Ухвала суду № 118655855, 22.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 523/11141/17

Провадження № 2/761/64/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зняття заборони на відчуження транспортного засобу,

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Як вбачається з матеріалів справи, в підготовче засідання, яке відбулося 03 жовтня 2023р., та судові засідання - 21 лютого 2024р., 22 квітня 2024р. сторона позивача не з`явилась, про час та місце розгляду справи сторона позивача повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин повторної неявки до суду повідомлено не було, як і не було подано клопотань про розгляд справи за відсутності сторони.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причини неявки не повідомляли.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як зазначено в ст. 10 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018р. у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019р. у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019р. у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019р. у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020р. у справі № 522/22303/14-ц.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998р. та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно ч. 2 ст. 223, п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, з урахуванням того, що позивач повторно не з`явився в судові засідання та відсутністю клопотань про розгляд справи у його відсутність, суд приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зняття заборони на відчуження транспортного засобу без розгляду.

Керуючись ст. ст. 131, 223, 257, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зняття заборони на відчуження транспортного засобу - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: