Рішення № 118675114, 29.04.2024, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. Справа153/464/24

Провадження2/153/106/24-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №3300172 від 07.05.2021 в розмірі 86680 (вісімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень та судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 07.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №3300172. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на сайті https://miloan.ua/. ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердила прийняття умов кредитного договору №3300172 від 07.05.2021. Таким чином відповідач уклала договір про споживчий кредит №3300172 від 07.05.2021 з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000 гривень.

13.09.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором №3300172 від 07.05.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», і відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 86680 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20000 гривень; заборгованість за відсотками становить 65280 гривень; заборгованість за комісійними винагородами становить 1400 гривень; заборгованість за пенею становить 0 гривень.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №3300172 від 07.05.2021. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.04.2024 судовий розгляд справи призначено на 29 квітня 2024 року о 10 годині 00 хвилин, з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст.ст.128, 130 ЦПК України.

Представник позивачаТОВ «ДІДЖИФІНАНС» всудове засіданнярозгляду справипо сутів порядкуспрощеного провадженняне з`явився.В прохальнійчастині позовноїзаяви представникпозивача просивсправу розглядсправи провестибез участіїх представника,не заперечуєпроти ухваленнязаочного рішенняна підставінаявних усправі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив суду не подала, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло.

Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Представник третої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «МІЛОАН» в судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи ТОВ «МІЛОАН» повідомлялось належним чином.

Відповідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.

07.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3300172. Сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн у валюті: українські гривні, кредит надається строком на 30 днів з 07.05.2021, терміном (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) є 06.06.2021 (пункти 1.2 - 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5.1-1.7 договору комісія за надання кредиту становить 1400,00 грн, яка нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом становлять 5280,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №3300172 від 07.05.2021, який містить графік платежів за договором про споживчий кредит, відповідно до якого: визначено дату платежу 06.06.2021; кредит 20000 гривень; комісія за надання кредиту - 1400 гривень; проценти 5280 гривень; разом 26680 гривень (а.с.27).

Згідно з додатком № 2 до договору про споживчий кредит №3300172 від 07.05.2021, який містить паспорт споживчого кредиту №3300172 від 07.05.2021, сторони погодили наступні умови: сума кредиту 20000 гривень, строк кредитування 15 днів, мета отримання задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб надання переказу на картковий рахунок, процентна ставка 2.50 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3 договору, стандартна (базова) ставка 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування, вказаного в п.1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 договору, тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом згідно п. 1.3 договору (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 530.00 грн. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку №1 (а.с. 27 зворот).

Згідно з платіжним доручення №45636036 від 07.05.2021 на картку ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 20000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору №3300172 (а.с.8).

Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (позивача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч.ч.1, 2 ст.207, п.2 ч.1 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному частиною 12 статті 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до пункту 6 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Водночас договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідач шляхом введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ "МІОЛАН" прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ "МІОЛАН" отримало персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використало їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісії та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

ОСОБА_1 , підписавши вказаний договір, надала згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІОЛАН» (клієнт), укладено договір відступлення прав вимоги №07Т (із додатками), відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. (а.с.37-39).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3300172 від 07.05.2024, загальна сума заборгованості 86680 гривень, з якої сума заборгованості за тілом 20000 гривень, сума заборгованості за відсотками 65280 гривень, сума заборгованості за комісією 1400 гривень (а.с.16).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, у позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору відступлення прав вимоги №07Т від 13.09.2021, укладеного між первісним кредитодавцем ТОВ «МІОЛАН», як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що він має право звертатись до суду з позовом.

Доказів про визнання договору факторингу №07Т від 13.09.2021 недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «МІОЛАН», ні на рахунки позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що ТОВ «МІОЛАН» повністю виконало свої зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувало на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 20000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №45636036 від 07.05.2021 (а.с.8).

Досліджуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 3300172 від 07.05.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3300172 від 07.05.2021 заборгованість відповідача складається також із заборгованості за процентами в розмірі 65280 гривень, за період з 13.09.2021 по 20.02.2024 (а.с.17).

Пункту 1.5.2 кредитного договору №3300172 від 07.05.2021 передбачено, що проценти за користування кредитом: 5280 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першоїстатті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першоїстатті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як вказувалося вище, відповідно до пункту 1.4 кредитного договору №3300172 від 07 травня 2021 року термін повернення кредиту визначено 06 червня 2021 року.

