Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 квітня 2024 року м. Рівне№460/372/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-4730-1700У від 17.07.2023 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 63508,32 грн.
На обґрунтування позову зазначає, що за результатами проведення документальної позапланової перевірки діяльності позивача складено податкові повідомлення-рішення від 26.11.2021 №№12117/17000708, 12111/17000708, 12113/17000708, 12107/17000708, 12116/17000708, вимогу №12106/17000708 від 26.11.2021 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 54993,08 грн та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 9231,36 грн. Позивач зазначає, що скористалася процедурою адміністративного оскарження вказаних рішень, за результатами якого вимога №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 залишені без змін. Рішення про результати розгляду скарги стосовно податкових повідомлень-рішень до позивача на момент подання вказаної позовної заяви не надходило. У зв`язку з чим, позивач вважала, що відповідно до вимог Податкового кодексу України скарга на податкові повідомлення-рішення задоволена на її користь, а вимога №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 були похідними від нарахувань податковими повідомленнями-рішеннями, а тому відповідно і вони є протиправними та незаконними. Вказує, що з лютого 2022 року до вересня 2023 року жодних вимог про сплату боргу, рішень та податкових повідомлень-рішень від відповідача не отримувала, а тому вважала, що вимога №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 автоматично скасовані як такі, що не відповідають чинному законодавству. Позивач зазначає, що 13.12.2023 отримала копію вимоги №Ф-4730-1700У від 17.07.2023 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 63508,32 грн та відповідь про те, що документальною позаплановою перевіркою встановлені порушення та винесені податкові повідомлення-рішення, які за результатами адміністративного оскарження залишені чинними. Позивач заперечує висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки та зазначає, що господарська діяльність нею здійснювалася в межах чинного податкового законодавства та зареєстрованих видів діяльності, податкова звітність подавалася вчасно, обов`язкові податкові платежі сплачувалися у встановлені строки. На підставі викладеного, позивач вважає вимогу №Ф-4730-1700У від 17.07.2023 протиправною, а тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення відповідач вказує, що згідно з даними інтегрованої картки платника загальна сума заборгованості з єдиного соціального внеску позивача, станом на 30.06.2023, становила 63 508,32 грн., яка виникла внаслідок несплати сум єдиного внеску за рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 12105/17000708 вiд 26.11.2021, поновленого по рішенню про підтвердження по розгляду скарги по суті № 1785/6/99-00-06-02-01-06 вiд 11.02.2022. Враховуючи зазначене, податковим органом було сформовано вимогу про сплату про сплату боргу з ЄСВ 17.07.2023 № 4730-1700 на вказану суму і направлену на податкову адресу платника податків. Оскільки лист повернувся до податкового органу за закінчення терміну зберігання 19.08.2023, вказана вимога набула статусу узгодженої, та була направлена до органу ДВС для примусового виконання. Враховуючи викладене, відповідач вважає спірну вимогу правомірною, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.02.2008 та перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
Як свідчать матеріали справи, підприємницьку діяльність позивачем припинено за її власним рішенням 14.09.2020.
Таким чином, в період з 2008 по 2020 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач перебувала в статусі фізичної особи-підприємця.
За результатами проведення документальної позапланової перевірки діяльності позивача складено податкові повідомлення-рішення від 26.11.2021 №№12117/17000708, 12111/17000708, 12113/17000708, 12107/17000708, 12116/17000708, вимогу №12106/17000708 від 26.11.2021 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 54993,08 грн та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 9231,36 грн.
Позивач скористалася процедурою адміністративного оскарження вимоги №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій №12105/17000708 від 26.11.2021, за наслідками якої вимога та рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.
17.07.2023 Головним управління Головному управлінням ДПС в Рівненській області сформовано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-4730-1700У, згідно з якою станом на 30.06.2023 у позивача наявний борг на загальну суму 63508,32 грн, який складається із визначених сум недоїмки 54276,96 грн та пені 9231,36 грн.
Вважаючи зазначену вимогу протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 01.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Згідно з підпунктами 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частина 8 стаття 9 Закону України № 2464-VI).
Частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VІ встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 7 частини першої статті 13 Закону № 2464-VІ визначено, що податкові органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до частини 5 статті 25 Закону №2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 6 статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
У частині 11 статті 25 Закону №2464-VI передбачені штрафні санкції, які застосовуються податковими органами до платників єдиного внеску за порушення вимог цього Закону.
