Ухвала суду № 118655853, 15.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13026/24

Провадження № 2-а/761/412/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до майора поліції Соколика Михайла Івановича, інші Шевченківське УП ГУНП в м. Києві про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення; закриття провадження у справі; скасування адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2024р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, відповідно до якої позивачка просить суд:

-скасувати повністю постанову Постановою відповідача ЕГА №1377465 по справі про адміністративне правопорушення від 26 березня 2024р. і постанову ЕГА №1377480 від 26 березня 2024р. в справі про адміністративне правопорушення, винесену майором поліції Соколиком М.І. , інші Шевченківське УП ГУНП в м. Києві, роздрукована на його робочому місці за адресою: АДРЕСА_1 у присутності кривдника позивачки ОСОБА_3 , 22 березня 1994р.;

-закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягненя у вигляді штрафу в розмірі 850,0 гррн, і штрафу у розмірі 51,0 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2024р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому позивачем заявлено позов до відповідача, який не є юридичною особою, та не може бути відповідачем у даній справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачці наступне.

Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст. 222 КУпАП).

При цьому, приписами ч. 1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019р.по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).

З огляду на викладене, оскільки відповідач майор поліції Соколик М.І. , інші Шевченківське Уп ГУНП в м. Києві не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб`єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки зазначений відповідач є лише працівником, який перебуває у трудових відносинах із територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має статусу юридичної особи.

Так, позиваці необхідно визначитись із належним суб`єктним складом учасників процесу (відповідачем).

Крім того, у відповідності до ст. 160 КАС України в позовній заяві, серед іншого, зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Проаналізувавши зміст прохальної частини позовної заяви, суд зауважує, що зміст заявлених вимог викладений позивачкою не чітко, не зрозуміло, не є коректним та потребує конкретизації у відповідності до вимог закону.

Так, із змісту заявленої вимоги №1, а саме: «скасувати повністю постанову Постановою відповідача ЕГА №1377465 по справі про адміністративне правопорушення від 26 березня 2024р. і постанову ЕГА №1377480 від 26 березня 2024р. в справі про адміністративне правопорушення, винесену майором поліції Соколиком М.І. , інші Шевченківське УП ГУНП в м. Києві, роздрукована на його робочому місці за адресою: АДРЕСА_1 у присутності кривдника позивачки ОСОБА_3 , 22 березня 1994р.» неможливо встановити, які саме постанови позивачка оскаржує (у зв`язку із хаотичним зазначенням їх в одній позовній вимозі), якими посадовими особами вони винесені, відносно якої особи та за якою статтею особу було притягнено до адміністративної відповідальності. Крім того, суд роз`яснює, що позовні вимоги мають суто стосуватись підстав та предмету позову, відтак, зазначення особи, у присутності якої було роздруковано оскаржувані постанови є некоректним.

Також, із заявленої вимоги №2, а саме: «закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягненя у вигляді штрафу в розмірі 850,0 гррн, і штрафу у розмірі 51,0 грн», суд позбавлений можливості встановити з яких підстав позивачка просить суд закрити провадження, а вимога щодо скасування штрафу взагалі є такою, що не відповідає передбаченим законодавствам способам захисту.

Відтак, позивачці необхідно чітко конкретизувати зміст заявлених позовних вимог, та сформулювати їх у відповідності до закону та з урахуванням вищевикладеного, а також зазначити по тексту позову послідовний виклад фактичних обставин, які обгрунтовують заявлені вимоги.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Водночас, долучені до позовної заяви копії оскаржуваних постанов є нечитабельними (копії неналежної якості), що унеможливлює суд перевірити та дослідити їх зміст, а також вказані додатки не завірені належним чином.

Частиною п`ятою КАС України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи (копії постанов), всупереч вимогам ст. 94 КАС України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, позивачу необхідно засвідчити вказані копії, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Так, згідно вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивачкою про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, всупереч вищенаведених вимог закону, позивачкою у своїй заяві не надано власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання недоліків, позивачці необхідно вказати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем не сплачений судовий збір та не подано документів, на підставі яких відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач може бути звільнений від сплати судового збору.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 березня 2020р. по справі № 543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028 грн. Отже, за подання адміністративного позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Позивачка у позовній заяві просить скасувати дві постанови по справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», про що надати суду відповідний платіжний документ.

Суд роз`яснює позивачці, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначені позовні вимоги за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачці необхідно подати до суду виправлену редакцію позовної заяви для суду та сторін по справі, з зазначенням належного кола відповідача/відповідачів; із належним чином завіреними додатками; конкретизованим змістом заявлених позовних вимог; зазначити по тексту позову послідовний виклад фактичних обставин, які обгрунтовують заявлені вимоги; вказати власне письмове підтвердження про те, що позивачкою не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати суду оригінал документа (квитанція), що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому законодавством за дві вимоги, а саме: 1211, 20 грн (605,60 грн + 605,60 грн).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що подана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду призначити подану заяву до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 378 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до майора поліції Соколика Михайла Івановича, інші Шевченківське УП ГУНП в м. Києві про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення; закриття провадження у справі; скасування адміністративного стягнення у вигляді штрафу - залишити без руху, надавши строк стороні позивача для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачкою копії ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя