Рішення № 118683841, 25.04.2024, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/3276/21

Провадження № 2/535/77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської областіу складіголовуючого суддіМальцева С.О.,за участю секретаря судового засідання представника позивача (дистанційно) відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 619/3276/21

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»;

відповідач: ОСОБА_3 ;

розглянув в спрощеному позовному провадженні позовну заяву про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,

Стислий виклад позиції позивача.

06 липня 2021 року ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» звернулися до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 , в якому просили стягнути з ОСОБА_3 на їх користь суму основного боргу в розмірі 18113,50 грн, 3% річних в розмірі 1077,49 грн та інфляційні витрати в розмірі 1451,83 грн. В обґрунтування позову вказало, що за даними Оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_3 . Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_3 не систематичними сплатами підтверджує споживання послуги з газопостачання та приєднання до умов типового договору. Внаслідок систематичного нехтування боржником своїх обов`язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилася заборгованість за період з листопада 2018 року по січень 2021 року включно, яка склала 18113,50 грн. Таким чином, у зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ позивачем нараховані 3% річних 1077,49 грн та інфляційних втрат 1451,83 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

22 липня 2021 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської Полтавської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 17.11.2022 року справа №619/3276/21 передана головуючому судді Мальцеву С.О.

12 січня 2023 року ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області було прийнято позовну заяву до свого провадження.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнача частково, заперечувала проти стягнення заборгованості за період, коли було відсутнє газопостачання до моменту встановлення лічильника.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Щодо заперечення відповідача проти стягнення заборгованості за період, коли було відсутнє газопостачання до моменту встановлення лічильника, пояснив, що для споживачів без лічильників газу заборгованість розраховують за середнім обсягом споживання газу за попередні місяці. Щодо наданих квитанцій про часткову оплату за спожитий газ відповідачкою, представник позивача зазначив, що в суму заборгованості враховані суми оплати по квитанціям.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно довідки про заборгованість за природний газ перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за особовим рахунком № НОМЕР_1 , сума заборгованості становить 18113,50 грн, 3% річних в розмірі -1077,49 грн, інфляційних витрат в розмірі 1451,83 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, згідно Постанови № 1588 від 21.05.2015 (переоформлена на безстрокову Постановою № 2283 від 08.09.2015), та з 11.05.2017 - згідно Постанови № 633 від 11.05.2017 (виданої на постачання природного газу на території України).

На ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання Природного газу населенню Харківської області згідно Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затверджено Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015, з 01.04.2017 - відповідно до Постанови КМУ № 187 від 22.03.2017, з 01.11.2018 - відповідно до Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» надає послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3

Об`єкт побутового споживача - це територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування). Побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Операторами ГРМ) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (надалі - Правила постачання природного газу) на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу".

Відповідно до розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Типовий договір постачання природного газу з побутовим споживачем затверджено постановою НКРЕКП від 01.12.2015 року № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», яка набрала чинності з 01.12.2015 року. Його було офіційно опубліковано в газеті «Слобідський край» № 156 від 31.12.2015, та розміщений на офіційному сайті Товариства.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 Типового договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов`язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідно до п. 4 розділу III Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2020 року (справа № 628/3489/18, провадження № 61-16876св19).

Відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ».

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 7 до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно частини 1 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» відповідно до ліцензії надає послуги з постачання природного газу на території Харківської області.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу газорозподільним систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів до газорозподільної мережі для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.

Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою типового розподілу природного газу.

Згідно п. 7 гл. 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь - яких дій які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви - приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та /або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно п. 1 глава З Розділу 11 Кодексу ГРС, якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до ст. 322 ЦК власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається за адресою: : АДРЕСА_2 відкрито на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно довідки про заборгованість за природний газ перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за особовим рахунком № НОМЕР_1 , сума заборгованості становить 18113,50 грн, 3% річних в розмірі -1077,49 грн, інфляційних витрат в розмірі 1451,83 грн.

Судом встановлено, що квитанції про оплату послуг з газопостачання, які були надані до суду ОСОБА_3 , були враховані в заборгованість, яка підтверджується довідкою про заборгованість за природний газ за о/р № НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що стягнення заборгованості за період, коли було відсутнє газопостачання до моменту встановлення лічильника, розраховувалось за середнім обсягом споживання газу за попередці місяці. У разі незгоди, ОСОБА_3 не була позбавлена можливості оскаржити в суді даний факт.

Щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статею 530 ЦК України вбачається, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем ОСОБА_4 на даний час заборгованість за природний газ не сплачена.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Тобто при вирішенні спірних правовідносин діє принцип презумпції винуватості боржника, який не надав суду об`єктивних і переконливих доказів про відсутність своєї вини у виникненні спірної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» заборгованість за послуги газопостачання у розмірі 18113,50 грн, 3% річних в розмірі -1077,49 грн, інфляційних витрат в розмірі 1451,83 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідачем на надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження погашення заборгованості.

Отже, суд з урахуванням усіх обставин справи, вважає доведеним вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги газопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» суму основного боргу в розмірі 18113,50 грн (вісімнадцять тисяч сто тринадцять гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», юридична адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код ЄДРПОУ: 39590621;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення буде складено 29.04.2024.

Суддя С.О.Мальцев