА № 10000001 (т. 2 а.с. 60) у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили (т.2 а.с. 46, 59). 17.04.2024 представник позивача - адвокат Клімов М.П. подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, згоден на ухвалення заочного рішення (т.2 а.с. 64).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений в порядку п. 3, 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав (т.1 а.с.236-238; т. 2 а.с. 45, 50, 53-56, 57).

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Білик Андрій Васильович, який діє на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1094221 (т.1 а.с.221) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав (т. 2 а.с. 43, 58).

Представник відповідача ПрАТ «СК «Еталон» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав (т. 2 а.с. 47).

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 26.02.2020 у справі про адміністративне правопорушення №619/272/20 стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, судом встановлено, що 27.11.2018 о 12 год. 20 хв на автодорозі Харків-Щербаківка ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом БМВ реєстраційний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження та заподіяно матеріалі збитки, чим порушив п. 12.1. ПДР України. Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із застосуванням строків давності адміністративного стягнення (т.1 а.с.7).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28.03.2023 постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26.02.2020 змінено. Резолютивну частину постанови судді Дергачівського районного суду Харківської області викладено у наступній редакції, а саме: провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В іншій частині постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26.02.2020 залишено без змін (т. 2 а.с.33-35).

Транспортний засіб Volkswagen Transporter реєстраційний номер НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 23, 24)

Транспортний засіб BMW реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 28).

Відповідно до поліса АМ №3435640 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована 13.07.2018 в ПрАТ «СК «Еталон». Повністю зміст документа встановити неможливо у зв`язку із низькою якістю наданої копії (т.1 а.с. 22).

15.12.2018 до ПрАТ «СК "Еталон" звернувся ОСОБА_1 із повідомленням про настання випадку - ДТП, яка відбулася 27.11.2018 (т.1 а.с. 29).

Згідно з повідомленням заступника начальника Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (лист №3310/41/37/02-2019 від 08.04.2019) на запит ПрАТ «СК «Еталон» - відомості щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.11.2018 та зареєстрована в ЖЕО Дергачівського ВП ГУНП Харківської області № 12517 від 27.11.2018 не внесені до підсистеми ІС «ДТП» (т. 1 а.с. 20).

Листом № 01-04-1420 від 01.07.2019 ПрАТ «СК "Еталон" повідомило ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі ст. 26 Закону України "Про страхування" - подання заявником завідомо неправдивих відомостей, оскільки згідно з висновком транспортно-трасологічного дослідження, проведеного експертом, обставини події, викладені в повідомленні від потерпілого ОСОБА_1 та страхувальника ОСОБА_2 щодо механізму спричинення всього комплексу механічних пошкоджень є технічно неспроможним. Об`єм деформації автомобіля BMW не відповідає об`єму деформацій автомобіля Volkswagen Transporter, напрямок деформацій не збігається із заявленим переміщенням автомобілів, після контактне переміщення автомобіля BMW не відповідає наданому схематичному зображенню пригоди. Крім того на автомобілі Volkswagen Transporter відсутнє нашарування фарби червоного кольору, які маються на деформованих ділянках капоту автомобіля BMW. Крім того, відповідно до бази даних Національної поліції «ДТП» інформація про вказану подію не зареєстрована, протокол на водія забезпеченого транспортного засобу не складався, рішення суду відсутнє (т.1 а.с. 20-21).

