Рішення № 118665644, 16.04.2024, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/388/24

Провадження № 2/135/174/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16.04.2024 м. Ладижин Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Волошиної Т.В., за участі секретаря судового засідання Глушко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. Виклад позиції позивача.

26.03.2024 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 44 359 грн 67 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.06.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №4255620 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 14 000 грн. Строк кредиту 30 днів. Для повернення кредиту (02.07.2021) вказується в Таблиці платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 14 000 грн.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахування процентів не виконав.

21.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договір про надання споживчого кредиту № 4255620 від 02.06.2021, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 4255620 від 02.06.2021, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що станом на 08.03.2024 заборгованість за Кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 14 000 грн, заборгованість за процентами - 30 100 грн, нараховані 3% річних - 35,67 грн, інфляційні втрати - 224грн, всього 44 359 грн 67 коп.

Просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 4255620 від 02.06.2021в розмірі 44 359 грн 67 коп., сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

2. Виклад позиції відповідача

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 16.04.2024. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, у судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у його відсутності або про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.

Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимог статей 280-281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

02.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4255620 про надання споживчого кредиту.

Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщено на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 14 000 грн; строк кредиту 30 днів; Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконанні умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.2.5. Кредитного договору).

Розділом 5 Кредитного договору передбачено, що Товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором, а споживач в свою чергу зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Так, «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 14 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 4123 від 14.02.2024 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів сервіс EASY PAY за номером транзакції 951397423 від 02.06.2021 20:34 (а.с. 11а-12).

02.07.2021 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись п. 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

29.06.2021 відповідачем було здійснено платіж на рахунок Кредитора в розмірі 3 724 грн, 06.08.2021 в розмірі 260 грн, 13.08.2021 в розмірі 1 510 грн, 22.09.2021 в розмірі 50 грн, а всього на суму 5 544 грн (а.с. 14-20). Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснювала.

У матеріалах справи наявні докази, а саме копія договору № 4255620 про надання споживчого кредиту від 02.06.2021; Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 4255620 від 02.06.2021; паспорт споживчого кредиту, скріплені її електронним цифровим підписом, щодо умов кредитування, зокрема, в частині нарахування відсотків за користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 24-01/2022, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Надалі ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору про відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором № 4255620 укладеним 02.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Отже, до ТОВ «Коллект центр» відповідно до укладеного Договору факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі 44 359 грн 67 коп.

Станом на станом на 08.03.2024 заборгованість за Кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 14 000 грн, заборгованість за процентами - 30 100 грн, нараховані 3% річних - 35,67 грн, інфляційні втрати - 224 грн, а всього 44 359 грн 67 коп.

Як вбачається з картки обліку договору (розрахунок заборгованості), після придбання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за Кредитним договором.

З цих підстав, зазначаючи про наявність непогашеної заборгованості у відповідача за кредитним договором, позивачем подано до суду позов у даній справі.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі наведених вище фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також суд приймає до уваги, що у статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

При цьому слід врахувати, що за змістом частини 6 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» акцептом пропозиції укласти договір в електронній формі є відповідь особи, якій адресована пропозиція його укласти, про її прийняття надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийнятім такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 9 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна», отримавши відповідний цифровий пароль на номер свого мобільного телефону, що свідчить, про те що вона ознайомилася з Правилами (примірним Договором) та іншою наданою інформацією.

Для оформлення кредиту та коштів відповідач обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомилася з текстом договорів, що пропонувалися для укладання. Правилами, інформацією, зазначеною в статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовий послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправления (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», про що відповідач поставила відповідну відмітку в електронній системі Товариства, після чого створила заявку на отримання коштів згідно обраних нею умов.

Ознайомлення в Особистому кабінеті з Паспортом кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма) в порядку, за формою та за змістом, що передбачені статтею 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та іншою необхідною інформацією.

Після прийняття Кредитодавцем позитивного рішення щодо надання кредиту Позичальнику Кредитодавець зробив Позичальнику пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови з якими Заявник мав можливість ознайомитись до моменту укладання Кредитного договору.

