Рішення № 118635175, 23.04.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/14/24

Справа № 226/14/24

Провадження № 2/226/13/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Тіссен О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мирнограді справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

І.Стислий викладпозиції позивача.

Позивач Обласнекомунальне підприємство«Донецьктеплокомуненерго» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

В обґрунтуванняпозовних вимогвказав,що житловийбудинок АДРЕСА_1 ,що належитьвідповідачу ОСОБА_1 та вякій вінзареєстрований,приєднаний досистеми централізованоготеплопостачання таобладнаний приладомобліку тепловоїенергії,який обліковуєсумарну витратутеплової енергіїна потребицентралізованого опалення.Оскільки квартиравідповідача знаходитьсяв будинку,приєднаному досистеми централізованоготеплопостачання,він єспоживачем житлово-комунальнихпослуг,які надаютьсяйому напідставі відкритогоособового рахунку,і повиненнести витратина їхсплату.До вказанихпослуг відноситьсяопалення житловихта нежитловихприміщень,забезпечення загальнобудинковихпотреб наопалення,незалежно віднаявності опалювальнихприладів втаких місцяхбудинку,які згідноМетодики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (зі змінами та доповненнями), розподіляються між усіма власниками та наймачами приміщень, включаючи приміщення з індивідуальним опаленням, пропорційно до загальних опалювальних площ житлових та нежитлових приміщень. В квартирі відповідача встановлено індивідуальне опалення, до розрахунку плати за теплову енергію, витрачену на загальнобудникові потреби опалення, застосована площа квартири 44,70 кв. м. Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень, здійснюється відповідно до розділу III зазначеної Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів. Таким чином, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаної площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного обліку (теплолічильників), установлених як у приміщеннях так і за межами.

Послуги за опалення місць загального користування в період з 01.10.2020 до 01.11.2023 відповідачем не сплачувалися, внаслідок чого за ним за вказаний період утворилася заборгованість в сумі 5357,22 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Крім цього, в порядку ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь інфляційні витрати в сумі 143,82 грн та 3% річних в сумі 47,19 грн за період з 01.01.2021 до 01.02.2022, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 923,17 грн за період з 01.10.2020 до 01.11.2023, а також судові витрати в сумі 2719,00 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення дії воєнного стану на території України, в обґрунтування якого зазначив, що у зв`язку із обстрілами міста Мирнограда він виїхав з м.Мирнограда Донецької області, де він постійно проживає, до м.Дніпра, але він хоче бути присутнім при розгляді справи, однак в нього немає можливості в даний час вийти в судове засідання в режимі відеоконференції.

Судом відмовлено в задоволенні цього клопотання, оскільки відповідачем не вказане які об`єктивні перешкоди існують для його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Будь-яких перешкод для участі позивача в розгляді справи в режимі відеоконференці судом не встановлено. Також аналогічне клопотання відповідачем вже заявлялося, яке в судовому засіданні 28.03.2024 ухвалою суду було задоволено частково та розгляд справи відкладено на 23.04.2024, при цьому відповідачу роз`яснено його право приймати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції з приміщення визначеного ним суду за місцем його теперішнього перебування чи з використанням власних технічних засобів або залучення до участі в справі представника.