Відповідно до висновку експертного дослідження № 016-03(Д)/19 від 26.04.2019, за результатами проведення транспортно-трасологічного дослідження обставин і механізму утворення пошкоджень автомобіля VW Transporter, д/н НОМЕР_4 внаслідок зіткнення з автомобілем BMW X5, д/н НОМЕР_3 судовим експертом ОСОБА_3 (свідоцтво № 1757 від 20.11.2015), встановлено, що враховуючи розташування та локалізацію отриманих автомобілями механічних пошкоджень, найбільш інтенсивний контакт між ними мав відбуватися за ударним блокувальним механізмом взаємодії між переднім бампером автомобіля BMW по всій його ширині та панеллю лівого борту кузова автомобіля VW Transporter на ділянці між його лівими колесами. При цьому, зважаючи на глибину деформацій кузова автомобіля VW Transporter металевий підсилювач переднього бамперу автомобіля BMW мав сприймати інтенсивні ударні навантаження по всій своїй площині і, відповідно, його корпус на всій протяжності мав бути деформований в бік моторного відсіку; натомість, незначні деформації маються лише в районі його лівого кута. Крім того, за заявленими обставинами пригоди під час зіткнення автомобіль VW Transporter мав переміщуватися на швидкості справа наліво відносно передньої частини автомобіля BMW, що, під час щільної контактної взаємодії між автомобілями, мало б спричинити зміщення деформованих деталей передка кузова останнього, зокрема капоту, з місця конструктивного положення вліво, що не відповідає дійсним пошкодженням. Переміщення автомобіля VW Transporter на швидкості справа наліво відносно передньої частини автомобіля BMW з технічної точки зору мало б спричинити розвертання останнього проти ходу годинникової стрілки (по напрямку руху автомобіля VW Transporter), що не відповідає наданому обома водіями схематичному зображенню пригоди в заяві та повідомленні про її настання. На автомобілі VW Transporter немає також фарби червоного кольору, нашарування якої маються на деформованих ділянках капоту автомобіля BMW. Вказані невідповідності з технічної точки зору є суттєвими і достатніми для висновку, щодо невідповідності заявлених водіями обставин пригоди. Виходячи з вищевикладеного дослідження експерт дійшов висновку, що обставини події, викладені в повідомленні про настання випадку від потерпілого ОСОБА_1 та заяві про настання страхового випадку від водія страхувальника ОСОБА_2 , щодо механізму спричинення всього комплексу механічних пошкоджень автомобіля VW Transporter, д/н НОМЕР_2 внаслідок зіткнення з передньою частиною автомобіля BMW X5, д/н НОМЕР_7 , який рухався в зустрічному напрямку та потрапив в занос, розвернувшись поперек проїзної частини, є технічно неспроможними, оскільки об`єм деформацій в передній частині кузова автомобіля BMW X5 не відповідає об`єму деформацій лівого борту автомобіля VW Transporter, напрямок деформацій деталей передка кузова автомобіля ВMW - X5 не збігається із заявленим механізмом переміщення відносно нього автомобіля VW Transporter, а післяконтактне переміщення автомобіля BMW X5 не відповідає наданому обома водіями схематичному зображенню пригоди. Крім того, на автомобілі VW Transporter відсутня фарба червоного кольору, нашарування якої маються на деформованих ділянках капоту автомобіля BMW. За динамікою утворення та зовнішніми слідами ознак пошкоджень досліджуваного автомобіля BMW X5 НОМЕР_3 експерт дійшов висновку, що до його передньої частини було прикладено зовнішнє деформуюче навантаження ударного блокувального характеру спрямоване вздовж його поздовжньої осі спереду назад по ходу руху. При цьому, основне деформуюче навантаження було прикладено дещо вище металевого підсилювача переднього бамперу і слідоутворюючий об`єкт мав складну геометричну будову, оскільки найбільш суттєві деформації розташовані в правій частині капоту, на ділянці дещо лівіше від центру автомобіля та в районі лівого кута підсилювача переднього бампера. Крім того, слідоутворюючий об`єкт був пофарбований в червоний колір, на вказують нашарування відповідної фарби, зосереджені в місцях деформації капоту досліджуваного автомобіля BMW.

За результатами проведеного дослідження судовим експертом Півнем В.В. зроблено висновок, що обставини події, викладені в повідомленні про настання випадку від потерпілого ОСОБА_1 та заяві про настання страхового випадку від водія страхувальника ОСОБА_2 , щодо механізму спричинення всього комплексу механічних пошкоджень автомобіля VW Transporter, д/н НОМЕР_4 внаслідок зіткнення з передньою частиною автомобіля BMW X5, д/н НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку та потрапив в занос, розвернувшись поперек проїзної частини, є технічно неспроможними, оскільки об`єм деформацій в передній частині кузова автомобіля BMW Х5 не відповідає об`єму деформацій лівого борту автомобіля VW Transporter, напрямок деформацій деталей передка кузова автомобіля BMW X5 не збігається із заявленим механізмом переміщення відносно нього автомобіля VW Transporter, а післяконтактне переміщення автомобіля BMW X5 не відповідає наданому обома водіями схематичному зображенню пригоди. Крім того, на автомобілі VW Transporter відсутня фарба червоного кольору, нашарування якої маються на деформованих ділянках капоту автомобіля BMW (т.1 а.с.10-17).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1ч.1 ст.1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У пункті 22. 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що моральна шкода (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується страховиком потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 12.1 цього ж Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положенням пункту 34. 2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із пунктом 34. 3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 цього ж Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктами 36.1 та 36.2 ст. 36 вказаного Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов`язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку - ДТП.

При цьому зазначений закон встановлює як підстави відшкодування шкоди і відмови страховика у такому відшкодуванні, так і процедури, за якими така шкода відшкодовується.

Відповідно до цього Закону та статті 13 ЦК України сторони повинні діяти добросовісно, не порушуючи права інших осіб - учасників цих правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) ВП ВС № 760/15471/15-ц 03 жовтня 2018 року (такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц).