Після прийняття Позичальником умов Кредитного договору, вона уклала з Товариством електронний Кредитний договір, який був підписаний у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після укладання в електронному вигляді зазначеного правочину, позичальнику були надані відповідні кошти від кредитора, права вимоги щодо стягнення заборгованості за якими увійшли до переліку тих, що передані за договорами факторингу позивачу у справі.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано.

При цьому факт надання позивачем коштів відповідачу за договором споживчого кредиту підтверджуються, власне, наявними у матеріалах справи кредитним договором від 02.06.2021, який є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі.

Принцип змагальності, закріплений у ст.12 ЦПК України, полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Така правова позиція висловлена в постанові ВС від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Отже, відповідач не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення кредиту за договором № 4255620 від 02.06.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Коллект центр» за договором №4255620 від 02.06.2021 загальна заборгованість відповідача станом на 08.03.2024 становить 44 359 грн 67 коп, з них: 14 000 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 30 100 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, нараховані 3% річних - 35 грн 67 коп, інфляційні втрати - 224 грн.

Крім того, встановлено, що 29.06.2021 відповідачем було здійснено платіж на рахунок Кредитора в розмірі 3 724 грн, 06.08.2021 в розмірі 260 грн, 13.08.2021 в розмірі 1 510 грн, 22.09.2021 в розмірі 50 грн, а всього на суму 5 544 грн, якою було погашено борг по нарахованих процентах користування кредитом та частково тіло кредиту, оскільки відповідно до п.6.1.1. Кредитного договору визначено, що у разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 6.3. цього Договору.

Таким чином, відповідно до п.4.2.2. Договору споживачем було здійснено пропозицію щодо продовження строку користування кредитом, шляхом здійснення оплати коштів у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

У випадку, якщо відповідач не бажала продовжувати строк користування кредитом, вона зобов`язана була вчинити одну з дій, які визначені п.4.2.2. Договору, оскільки в іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом, а тому строк користування кредитом було пролонговано.

Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2.-4.2.4. Договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1. Договору).

Так, останнім днем дії кредитного договору було 02.07.2021, проте відповідач не здійснила оплату за Кредитним договором ні по прострочених зобов`язаннях по процентах, ні по прострочених зобов`язаннях по кредиту, тому враховуючи п. 4.3.1. Договору строк користування кредитом було автопролонговано на 90 календарних днів поспіль (максимальний термін автопролонгації), оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом.

Таким чином, у судовому засіданні дослідженими доказами повно і достовірно доведено, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов`язання по укладеному договору, в результаті чого з її вини утворилась зазначена позивачем заборгованість, а тому позовні вимоги позивача в даній частині є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Тому до стягнення з відповідача на користь позивача у справі підлягає заборгованість, наявна станом на 08.03.2024 в розмірі 44 359 грн 67 коп, з них: 14 000 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 30 100 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, нараховані 3% річних - 35 грн 67 коп, інфляційні втрати - 224 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрати в сумі сплаченого судового збору в розмірі 3 028 грн 67 коп та витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн 67 коп, який підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд керується вимогами ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2021, укладений з АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС", прайс лист АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС", заявка № 785 від 07.02.2024, витяг з акта про надання правової допомоги від 08.01.2024, платіжна інструкція на суму 51 000 грн.

Разом з цим, суд вважає їх розмір завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн є неспівмірною зі складністю справи та не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд прийшов до висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3 000 грн, оскільки зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 354 ЦПК України, Закон України «Про електрону комерцію», Закон України «Про судовий збір» суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ ««КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ ««КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) заборгованість по договору №4255620 про надання споживчого кредиту від 02.06.2021 в сумі 44 359 грн 67 коп (сорок чотири тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 67 коп, яка складається з: 14 000 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 30 100 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, нараховані 3% річних - 35 грн 67 коп, інфляційні втрати - 224 грн, сплачений при подачі позовної заяви, судовий збір в розмірі 3 028 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 16.04.2024.

Суддя