Ухвала суду № 118651998, 26.04.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2936/22

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Сокаль 26.04.2024 року

Слідчий суддяСокальського районногосуду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаряОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 захисник ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля клопотання слідчого СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141310000207 від 05.10.2022 за ч.3 ст.332, ч.1 ст.358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

в с т а н о в и в:

В суд надійшло клопотання Слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

клопотання мотивоване наступним : ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 достовірно знаючи, що з 24.02.2022 року, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинив злочинні дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

Так, наприкінці вересня 2022 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , домовилися з ОСОБА_8 про допомогу останньому, оскільки він є особою призовного віку і не має права перетину державного кордону України у військовий час, у незаконному перетині державного кордону України в Республіку Польща за грошову винагороду у розмірі 3000 доларів США. В подальшому через месенджер від ОСОБА_8 було отримано фотографію паспорта з анкетними даними останнього, після чого, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , яка маючи злочинний умисел, направлений на підроблення офіційних документів для незаконного переправлення особи через державний кордон, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України та маючи бланк пенсійного посвідчення, а також печатку і штамп, які їй надав ОСОБА_4 , внесла рукописний текст про анкетні дані ОСОБА_8 та відомості про інвалідність до заздалегідь підготовленого бланку після чого здійснили на документі відтиск печатки і штампу.

В подальшому 04.10.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи у місті Володимир Волинської області зустрілись із ОСОБА_8 та домовились про подальші дії щодо незаконного перетину державного кордону, а саме про наступну зустріч у місті Нововолинськ Волинської області, передачу підробленого пенсійного посвідчення та подальше супроводження до пункту пропуску «Угринів-Долгобичув» у АДРЕСА_1 . 05.10.2022 у місті Нововолинськ ОСОБА_4 , перебуваючи там разом із ОСОБА_7 , маючи при собі підроблений документ виписаний на ім`я ОСОБА_8 , передали його останньому, який в свою чергу за дану послугу передав грошові кошти у сумі 3000 доларів США (згідно довідки НБУ станом на 05.10.2022 становить 109 705 грн. 8 коп.). Після вказаних подій ОСОБА_8 було відвезено ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до пункту пропуску «Угринів-Долгобичув» для перетину державного кордону.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, організували незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Польща громадянина України призовного віку ОСОБА_8 , який відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» не має права перетину державного кордону України у військовий час, а саме сприяли його вчиненню наданням засобів, а саме виготовленням та наданням підроблених документів, які надають право перетину кордону для громадян України призовного віку у військовий час.

В подальшому ОСОБА_8 з метою безперешкодного перетину державного кордону України в пункті пропуску надав вказаний вище документ, а саме пенсійне посвідчення працівникам прикордонної служби України під час проходження прикордонного контролю.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровського району Одеської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, являється фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

23 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

- Протоколом огляду місця події від 05.10.2022;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.10.2022;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.10.2022;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.10.2022;

- Висновком експерта за результатами проведення судово-трасологічної експертизи від 02.02.2023;

- Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 17.05.2023;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.02.2024;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.03.2024;

- Повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 23.04.2024;

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним тяжке кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України підстав для застосування запобіжного заходу, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до переховування від правосуддя.

- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань, або не дачі показань у кримінальному провадженні.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно вимог ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням обставин провадження підозрюваному слід визначити розмір застави у вісімдесяти розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із урахуванням вищевказаного, а також того, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється останній відносяться до категорії тяжких злочинів, вчинено умисно, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, відтак порушує основоположні цінності суспільства, а тому жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 щодо виконання ним процесуальних обов`язків та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти вище зазначеним ризикам.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання підтримав, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні, заперечили відносно даного клопотання, та просять суд визначити Домашній Арешт.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Як зазначено у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, п.32 рішення у справі «Фокс, Кампбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Заслухавши думку сторін кримінального провадження слідчий суддя дійшов до висновку, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк ві 7 до 9 років, з вищою освітою, являється фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_2 , раніше не судимий, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, тобто мають місце ризики вказані слідчим в клопотанні про обрання останньому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Домашній арешт з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.194 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання задоволити частково. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 днів, а саме до 24.06.2024 року.

Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1