Частиною 14 статті 25 Закону №2464-VI установлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Відповідно до частини 15 статті 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Частиною 16 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №449).
Розділом VІ Інструкції №449 унормований порядок стягнення заборгованості з платників.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).
В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
- платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
- вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до податкового органу вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити податковий орган, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
- пред`являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";
- надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Якщо платник частково сплатив суми недоїмки та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби / органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними ІТС включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
У зазначених випадках податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення податкового органу з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Суд установив, що позивач у 2008 2020 роках належала до кола платників єдиного внеску, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, як фізична особа-підприємець, що перебувала на спрощеній системі оподаткування. За результатами документальної перевірки, оформленої актом №7163/17-00-07-08/ НОМЕР_1 від 17.03.2020, встановлено порушення позивачем частини 2 пункту 1 статті 7, частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VІ в частині заниження суми єдиного внеску у сумі 54993,08 грн, що призвело до винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №12106/17000708 від 26.11.2021 на вказану суму та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 про застосування штрафних санкцій в розмірі 9231,36 грн.
Позивач скористалася процедурою адміністративного оскарження вимоги №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій №12105/17000708 від 26.11.2021.
Рішенням Державної податкової служби України від 11.02.2022 №1785/Б/99-00-06-02-01-09 вимога та рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Позивач, отримавши це рішення, у встановлений законодавством строк їх не узгодила та визначені ними суми не сплатила, тож 21.06.2022 в облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та в інтегрованій картці платника відображено нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 54993,08 грн та штрафу за своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 9231,36 грн.
При цьому суд зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень вимога про сплату боргу (недоїмки) №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій №12105/17000708 від 26.11.2021, були оскаржені до суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, яка набрала законної сили, повернуто позовну заяву у справі №460/25415/23 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги №12106/17000708 від 26.11.2021 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 54993,08 грн та рішення №12105/17000708 від 26.11.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 9231,36 грн.
Доказів повторного оскарження вказаних рішень в судовому порядку та їх скасування судом не встановлено, позивачем не надано.
Отже, за обліковими даними позивача зі сплати ЄСВ станом на 30.04.2023 року рахується борг в розмірі 63508,32 грн, з яких недоїмка в розмірі 54276,96 грн (54993,08 грн 716,12 грн переплата) та штраф 9231,36 грн.
Відповідно до частини 16 статті 25 Закону №2464-VI, пункту 13 розділу VІІ Інструкції №449 строк давності щодо стягнення сум недоїмки та штрафів не застосовується.
Тож Головне управління ДПС у Рівненській області на підставі облікових даних з інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, за якими на кінець календарного місяця (30.06.2023) за позивачем обліковувався борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску, керуючись пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції №449, сформувало спірну вимогу про сплату боргу від 17.07.2023 на суму 63508,32 грн та надіслало її позивачу в порядку статті 25 Закону №2464-VI для узгодження.
При формуванні вимоги №Ф-4730-1700У від 17.07.2023 відповідач дотримався порядку стягнення заборгованості з платників, передбаченого статтею 25 Закону №2464-VI та розділом VІ Інструкції №449. Присвоєння спірній вимозі нового номеру прав позивача не порушує та не впливає на порядок стягнення заборгованості, тож не може бути підставою для скасування вимоги.
Так, у позові позивач вказує про неправомірне нарахування недоїмки в розмірі 54993,08 грн та штрафу в сумі 9231,96 грн.
Однак, спірною вимогою не нараховується недоїмка та не застосовується до позивача штраф, оскільки такі зобов`язання були застосовані вимогою про сплату боргу (недоїмки) №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішенням про застосування штрафних санкцій №12105/17000708 від 26.11.2021, які у встановленому порядку не скасовані.
Суд зазначає, що перевірка правомірності прийнятих Головним управлінням ДПС у Рівненській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) №12106/17000708 від 26.11.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій №12105/17000708 від 26.11.2021 не охоплена даним спором (не є предметом позову). Відтак, позивач має встановлений як Конституцією так і Податковим кодексом України, обов`язок сплатити нараховані недоїмку та штраф, як таких, що набули статусу податкового боргу, звісно ж за умов, якщо зазначені рішення не будуть скасовані у встановленому законом порядку.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що при відмові позивачу у задоволенні позову понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-4730-1700У від 17.07.2023 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 63508,32 грн, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 26.04.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО
Судове рішення № 118663198, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 26.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/372/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: