Рішення № 11862934, 12.10.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Сінані О.М., суддів Мясоєдової Т.М.,

Даніла Н.М., при секретарі Комаренко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення суми ,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач одержав від позивача за кредитним договором №SIXRRX11530255 від 16 січня 2007 року гроші в кредит у сумі 1912,90 грн. строком до 16 січня 2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у сумі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом , за відсотками , комісією, а також інші витрати згідно умов.

Оскільки відповідач ОСОБА_5 взяті на себе зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, позивач був змушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 18 березня 2008 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором №SIXRRX11530255 від 16 січня 2007 року у сумі 3436,88 грн. та судові витрати.

Оскільки рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 18 березня 2008 року до теперішнього часу не виконане, на суму заборгованості продовжують нараховуватися відсотки, пеня, штрафні санкції відповідно до умов кредитного договору у звязку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» змушено звернутися до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 05 травня 2010 року у задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального права при його ухваленні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності з вимогами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам закону судове рішення не відповідає .

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що вступившим в законну силу рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 18.03.2008 року заборгованість за кредитним договором №SIXRRX11530255 від 16 січня 2007 року вже була стягнута з відповідача на користь позивача , а повторне стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором не передбачено чинним законодавством України, зокрема вимогами статті 625 ЦК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна , оскільки вони не засновані на фактичних обставинах справи і вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2007 року між сторонами по справі був укладений кредитний договір №SIXRRX11530255, за умовами якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 1921,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.01.2008 року.

Взяті на себе зобовязання за вказаним договором відповідач не виконав у звязку з чим станом на 03.12.2007 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 3436,88 грн., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом - 1912,90 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 1077,95 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 258,20 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязання за договором 187,83 грн..

У відповідності до вимог частини 2 статті 625 ЦК України ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Вступившим в законну силу рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 18 березня 2008 року зазначений вище позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, та стягнуто з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість у розмірі 3436,88 грн..

Оскільки рішення суду першої інстанції на теперішній час не виконане і договір між сторонами не розірвано, на суму заборгованості за кредитним договором продовжують нараховуватися відсотки, пеня відповідно до умов договору у звязку з чим станом на 21 вересня 2009 року у відповідача склалася заборгованість у сумі 9246,61 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості на а.с.45.

Вирішуючи суперечку міський суд не врахував, що заявлені позивачем при зверненні до суду вимоги булу змінені шляхом подачі уточненої позовної заяви (а.с.42-44).

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання виникають з підстав,встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів(ч.2 ст. 509 ЦК України).

Зобовязання припиняються на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599,600,601,604-609 ЦК України, однак в них не передбачено такої підстави припинення зобовязання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Належним є виконання зобовязання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, ухвалення судом рішення про стягнення грошової заборгованості не припиняє кредитних правовідносин сторін, оскільки відповідно до вимог статті 599 ЦК України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином, а тому в разі не виконання боржником грошового зобовязання й після ухвалення рішення про повернення боргу правомірним є вимоги кредитора про стягнення з боржника відсотків за користування кредитом із застосуванням до нього відповідальності, передбаченої ч. 2 статті 625 ЦК України, тому висновок суду першої інстанції про відмову в позові з тих підстав, що заборгованість за кредитним договором №SIXRRX11530255 від 16 січня 2007 року вже раніше була стягнута з відповідача на користь позивача , а повторне стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором не передбачено чинним законодавством України не ґрунтується на законі.

З огляду на те, що оскаржуване рішення судом постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, воно на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити,стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» на кореспондентський рахунок в НБУ № 32004100101 код ЕДРПОУ 14360570, МФО 305299 - 9246,61 грн. заборгованості за кредитним договором №SIXRRX11530255 від 16.01.2007 року.

На підставі частини 5 статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат .

У відповідності з частиною 1 статті 88 наведеного Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з викладеного з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягуються витрати по сплаті судового збору у сумі 190,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 240 грн..

З урахуванням наведеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 309, статями 303, 304, 307, 313,314, 316,317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду АР Крим,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити.

Заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 травня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» на кореспондентський рахунок в НБУ № 32004100101 код ЕДРПОУ 14360570, МФО 305299 - 9246,61 грн. заборгованості за кредитним договором №SIXRRX11530255 від 16.01.2007 року та у відшкодування судових витрат: судовий збір у сумі 190,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 240 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: Сінані О.М. Мясоєдова Т.М. Даніла Н.М.