В пункті 2 додатку № 1 «Графік розрахунків» до кредитного договору №3300172 від 07 травня 2021 року вказано, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазначених у графіку розрахунку у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та/або продовженням строку повернення кредиту, позичальник доручає Товариству самостійно оновити графік розрахунків, шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані Графіку в особистому кабінеті позичальника.

Проте, позивачем не надано суду доказів щодо продовження строку кредитного договору №3300172 від 07 травня 2021 року у відповідності до пункту 2.3.1 договору, зміни процентної ставки чи оновлення Графіку розрахунків, які б передбачали сплату відповідачем процентів у розмірі 65280 грн.

Позивачем взагалі до позовної заяви не долучено детального розрахунку нарахування прострочених процентів у розмірі 65280 грн., у позовній заяві не обгрунтовано відповідно до яких саме умов договору їх нараховано.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, нарахованих в межах строку кредитування в період з 07 травня 2021 року по 06 червня 2021 року в розмірі 5280 грн., що відповідає положенням якстатті 1048 ЦК України та пункту 1.5.2 кредитного договору №3300172 від 07 травня 2021 року та додатку № 1 «Графік розрахунків» до вказаного кредитного договору.

Окрім того, суд зауважує, що позивач своїм право на нарахування та заявлення до стягення індексу інфляції за весь час прострочення боржником, а також трьох процентів річних від простроченої суми згідно ч. 2 ст.625 ЦК України в межах даної справи не скористався.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, предмет та підстави позовних вимог, відсутність доказів сплати відповідачем кредитної заборгованості, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №3300172 від від 07 травня 2021 року в сумі 26680 грн, з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту), 5280 грн - сума заборгованості за процентами в межах строку кредитування відповідно до умов п. 1.3 договору (30 днів) та 1400 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені квитанцією про сплату №9658-7071-0393-5660 від 26.03.2024, за правилами ст.141 ЦПК України пропорційно покладаються на сторони, тому із відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 745 (сімсот сорок п`ять) гривень 61 копійка.

Одночасно позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Частиною другою статті 141ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Судом встановлено, що 11.12.2023 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» в особі керуючого Міньковської А.В. укладено договір про надання правової допомоги №42649746. 09.02.2024 між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» в особі керуючого Міньковської А.В. та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено додаткову угоду 002706911943 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, у зв`язку з чим ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було понесено відповідні витрати для звернення до суду.

На підтвердженняоплати витратна професійнуправничу допомогув розмірі6000гривень позивачемнадано детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних АДВОКАТСЬКИМБЮРО «АНАСТАСІЇМІНЬКОВСЬКОЇ»,необхідних длянадання правничої(правової)допомоги запозовом ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС»щодо стягненнякредитної заборгованостіта актпро підтвердженняфакту наданняправничої (правової)допомоги адвокатомвід 20.02.2024,відповідно дояких вартістьпослуг,які надавались,складається знаступного:правовий аналізобставин спірнихправовідносин танадання правовихрекомендацій (консультацій)щодо захистуінтересів ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС»-1,5години х1500гривень =2250гривень;складання позовноїзаяви простягнення кредитноїзаборгованості,в томучислі попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи,позивач 3години х1000гривень =3000гривень;формування додатківдо позовноїзаяви (письмовідокази) 1година х750гривень =750гривень. Тобто, загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 6000 гривень.

Оскільки позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1846 (одна тисяча вісімсот сорок шість) гривень 80 копійок, вирахуваних пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, реквізити IBAN НОМЕР_2 в «СЕНС БАНК» МФО 300346 заборгованість за кредитним договором №3300172 від 07.05.2021 в розмірі 26680 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень, з яких 20000 (двадцять тисяч) гривень основного боргу (тіло кредиту), 5280 (п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень заборгованість за відсотками та 1400 (одна тисяча чотириста гривень) заборгованість по комісії за надання кредиту.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 745 (сімсот сорок п`ять) гривень 61 копійка та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1846 (одна тисяча вісімсот сорок шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 07405, м.Київська область, м.Бровари, вул.Київська, буд.243-А, а/с897, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 року.

Суддя Р.В. Швець