Відповідач надав досуду відзив,в якомузазначив,що з позовом він не згоден, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на наступне. В абзаці 4 позовної заяви до суду постачальник даної житлово-комунальної послуги вказав, що він надає йому теплову енергію в його квартиру. Але цей факт не відповідає дійсності. Відповідно до положень ст.7 ч.1 п.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» він у встановленому законодавством порядку з 2008 року після встановлення приладів індивідуального газового опалення відключився від систем центрального опалення. Саме тому у 2007 році ним було подано заяву про відмову від користування централізованим опаленням та встановленням альтернативного опалення при виконанні технічних умов, які встановив позивач. При цьому позивач надав технічні умови для виконання, про що повідомив його листом №295 вих. від 20.12.2007 року. Технічні умови ним були виконані в 2008 році та в його квартирі було встановлено альтернативне опалення. Йому були видані всі необхідні дозволи всіма комунальними службами, лист узгодження (в якому мається підпис позивача (на той час Виробнича одиниця «Димитровтепломережа») на встановлення індивідуального опалення від 01.10.2007 року підтверджує про наявність виконання ним технічних умов. Тобто посилання в позові позивача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» як виконавця комунальних послуг на ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нього як споживача зобов`язання «за індивідуальним договором про надання комунальних послуг» плати за абонентське обслуговування є некоректним, бо такий договір не укладався з вини саме виконавця комунальних послуг, який в порушення вимог ст.ст.8, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не перевірив документацію щодо його відмови від централізованого опалення з 2008 року. Також зазначає, що в розрахунках ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стоять суми його заборгованості по оплаті нібито за витрачену теплову енергію витрачену на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень. Але ці доводи виконавця комунальних послуг є хибними, бо саме з причин відсутності інженерних мереж для опалення місць загального користування, наявність яких в місцях загального користування є обов`язковим для подальшого застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 року, для визначення розмірів платежів за ці витрати теплової енергії, і стала його відмова від послуг централізованого опалення взагалі, бо в цьому договорі не були враховані особливості відсутності опалення місць загального користування в їх багатоповерховому будинку. У зв`язку з вищевикладеним вважає, що він не повинен сплачувати комунальні послуги за теплову енергію позивачеві, бо відповідно до вимог ст.19 ч.6 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен здійснювати оплату за «фактично отриману теплову енергію», яку він від позивача не отримував не тільки в його квартирі, а й навіть в місцях загального користування. Таким чином, вважає, що позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення з нього заборгованості за споживання теплової енергії за період з 01.10.2020 року по 01.11.2023 року в сумі 5357,22 грн, плати за абонентське обслуговування в сумі 143,82 грн за період з 01.10.2020 року до 01.05.2023 року, плати за абонентське обслуговування в сумі 923,17 грн за період з 01.10.2020 року до 01.11.2023 року, інфляційних збитків в сумі 143,82 грн, 3% річних за період з 01.12.2020 року по 01.02.2022 року в сумі 47,19 грн, судових витрат на суму 2719,00 грн, а всього в сумі 6471,40 грн. Вважає, що вимоги, висловлені в позовній заяві по цивільній справі № 226/14/24, є несправедливим, бо винесене без урахування усіх обставин взаємовідносин постачальника комунальних послуг зі споживачем.

