Ухвала суду № 118654831, 14.12.2023, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/136/18

провадження № 2/691/13/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

14 грудня 2023 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської облсті, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Мліївська сільська рада Городищенського району Черкаської області, Городищенська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2018 року адвокат Сівов Ю.Ю., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Мліївська сільська рада Городищенського району Черкаської області, Городищенська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою судді від 21 лютого 2018 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.03.2018 року, відкладено.

15 лютого 2022 року в справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

29.07.2022 до суду надійшли матеріали даної справи та лист т.в.о. завідувача ЧВ КНДІСЕ ОСОБА_3 із додатками, зокрема, рахунком на оплату та клопотанням експерта ОСОБА_4 щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження у справі. Повідомлено про призупинення проведення експертизи та необхідності розгляду клопотання протягом 45 днів з дня його направлення.

05 серпня 2022 року сторону позивача було поінформовано про необхідність оплати по рахунку та надання витребуваних експертом зразків для проведення експертизи.

19серпня 2022року на підставі листа т.в.о. завідувача ЧВ КНДІСЕ Олександра Мамчура провадження у справі відновлено. Призначено судове засідання.

01.11.2022 від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення ухвали без виконання, у зв`язку з несплатою рахунку за проведення судової почеркознавчої експертизи.

У судові засідання, які призначалися в т.ч. на: 16.12.2022 року, 28.03.2023 року, 20.04.2023 року, 20.06.2023 року ні позивач, ні представник позивача не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не надали.

20.06.2023 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог на 20.07.2023 року.

У судове засідання, призначене на 20.07.2023 року представник позивача та позивач не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не надали.

У судове засідання, призначене на 18.08.2023 року представник позивача та позивач не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не надали.

У судове засідання, призначене на 15.11.2023 року представник позивача та позивач не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не надали. Судове засідання відкладено на 14 грудня 2023 року.

14.12.2023 позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, підтверджено Довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber" та через оголошення про виклик до суду (позивач ОСОБА_1 ), телефонограмою (представник позивача ОСОБА_5 ). Про поважні причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник адвокат Каракоця Р.В. в судове засідання не з`явилися, повідомлені належно. Відповідач до суду подав заяву, в якій просив цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним розглядати без його участі та залишити без розгляду, а також повернути оригінал заповіту.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке субєктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обовязковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обовязковою.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПКУкраїна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами 1, 2 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його незявлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

За змістом вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.

Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача та позивач неодноразово повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи: повідомлення про вручення рекомендованого листа з повідомленням; відстереження з сайту АТ "Укрпошта" про отримання рекомендованого листа; конверти, які поверталися до суду без вручення адресату; Довідки про достаку смс-повідомлення; телефонограми; оголошення про виклик до суду. Однак в судові засідання, призначені на 18.08.2023 року, 15.11.2023 року та 14.12.2023 року позивач не з`явився, без поважних причин, не повідомив суд про причини неявки. Заяву про розгляд справи без участі не надано.

Таким чином, позивачу та його представнику було відомо про два останні судові засідання, однак до суду вони не з`явилися і заяви про розгляд справи у їх відсутності не подавали.

Повторна неявка позивача та його представника є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обовязків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності /неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобовязаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з час надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобовязаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Таким чином, позивач та його представник, будучи обізнаними про можливість розгляду справи без їх участі, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали до суду, чим умисно затягують розгляд справи та позбавляють суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду у звязку з повторною неявкою позивача в судове засідання, суд бере до увагу подану заяву відповідачем, та те, що протягом пяти років перебування даної справи в суді він як спадкоємець через наявний спір побавлений права оформити спадщину за заповітом, яка відкрилася в 2017 році у звязку із смертю ОСОБА_6 .. Також, слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обовязків. Належне повідомлення позивача втретє поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобовязуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Сама по собі неявка позивача може свідчити про втрату інтересу до вирішення справи. Вирішення спору у такому випадку є порушенням диспозитивності за відсутності клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не зявлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону повязані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобовязаний зясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, вивчивши матеріали справи, та враховуючи, що позивач та його представник, повторно не зявилися до суду, будучи обізнанимипро можливістьрозгляду справибез їхучасті,заяву пророзгляд справиза їхвідсутності неподали досуду, чимумисно затягуютьрозгляд справита позбавляютьсуд можливостіухвалити рішенняпо сутізаявлених вимог,суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, у звязку з повторною неявкою в судове засідання.

Разом з тим, суд вважає за необхідне розяснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 223, 257, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особиМліївська сільськарада Городищенськогорайону Черкаськоїобласті, Городищенськадержавна нотаріальнаконтора провизнання заповіту недійсним, - залишити без розгляду.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. П. Синиця