На підтвердження розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем надано: «ремонтну калькуляцію» від 27.11.2018, відповідно до якої загальна вартість ремонту автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 176858,28 грн; «Бюлетень авто товарознавця» № 103 за жовтень 2018, відповідно до якого ціна продажу автомобіля VW Transporter 2002 року випуску, із пробігом 483,1 тис. км - 143120 грн, ціна пропозиції - 154000 грн; роздруківку сторінки сайту РСТ із параметрами пошуку автомобіля VW Transporter із цінами пропозиції на нього (т.1 а.с.17, 18-19, 25).

Вказані докази, на думку суду, є недостатніми, оскільки в ремонтній калькуляції та в інших документах, наданих позивачем відсутня оцінка розміру шкоди завданої власнику транспортного засобу VW Transporter внаслідок ДТП, не визначено коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, не визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, а також взагалі відсутня інформація ким проведено ремонтну калькуляцію. Таким чином, на підставі вказаних докозів суд не має можливості встановити дійсний розмір шкоди, завданий позивачу, та визначити розмір відшкодування який необхідно стягти із кожного відповідача - ПрАТ «Страхової компанії «Еталон» та ОСОБА_2 .

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди (постанова ВС Україна від 03.12.2019 у справі № 686/26653/18).

На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи судом встановлено, що 27.11.2018 на автодорозі Харків - Щербаківка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2 , який керував, транспортним засобом «BMW Х5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та водія транспорного засобу «VW Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Позивачем не надано жодних доказів на спростування висновку судового експерта ОСОБА_3 , згідно із яким обставини події, викладені в повідомленнях про настання випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо механізму спричинення всього комплексу механічних пошкоджень автомобіля VW Transporter, д/н НОМЕР_4 внаслідок зіткнення з передньою частиною автомобіля BMW X5, д/н НОМЕР_3 , є технічно неспроможними, оскільки об`єм деформацій в передній частині кузова автомобіля BMW Х5 не відповідає об`єму деформацій лівого борту автомобіля VW Transporter, напрямок деформацій деталей передка кузова автомобіля BMW X5 не збігається із заявленим механізмом переміщення відносно нього автомобіля VW Transporter, а післяконтактне переміщення автомобіля BMW X5 не відповідає наданому обома водіями схематичному зображенню пригоди. Крім того, на автомобілі VW Transporter відсутня фарба червоного кольору, нашарування якої маються на деформованих ділянках капоту автомобіля BMW. Отже, позивачем не надано достатніх доказів, що пошкодженням його транспортного засобу сталось внаслідок зіткнення його транспортного засобу із транспортним засобом відповідача, тобто не доведено причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , внаслідок порушення ним правил дорожнього руху та збитками завданими позивачу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 36.2 Закону України «Про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів» у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, страховик має право прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996, в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Суд звертає увагу на те, що до позовної заяви позивачем надано копії таких документів: заяву про настання страхового випадку (т.1 а.с. 27), акт огляду транспортного засобу (т.1 а.с 26), заяву про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с. 30), акт огляду транспортного засобу І та акт огляду транспортного засобу ІІ (т.1 а.с. 30-32), зміст яких встановити немає можливості через погану якість, що унеможливлює об`єктивний розгляд справи та дослідження судом наданих доказів у повному обсязі. 12.02.2024 судом постановлено ухвалу про витребування у позивача ОСОБА_1 оригінали копій доказів наданих ним до позовної заяви до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка залишилась без виконання.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 2 статті 13 цього ж Кодексу встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; відповідно до ст. 79 достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; згідно з ч. 1, 2 ст. 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1, 6, 7, статті 81 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище, оскільки позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами, що збитки внаслідок пошкодження транспортного засобу спричинені винними діями відповідача ОСОБА_2 , а також розмір завданої йому шкоди - у задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 176858,28 грн необхідно відмовити.

Всі інші позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 32352,34 грн та стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн - є похідними від першої позовної вимоги.

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні основної позовної вимоги, а саме у відшкодуванні матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку із недоведеністю - у задоволенні інших вимог, як похідних від основних, позивачу також слід відмовити.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

У позовній заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» витрат на правову допомогу в розмірі 17000,00 грн. При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1760,00 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки судом відмовлено в задоволення позовних вимог, судові витрати позивачу не відшкодовуються. Відповідачами про понесення судових витрат не повідомлялося.

Відповідно до частин 9, 10 статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення у повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.08.2020.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 80, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 158, 259, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» матеріальної шкоди у розмірі 176858,28 грн (сто сімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят вісім гривень 28 копійок), моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок); стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 32352,34 грн (тридцять дві тисячі триста п`ятдесят дві гривні 34 копійки) - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати позивачу не присуджуються.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.08.2020.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.08.2020, зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 33-б, під`їзд 2, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 20080515.

Повне судове рішення складено 29.04.2024.

Суддя А.В. Шолудько