Представник позивача надала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що метою діяльностіпідприємства євиробництво тепловоїенергії,транспортування їїмагістральними тамісцевими (розподільчими)тепловими мережамита постачаннятеплової енергіїу виглядіпари тагарячої водиспоживачам упорядку,встановленому законодавством.Позивач вопалювальний період2020-2023року забезпечивпостачання теплоносіяспоживачам житловогобудинку АДРЕСА_2 (вт.ч.відповідачу)відповідно донорм тастандартів вобсязі відповіднодо тепловогонавантаження будівлі(житловогобудинку).Рівень температуритеплоносія,яке виробляєпозивач,відповідає температурномуграфіку тепловоїмережі подавальноготрубопроводу.Квартира відповідачазнаходиться убагатоквартирному житловомубудинку,який вопалювальний період2020-2023роки булопідключено домереж централізованоготеплопостачання.З 01.09.2008року приміщення(квартира)відповідача завказаною вищеадресою обліковуєтьсяна підприємствіпозивача яктаке,що вустановленому закономпорядку відключеновід внутрішньобудинковоїсистеми централізованоготеплопостачання таяке обладнаноіндивідуальним опаленням.Житловий будинокопалюється котельнею«Квартал 40»,що знаходитьсяна балансіпідприємства позивача.Факт отриманнявідповідачами послугиз постачаннятеплової енергіїв опалювальномуперіоді підтверджуєтьсяналежними тадопустимими доказами,а саме-Актами пропідключення житловогобудинку домереж централізованоготеплопостачання таактами зняттяпоказань вузлаобліку тепловоїенергії.Житловий будинок№ 3кварталу 40обладнано приладомобліку тепловоїенергії,який потеперішній часзнаходиться втехнічно справномустані тає комерційним.Розподіл обсягівспожитих убудівлі послугз постачаннятеплової енергії,гарячої тахолодної водиміж споживачамиздійснюється відповіднодо законодавства,а самеч.2п.1ст.17Закону України«Про житлово-комунальніпослуги».Алгоритм нарахувань/розподілудетально визначеноМетодикою 315,в якійзазначено,що загальнобудинковіпотреби наопалення -витрати наопалення місцьзагального користуваннята допоміжнихприміщень,функціонування внутрішньобудинковихсистем опаленнябудівлі/будинку,без врахуванняобсягу тепловоїенергії,витраченої нафункціонування внутрішньобудинковоїсистеми гарячоговодопостачання,та обсягутеплової енергії,який надходитьвід діляноктранзитних трубопроводівдо приміщеньз індивідуальнимопаленням та/абоокремих приміщеньз транзитнимимережами опалення.Пунктом 3Методики зазначено,що розподілміж споживачамиобсягу спожитихпослуг здійснюєтьсяна підставівизначених нарозрахункову датуспоживання (фактичних,розрахункових абоскоригованих (приведених)обсягів комунальноїпослуги завідповідний розрахунковийперіод.Розрахунковою датоює останнійдень розрахунковогоперіоду. Розподілобсягів спожитиху будівлі/будинкукомунальних послугздійснюється міжспоживачами дляжитлових танежитлових приміщень(втому числіприміщень зіндивідуальним опаленням,а такожприміщень,обладнаних окремимвводом),які єсамостійними об`єктаминерухомого майна,не єсамостійними об`єктамирухомого майна,але перебуваютьу користуваннірізних споживачіввідповідних комунальнихпослуг тавласниками майновихправ наоб`єктинерухомого майнау завершенійбудівництвом будівлі,право власностіна якіне зареєстровано.Розподіл міжспоживачами загальногообсягу спожитоїкомунальної послугиу будівлі-будинкуза відповіднийрозрахунковий період(надаліза текстом-розподіл)здійснюється зурахуванням показаньвузлів комерційногота розподіленогообліку (теплолічильників),установлених яку приміщенняхтак іза їхмежами,або приладів-розподілювачівтеплової енергії,установлених наопалювальних приладахопалювальних приміщень,а вокремих випадках-розрахунково.Відповідно доп.4Розділу 1Методики длярозподілу приймаютьсяпоказання вузлівкомерційного тарозподільного обліку,приладів розподільногообліку тепловоїенергії станомна кінцевудату розрахунковогоперіоду,отримані виконавцемрозподілу комунальноїпослуги успосіб,визначений договоромпро наданнякомунальної послуги.Тобто,зальний обсягтеплової енергії,витрачений назагальнобудинкові потребиопалення будівлі/будинку,розраховується заМетодикою тарозподіляється міжусіма власниками/співвласникамита наймачамиприміщень будівлі/будинку(включаючиприміщення зіндивідуальним опаленнямта окреміприміщення зтранзитними мережамиопалення)пропорційно дозагальних/опалювальних площ/об`ємівїх житловихта нежитловихприміщень (п.12Розділу IVМетодики).У відзивіна позоввідповідач заперечуєпроти нарахуваньна загальнобудинковіпотреби опаленнята вказуєна відсутністьприладів опаленняв місцяхзагального користуванняу будинку АДРЕСА_2 .З такимидоводами позивачне погоджується,оскільки п.11Розділу IVМетодики визначено,що якщопроектом набудівлю /будинок булопередбачено встановленняприладів опаленняу МЗКта допоміжнихприміщеннях,але вонибули демонтовані,то длязабезпечення нормативноїтемператури уцих приміщенняхтакі приладиопалення повиннібути відновленівиконавцем послугз управліннябагатоквартирним будинком.Разом зцим,зазначається,що позивачзабезпечує постачаннятеплової енергіїцентралізовано довводу вжитловий будинок.Межею розподілубалансової належностіта відповідальностіє зовнішнястіна будинкута місцемпередачі послугиє приладобліку тепловоїенергії,встановленого ужитловому будинку АДРЕСА_3 знаходиться набалансі Комунальногопідприємства «Службаєдиного замовника»м.Мирноград.Управителем житловогобудинку визначеноПриватне підприємство«Домінант-Сервіс»,який відповіднодо статті8Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» забезпечуєналежне утриманняспільного майнабагатоквартирного будинкута прибудинковоїтериторії відповіднодо вимогта правил.Здійснюючи нарахуванняза послугиз постачаннятеплової енергії,витраченої назагально будинковіпотреби опаленнябудинку,позивач неробить жоднихдодаткових нарахувань,а виставляєнарахування зату часткутеплової енергії,яка надійшладо будівлі(врахованавузлом комерційногообліку)та всерединібудівлі булавитрачена наопалення місцьзагального користуваннята допоміжнихприміщень,а такожна забезпеченняфункціонування внутрішньобудинковихсистем опаленнята іншихкомунальних мережжитлового будинку.В результатіфункціонування внутрішньобудинковоїсистеми опаленняза рахуноктепловиділень відізольованих розподільчих трубопроводів,які розташованів будівлі,створюються сприятливіумови длянормальної роботивсіх інженернихкомунікацій будівлі,зокрема,мереж водопостачаннята водовідведення,електричних тагазорозподільних мереж.Отже,відсутність приладівопалення вокремому під`їздібагатоквартирного будинкуне підтверджуєвідсутність системиопалення умісцях загальногокористування всьогобудинку тафункціонування комунальнихмереж всередині будинку. Відповіднодо статті1Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»допоміжні приміщеннябагатоквартирного будинку-це приміщення,призначенні длязабезпечення експлуатаціїбудинку тапобутового обслуговуванняйого мешканців(колясочні,комори,сміттєкамери,горища,підвали,шахти імашинні відділенняліфтів,вентиляційні камерита іншіпідсобні ітехнічні приміщення).Внутрішньобудинкові мережіцентралізованого опаленняналежать доінженерного (технічного)обладнання житловогобудинку тає йогоневід`ємноючастиною.Отже,співвласники усіхдопоміжних приміщеньбудинку тайого технічногообладнання зобов`язаннібрати участьу загальнихвитратах,пов`язанихз утриманнямбудинку таприбудинкових територійвідповідно досвоєї часткиу майнібудинку. Данаправова позиціяспівпадає зпозицією ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду 1/3489/18,де зазначенощо власникиквартир багатоквартирнихбудинків єспіввласниками усіхдопоміжних приміщеньбудинку тайого технічногообладнання ізобов`язаннібрати участьу загальнихвитратах,пов`язаних зутриманням будинкута прибудинковихтериторій відповідно,до своєїчастки умайні будинку.Відключення відмереж централізованогоопалення неє підставоюдля звільненнямешканців відтакої участі.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

