Вирок № 11864647, 21.10.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 1-89

Категорія 46

В И Р О К

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю прокурора Дуднік М.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 30 квітня 2010 року, біля 22-ї години, на вул. Ковельській в АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи мотоциклом „ІЖ”, без реєстраційного номерного знаку, без бокового причепа, який не зареєстрований у встановленному законом порядку та не пройшов державного технічного огляду, а також мав технічні несправності у вигляді неробочої системи освітлювальних і сигнальних приладів, за наявності яких забороняється експлуатація та подальший рух транспортних засобів, рухаючись в напрямку с. Северинівка Маневицького району, зі швидкістю 40 км/годину, проявив неуважність, відвернувся від уваги руху, не вибрав безпечну швидкість руху, не переконався в безпеці руху, неправильно оцінив дорожню обстановку, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, не проявив належної уваги до навколишнього середовища, на повороті автодороги виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який йшов в зустрічному напрямку та вів в руках мотоцикл „Мінськ”, без реєстраційного номерного знаку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забійно-рваних ран лоба і лівої щоки, перелому тіла нижньої щелепи, закритих відламкових переломів основи V пясної кістки і основи проксимальної фаланги IV пальця лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 130 від 5.07.2010 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Причинами та умовами, що спричинили дану дорожньо-транспортну пригоду, стало невиконання водієм ОСОБА_3 наступних вимог Правил дорожнього руху:

- п. 11.2 ПДР, яким передбачено, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;

- п. 11.3 ПДР, згідно якого на дорогах з двохстороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди…;

- п. 12.2 ПДР, яким передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Дані порушення Правил дорожнього руху знаходяться безпосередньо в прямому причинному звязку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди, що потягла спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоровя.

Підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що 30 квітня 2010 року, біля 22-ї години, він рухався мотоциклом „ІЖ”, без реєстраційного номерного знаку, на якому не працювали освітлювальні прилади, по вул. Ковельській в с. Кукли Маневицького району, в напрямку с. Северинівка Маневицького району. Швидкість руху мотоцикла становила біля 40 км/годину. На вулиці вже було темно. Він старався їхати по центру дороги. На повороті автодороги ОСОБА_3 не справився з керуванням мотоциклом, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який йшов в зустрічному напрямку та вів в руках мотоцикл „Мінськ”. В результаті ДТП як пішоход ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Підтвердив, що керував мотоциклом, перебуваючи в стані алкогольного спяніння. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 30 квітня 2010 року, біля 22-ї години, коли він йшов по вул. Ковельській в с. Кукли Маневицького району та вів в руках технічно несправний мотоцик „Мінськ”, його збив мотоцикл „ІЖ” ОСОБА_3 В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, з приводу чого перебував на стаціонарному лікуванні. На даний час він будь-яких претензій до підсудного не має, просив його суворо не карати.

Показання підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, протоколом огляду місця події від 1.05.2010 року, схемами та фототаблицею до нього (а.с. 12-17), з якого встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди, розміщення транспортних засобів після ДТП; протоколами огляду транспорту від 1.05.2010 року (а.с. 18-21), згідно яких було оглянуто мотоцикли „ІЖ”, без реєстраційного номерного знаку, та „Мінськ”, без реєстраційного номерного знаку, описано пошкодження на них та перевірено їх технічний стан; протоколами відтворення обстановки та обставин події від 29.07.2010 року, схемами та фототаблицями до них (а.с. 41-46), якими підтверджується, що під час проведення даних слідчих дій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 показали на місці, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_1, розповіли про обставини вчиненого злочину; висновком судово-медичної експертизи № 130 від 5.07.2010 року (а.с. 71-72), з якого встановлено, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоровя; повідомленням Маневицької ЦРЛ від 1.05.2010 року (а.с. 10), згідно якого на стаціонарне лікування після ДТП було доставлено ОСОБА_1

Наведені докази свідчать про вину підсудного ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно акту наркологічної експертизи № 506 від 10.09.2010 року (а.с. 76), який досліджувався судом, ОСОБА_3 хронічним алкоголізмом не страждає, протиалкогольного лікування не потребує.

Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 382 від 15.09.2010 року (а.с. 80-82) підтверджується, що ОСОБА_3 є осудним, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки порушив вимоги п.п. 11.2, 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, під час якої потерпілому ОСОБА_1 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоровя.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості з необережності.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: позитивну характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, ніде не працює.

До обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу винного, які викладені вище, його молодий вік, суд вважає, що призначення покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів, буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів.

Оскільки підсудному призначається покарання, не повязане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудного ОСОБА_3 прокурором Маневицького району в інтересах Маневицької ЦРЛ, про відшкодування вартості лікування потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 612 грн. 04 копійки, сума якого не оспорюється підсудним, підлягає до повного задоволення.

Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілого ОСОБА_1 та матеріалами кримінальної справи доведено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Маневицької ЦРЛ з 1.05.2010 року по 4.05.2010 року. На лікування потерпілого лікарнею були затрачені кошти на загальну суму 612 гривень 04 копійки. А тому суд вважає, що вказана сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи, на користь Маневицької ЦРЛ.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши покарання - 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Маневицької центральної районної лікарні (р/р 35419003001073 в ГУДКУ в Волинській області, код ЗКПО 01983186, МФО 803014) 612 (шістсот дванадцять) гривень 04 копійки коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар