Рішення № 118670362, 29.04.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/4651/23

2-а/189/5/24

РІШЕННЯ

іменем України

29.04.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.

за участю секретаря Комеристої І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Пітько Романа Вадимовича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Пітько Романа Вадимовича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №275928 від 18.12.2023 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою інспектора СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Пітька Р.В. серії БАД № 275928 від 18.12.2023 року позивача було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень. В постанові зазначено, що 18.12.2023 о 22 год. 10 хв. в смт. Покровське вул. Клубна Синельниківського р-ну водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 о, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Однак, позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серія БАД № 275928 від 18.12.2023 за ч.2 ст.126 КУпАП є протиправною, оскільки відповідачем 1 не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред`явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння ним правопорушення, внаслідок чого підлягає скасуванню. Так, інспектором СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Пітьком Р.В. не проінформовано ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначеною ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». З урахуванням викладеного, підстави, передбачені ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію України», за наявності яких поліцейські могли зупиняти транспортний засіб, були відсутні, а отже, були відсутні підстави для перевірки документів ОСОБА_1 , передбачені п.2.1. ПДР. Крім того, відповідач склав оскаржувану постанову у своєму патрульному автомобілі, але будь-якого розгляду та підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були зачитані права та обов`язки, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Таким чином, відповідач 1 не дав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП. Також оскаржувана постанова серії БАД №275928 від 18.12.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП не містить жодного посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, в ній відсутні посилання на будь-який доказ, який здійснює фіксацію такого порушення. Пункт 7 постанови не містить жодного посилання. В оскаржуваній постанові інспектором не зазначено нормативного акта, що передбачає відповідальність за інкриміноване адміністративне правопорушення, фабула постанови містить тільки посилання на пункт 2.1 о, але не зрозуміло, якого саме документу, невідомо чи дійсно вказаний пункт існує та відповідає суті вказаного правопорушення, що знову свідчить про порушення вимог ст.283 КУпАП. До того ж у фабулі вказаної постанови не в повній мірі зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме відсутні відомості про область та номер будинку, за яким було вчинено правопорушення, що знову свідчить про чергові порушення з боку відповідача 1. Окремо позивач зауважує, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 275928 від 18.12.2023 року за ч.2 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 керував автомобілем не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, в той час, як ч.2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за «керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом». В свою чергу, ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за «керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила посвідчення водія відповідної категорії». Об`єктивна сторона ч.2 ст.126 КУпАП, за якою кваліфіковані дії позивача, встановлює відповідальність виключно за «керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом», що не є тотожним поняттю «керування автомобілем не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом», тобто інспектором не вірно було кваліфіковано об`єктивну сторону правопорушення, а зміст фабули постанови серії БАД № 275928 від 18.12.2023 підлягає під диспозицію ч. 1 ст. 126 КУпАП. Окрім цього, складаючи оскаржувану постанову, відповідач 1 позбавив позивача права на правову допомогу, хоча він наголошував на тому, що йому потрібен адвокат, однак, такі вимоги інспектором були проігноровані. В зв`язку з чим, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачам в установленому порядку, останнім був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач інспектор СРПП ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції Пітько Р.В. відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив.

Представники відповідача ГУНП в Дніпропетровській області Талалаєв О.В. та Грановський М.О. направили до суду відзиви на позовну заяву, в обґрунтування яких посилалися на вимоги ПДР України, КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395. Вважають постанову серії БАД № 275928 від 18.12.2023 законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, якою повністю підтверджується недотримання ПДР ОСОБА_1 . Просять відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Також, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №275928 від 18.12.2023 року, винесеною інспектором СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Пітько Р.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. (а.с.9).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 18.12.2023 о 22 год. 10 хв. в смт. Покровське, вул. Клубна Синельниківського р-ну водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, чим порушив пп. 2.1 а), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем не маючи посвідчення водія, тобто, не маючи права керувати таким транспортним засобом. Зміст правопорушення викладено в постанові суперечливо, тобто і у відповідності до вимог ч.1 ст. 126 КУпАП, і у відповідності до вимог ч.2 ст. 126 КУпАП.

Суд бере до уваги, що до оскаржуваної постанови поліцейським не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто не надано доказів того, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, чи отримане ним посвідчення водія не містить відповідної категорії, що дає право керувати відповідним транспортним засобом. Якщо особа керувала транспортним засобом без посвідчення водія, яке вона має, але не мала при собі або не пред`явила поліцейському, то дії такої особи підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 126 КУпАП. Разом з тим, дії ОСОБА_1 , які описані в протоколі, було неправильно кваліфіковано по ч.2 ст. 126 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення стягнення.

Крім того, для підтвердження порушення позивачем п.2.1 ПДР України відповідачі, відповідно до ст. 251 КУпАП, зобов`язані були надати докази, зокрема, належний відеозапис чи матеріали фіксації події.

Однак, доказів керування позивачем транспортним засобом, відповідачами суду не надано та нічим не підтверджено. Також без наявності відеозапису суд позбавлений можливості встановити причину зупинки транспортного засобу.

Так, сам факт зупинки транспортного засобу без виявлення та документування правопорушення, а також вимога надати документи - є неправомірними, оскільки якщо поліцейським не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимога інспектора до водія про пред`явлення документів є неправомірною (правові позиції Верховного Суду у постановах від 15 березня 2019 року, справа №686/11314/17, адміністративне провадження №К/9901/15541/18, а також від 22 жовтня 2019 року, справа №161/7068/16-а, адміністративне провадження №К/9901/24499/18).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як у ст. 62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, адже відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є недоведеним.

За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, не доведена, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейським прийняте з порушенням норм процесуального права, і за відсутності достатніх доказів про вчинення позивачем правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №275928 від 18.12.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 536,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250- 251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Пітько Романа Вадимовича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №275928 від 18.12.2023 року, винесену інспектором СРПП ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Пітько Романом Вадимовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП за постановою серії БАД №275928 від 18.12.2023 року - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачену суму судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: О.С. Степанова

29.04.2024