Ухвала суду № 118649907, 25.04.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/24348/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Опанасенко Олександра Петровича про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області

до Фізичної особи-підприємця Опанасенко Олександра Петровича

про стягнення 1249255,26 грн.

за участю представників:

від боржника (заявника): не з`явився

від стягувача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної - особи підприємця Опанасенка Олександра Петровича (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 1 366 769,30 грн.

В подальшому позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач заявив до стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 915383,08 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 292985,63 грн., 3% річних у розмірі 40886,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/24348/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної - особи підприємця Опанасенка Олександра Петровича на користь Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області основний борг у розмірі 915383,08 грн, інфляційне збільшення у розмірі 292985,63 грн, 3% річних у розмірі 40886,55 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 18738,83 грн.

19.07.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/24348/16 видано відповідний наказ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/24348/16 з доданими до неї матеріалами повернуто Фізичній особі-підприємцю Опанасенку Олександру Петровичу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 заяву Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про приведення наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі №910/24348/16 у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження" задоволено частково.

26.03.2024 через систему "Електронний суд" від Опанасенко Олександра Петровича надійшла заява про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 заяву Опанасенко Олександра Петровича про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню повернуто заявнику без розгляду.

08.04.2024 через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Опанасенко Олександра Петровича повторно надійшла заява про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Опанасенко Олександра Петровича про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню призначено на 25.04.2024.

23.04.2024 через систему "Електронний суд" від Петрівської сільської ради надійшли три клопотання про відкладення розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Також 25.04.2024 через відділ діловодства суду від Петрівської сільської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання 25.04.2024 представники сторін не прибули.

Розглянувши клопотання Петрівської сільської ради про відкладення розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні таких клопотань з огляду на їх необґрунтованість, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що є підставою для відкладення розгляду заяви.

Окрім того, судом враховано, що відповідно до статті 328 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Опанасенко Олександра Петровича про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на нижченаведене.

В обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню заявник посилається на те, що 27.05.2020 виконавчий документ наказ Господарського суду міста Києва № 910/24348/16, виданий 19.07.2017 про стягнення з Фізичної - особи підприємця Опанасенка Олександра Петровича на користь Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області було повернуто стягувачу згідно із постановою старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та в подальшому не було повторно подано даний наказ на виконання.

Заявник вказує, що оскільки станом на 25.03.2024 строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва № 910/24348/16, виданого 19.07.2017 до примусового виконання закінчився та не був поновлений, то наявні підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва № 910/24348/16, виданий 19.07.2017 про стягнення з Фізичної - особи підприємця Опанасенка Олександра Петровича на користь Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області основного боргу у розмірі 915383,08 грн, інфляційного збільшення у розмірі 92985,63 грн, 3% річних у розмірі 40886,55 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 18738,83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (наказу Господарського суду міста Києва № 910/24348/16 від 19.07.2017) заявник визначає те, що станом на 25.03.2024 строк наказу закінчився та не був поновлений.

Суд зазначає, що підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Судом встановлено, що строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі №910/24348/16 про стягнення з Фізичної - особи підприємця Опанасенка Олександра Петровича на користь Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області основного боргу у розмірі 915383,08 грн, інфляційне збільшення у розмірі 292985,63 грн, 3% річних у розмірі 40886,55 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 18738,83 грн, - до 09.06.2020.

Згідно із матеріалів заяви, 11.12.2017 державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження №55323615 за наказом Господарського суду міста Києва № 910/24348/16, виданим 19.07.2017.

22.01.2020 постановою заступника начальника відділу Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) передано виконавче провадження № 55323615 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

27.05.2020 постановою старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий документ наказ Господарського суду міста Києва № 910/24348/16, виданий 19.07.2017 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно із ч.5 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Частиною 6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскільки державною виконавчою службою повернуто наказ стягувачу 27.05.2020, строк пред`явлення його до виконання закінчився 27.05.2023.

Водночас, відповідно до пп.4 п.10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в силу вимог п.10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", визначений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення наказу від 19.07.2017, виданого на примусове виконання рішення суду у справі №910/24348/16, є перерваним у зв`язку із введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, який триває по теперішній час.

Відтак, твердження заявника про те, що строк на пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/24348/16 є таким, що закінчився є помилковими.

Більш того, закінчення строку на пред`явлення наказу до виконання не є підставою для визнання такого наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися до суду із заявою про поновлення такого строку та відповідно пред`явити виконавчий документ до виконання.

З огляду на викладене, доводи заявника щодо наявності підстав для визнання такого наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі № 910/24348/16 таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованими.

Наразі заявником не підтверджено та судом не встановлено підстав, передбачених законодавством для визнання виконавчого документа у справі № 910/24348/16 таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі № 910/24348/16) таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Опанасенко Олександра Петровича про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 26.04.2024.

Суддя С. О. Турчин