10.01.2024 року ухвалою судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.00 год 07.02.2024 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 44,8 кв.м, житловою площею 26,6 кв.м, він зареєстрований у вказаній квартирі та на його ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , будинок під`єднаний до об`єднаної системи центрального опалення (а.с.9, 10, 16-17, 45).

У період з жовтня 2020 року по листопад 2023 року будинку за адресою: АДРЕСА_5 , надавалась послуга теплової енергії, плата за користування якою відповідачем не вносилась, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 5357,22 грн. (а.с. 19-22).

Згідно наданих позивачем письмових розрахунків за адресою: АДРЕСА_6 , утворилась заборгованість за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення, в сумі 5357,22 грн за період з 01.10.2020 до 01.11.2023, інфляційні витрати в сумі 143,82 грн та 3 % річних в сумі 47,10 грн за період з 01.01.2021 до 01.02.2022, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 923,17 грн за період з 01.10.2020 до 01.11.2023 (а.с.16-17, 18, 19-22, 23).

Згідно Акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 01.09.2008 року, квартира АДРЕСА_4 , відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП (а.с.15).

Згідно Актів про підключення (відключення) об`єкту до системи централізованого опалення (початок (закінчення) опалюваного сезону) в період з 02.11.2020 до 01.11.2022 щороку на початку опалювального періоду проводилося підключення об`єкту централізованої системи опалення за адресою: АДРЕСА_5 , та наприкінці опалювального періоду проводилося відключення вказаного об`єкту централізованої системи опалення (а.с.24).

Згідно Актів зняття показань вузла обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_5 , щомісяця, а саме 30.11.2020, 31.12.2020, 31.01.2021, 28.02.2021, 31.03.2021, 12.04.2021, 31.10.2021, 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 01.04.2022, 30.11.2022, 31.12.2022, 31.01.2023, 28.02.2023, 01.04.2023 були зняті показання вузла обліку теплової енергії (а.с.25-32).

Згідно довідки директора ВП ЦППтаКО від 14.05.2023 року, станом на дату видачі довідки жодних звернень споживачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_7 , щодо не проведення стягнення з наданням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 року №206 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило (а.с.13).

22.06.2023 за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Димитровським міським судом Донецької області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за надану теплову енергію. Ухвалою суду від 07.07.2023 судовий наказ за заявою відповідача було скасовано (а.с.14).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, якою встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послугирезультат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у встановленому законодавством порядку відключитися від системцентралізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Частиною першоюст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.2ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний укласти договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.6ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води (діяли на момент відключення квартири від центрального опалення) передбачено, що споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Мінрегіонувід 22листопада 2018року №315 (далі Методика розподілу).

25 січня 2019 року почала діяти Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженанаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Позивач зазначив, що житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому мешкає відповідач, обладнано приладом обліку теплової енергії, який враховує всю теплову енергію, витрачену на будівлю. В квартирі відповідача встановлено індивідуальне опалення, до розрахунку плати за теплову енергію, витрачену на загально будникові потреби опалення, застосована площа квартири 44,7 м кв.

Факт оснащення будинку, в якому розташовується квартира відповідача, приладом обліку теплової енергії, який знаходиться у справному стані і обліковує всю теплову енергію, витрачену на будівлю, відповідачем не заперечується.

Постачання тепловоїенергії позивачемзабезпечується довводу вжитловий будинок,який знаходитьсяна балансіКомунального підприємства«Служба єдиногозамовника»,а забезпеченняналежного утриманняспільного майнабагатоквартирного будинкута прибудинковоїтериторії,зокрема,і забезпеченняналежного функціонуванняінженерних мереждля опаленнямісць загальногокористування,забезпечення приладамиопалення внутрішньобудинковоїсистеми опаленняналежить докомпетенції відповідногоуправителя будинку,яким є Приватне підприємство «Домінант-Сервіс».

Відсутність приладів опалення в окремому під`їзді багатоквартирного будинку не звільняє споживачів від сплати послуг, так як завдяки функціонуванню внутрішньобудинкової системи опалення за рахунок тепловиділень від ізольованих розподільчих трубопроводів, що розташовані в будинку, створюються сприятливі умови для нормальної роботи інших інженерних комунікацій, системи водопроводу та каналізації всього будинку з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.

Доказів щодо не підтримання внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку в робочому стані або недотримання нормативної температури повітря місць загального користування та допоміжних приміщень, суду не надано.

Отже, посилання відповідача на відсутність інженерних мереж для опалення місць загального користування як на підставу неправомірності пред`явлення до нього вимоги щодо оплати за опалення місць загального користування є неспроможними.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.543 ЦК України, в разі солідарного обов`язку відповідачів кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або у повному обсязі як від усіх відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею першоюЗакону України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування- це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги, оскільки відповідно дост. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»співвласникам, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення, здійснюються нарахування за теплову енергію, витрачену на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення, в сумі 5357,22 грн за період з 01.10.2020 до 01.11.2023, інфляційні витрати в сумі 143,82 грн та 3 % річних в сумі 47,10 грн за період з 01.01.2021 до 01.02.2022, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 923,17 грн за період з 01.10.2020 до 01.11.2023.

Суд не приймає доводи відповідача, зазначені у відзиві, щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн та за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 35 грн, разом 2719,00 грн.

На підставі ст.ст. 382, 525, 543, 625, 634 ЦК України, Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: 84206, м.Дружківка Донецької області, вул.Космонавтів, буд.39, код ЄДРПОУ 03337119, до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення, за період з 01.10.2020 до 01.11.2023 в сумі 5357 (п`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн 22 коп., інфляційні витрати в сумі 143 (сто сорок три) грн 82 коп., 3% річних в сумі 47 (сорок сім) грн 19 коп. за період з 01.01.2021 до 01.02.2022, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 923 (дев`ятсот двадцять три) грн 17 коп. за період з 01.10.2020 до 01.11.2023 та судові витрати в сумі 2719 (дві тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.04.2024.

Суддя О.А. Рибкін